"На щиті". Як відбувається евакуація загиблих воїнів з поля бою

"На щиті". Як відбувається евакуація загиблих воїнів з поля бою

Зараз 47 бригада працює на Авдіївському напрямку. Офіцер цивільно-військового співробітництва 47 окремої механізованої бригади Дмитро Стасішен в ефірі Українського Радіо розповів, що вони намагаються забрати і ідентифікувати тіла всіх українських полеглих воїнів з поля бою. Для цього вивчаються особливості кожного солдата: татуювання, оперативні втручання, які були, штифти, зуби, штучні суглоби. Потім військова частина сповіщає ТЦК, яке опісля вже сповіщає близьких родичів. Каже, що ворог "багатьох своїх підлеглих залишає, але ЗСУ, безпосередньо підрозділи, які там перебувають на відповідних рубежах, евакуюють усіх. І це наша принципова позиція, бо тоді можливий обмін".

0:00 0:00
10
1x

Фото: Слідство.інфо

Хто займається поверненням загиблих українських бійців з поля бою?

Було створено структуру, цілий відділ в лавах ЗСУ, який називається цивільно-військове співробітництво з центральним управлінням в Києві. В кожній бригаді були створені окремі групи цивільно-військового співробітництва. Ми займаємося як евакуацією полеглих, так і доставкою до остаточного місця поховання. Також ми аналізуємо суспільне середовище, оскільки ми маємо оперативно доносити командуванню бригади настрої суспільства в зоні виконання бойових дій.

Коли з'являється підтверджена інформація, що боєць загинув і перебуває там за певними координатами, то хто це повідомляє і хто звертається до груп військово-цивільного співробітництва?

Це пріоритет самої бригади, бо ми перебуваємо в оперативному доступі, і щойно нам стає відомо, що боєць загинув, то ми одразу просимо командирів підрозділів надавати чіткі координати, за якими знаходиться тіло полеглого. Це потрібно нам для подальшої евакуації або репатріації. Лінія фронту постійно змінюється, і якщо територія буде окупована, то в нас є чіткі координати, і потім вже Центральне управління цивільно-військового співробітництва в Генеральному штабі веде свої перемовини, щоб та сторона передала тіла полеглих наших бійців. 

Коли група може вирушати, аби забрати тіло полеглого? 

Як тільки відбувається внутрішня ротація сил — йде зміна на лінії оборони — зазвичай це відбувається вночі або під ранок, то та група, яка виходить зі своєї бойової позиції, намагається власними силами евакуювати тіло до спеціальних точок проходу, які визначені згідно бойового планування. Потім у нас є група забезпечення цивільно-військового співробітництва в бригаді — це люди, які займаються виїздом на ці спеціальні точки та евакуюють тіла до проміжного пункту прийому передачі тіл. 

Тобто група заходить абсолютно в бойовому розрахунку, зі зброєю, в екіпіруванні? 

Так, повністю екіпірування, зі зброєю, озброєні, плюс іде в онлайн режимі зйомка (аеророзвідка) в штабі. Тобто вони наглядають за нами, бачать в реальному часі як ми, де ми знаходимося і чи вдається нам безпечно евакуювати тіла полеглих.

Наскільки часто трапляється можливий контакт з ворогом?

Не було такого, але єдине, що було — це ми потрапляли під мінометний обстріл. Бо ми тільки виходили на визначену локацію відпрацьовувати точки, щоб евакуювати бійців нашої бригади, і тут же над нами з'являлися дрони.

На яких напрямках працювали ви і ваші колеги?

47 бригада брала участь у контрнаступі. Це був Запорізький напрямок. Ми там працювали. Наразі це також гарячий напрямок — Авдіївський.

Чи могли б ви розповісти про саму специфіку роботи? Наскільки складно ідентифікувати воїнів? 

Бригада максимально працює над тим, щоб по кожному бійцю ми збирали якісь особливі прикмети: татуювання, оперативні втручання, які були, штифти, зуби, в когось немає зубів мудрості або є зуби мудрості, є штучний суглоб. 

У Вас є визначений час, скільки ви можете перебувати на позиції?

Ми попередньо проводимо планування — це відбувається за 8 годин до виходу. Ми плануємо безпосередньо з підрозділом, який знаходиться на оборонних рубежах, спеціально цю операцію по евакуації тіл полеглих, доводимо цю інформацію командуванню і як тільки нам вище оперативне командування дає зелене світло, що ситуація дозволяє, ви можете вийти безпечно і евакуювати тіла, то ми виходимо. Якщо раптом змінюється різко оперативна обстановка, то ми згортаємо операцію і відходимо.

Чи є у вас прописаний алгоритм дії, якщо ви заходите на позицію, а там є загиблі вороги? Чи відбувається евакуація ворожих тіл?

Наразі наша бригада евакуює безпосередньо тіла всіх полеглих військовослужбовців: як наших героїв, так і військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації.

Чи траплялося так, що було потенційно припущення, що людина загинула, але вдавалося все-таки знайти їх живими, надати допомогу і врятувати?

Так, у нас є в бригаді яскравий приклад – це ще із Запорізького напрямку, коли були контрнаступальні дії, то в нас був боєць, який вважався безвісті зниклим понад місяць. І після того, як Роботине ми деокупували, то боєць знайшовся живим, він просто переховувався від солдат Російської Федерації, щоб зберегти своє життя. Його переховували якраз місцеві жителі. Коли деокупували Роботине, ми також організували разом з оперативно-тактичним угрупованнями, яке на тому напрямку було, евакуацію цивільних одразу. 

Яка специфіка роботи там була? В чому вона полягала? Що було найскладнішим? 

У ворога дуже була щільна лінія оборони, яку ми кілометр за кілометром прогризали. Складність нашої роботи полягала в тому, що погодні умови грали не на наш час. Якщо ми знали, що є полеглі бійці, то ми ставили безпосередньо задачу підрозділам, які перебували безпосередньо на рубежі і самостійно ми виїжджали групами евакуаційними, щоб в максимально короткий час евакуювати тіла полеглих. Бо літо, спека, 2-3 дні і тіло неможливо вже буде впізнати. 

Після того, коли ви забирали полеглого воїна, який був подальший алгоритм? 

Ми намагалися максимально всіх ідентифікувати. Потім військова частина сповіщає ТЦК відповідним сповіщенням, яке опісля вже сповіщає близьких родичів. Наше завдання — відпрацювати точку, знайти максимально всіх і евакуювати, і доправити до обласного бюро на ідентифікацію, якщо тіло в поганому стані. 

Ці групи, які займаються евакуацією, наскільки вони чисельні, чи тут залежить все від специфіки роботи і умов? 

Це залежить від штату, який прописаний Генеральним штабом ЗСУ. У нас в бригаді дві людини — я і начальник, і група забезпечення — це шість людей, які безпосередньо чергують на проміжних точках евакуації і доправляють тіла з тих точок евакуації до проміжного пункту.

А на чому саме доправляєтеся? 

Пікапи, а там в подальшому транспортуємо в спеціальному автомобілі, бусі, який обладнаний рефрижератором.

Наскільки ворог відстежує ваші дії?

Зараз зовсім інакша війна, ніж попередні світові, які відомі в усьому світі. Україна зіштовхнулася, мабуть, з новою ерою війн, яка реально в онлайн режимі відбувається.

Чи відомо, як ворог евакуює своїх полеглих? 

По факту вони багатьох своїх залишають, але ЗСУ, безпосередньо підрозділи, які там перебувають на відповідних рубежах, вони евакуюють усіх. І це наша принципова позиція, бо тоді можливий  обмін. Бо та сторона також забирає наших військовослужбовців, не так, як ми, але все одно вони забирають полеглих героїв наших і транспортують у відповідні морги.