Віктор Ляшко у студії Українського Радіо
Викликом є уже не генератори, а наявність пального
Як медична система України готується до потенційного відключення енергопостачання внаслідок повітряних ударів російських агресорів?
Заклади охорони здоров'я, зокрема лікарні, в яких є стаціонарні відділення, відділення інтенсивної терапії, реанімації, віднесені до закладів критичної інфраструктури. Це значить, що при планових відключеннях електроенергії ці заклади відключатимуть від світла в останню чергу. Коли аварійне відключення, ми повинні бути готові до того, щоб лікарні працювали, і відключення електроенергії не вплинуло на процес надання медичної допомоги. Тому найбільш критичним для нас у період воєнного стану було саме забезпечення лікарень альтернативними джерелами енергопостачання. Це дизельні або бензинові генератори. І коли ми розпочинали наш другий етап реформи, коли всі лікарні переходили на Програму медичних гарантій і на фінансування із Національної служби здоров'я України, то обов'язковою вимогою, щоб лікарня отримала фінансування із держбюджету, ще у 2020 році була наявність дизельного або бензинового генератора. Тому сьогодні ми можемо сказати, що система охорони здоров'я готова працювати в умовах аварійних відключень енергопостачання. Ми маємо у мережах лікарень 11 тисяч генераторів. Із них упродовж воєнного стану ми поставили більше 3 тисяч і це вже генератори більшої потужності – понад 50 кВт. Чому ми саме їх постачаємо? Тому що раніше, до воєнного стану, генератори брали, щоб забезпечувати електроенергією відділення реанімації, інтенсивної терапії. Але, як показали перші місяці повномасштабного вторгнення, коли міста масово відключалися від електроенергії, ми мали проблему із тим, щоб й інші відділення функціонували повноцінно. Тому прийшли до того, що треба збільшити потужності генераторів, які дозволяють забезпечити безперебійну діяльність лікарні.
Сьогодні для нас викликом є уже не самі генератори, а наявність пального. Ми проводили урядом Комісію техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, на якій ухвалили рішення, що об'єкти критичної інфраструктури, в тому числі лікарні, повинні мати запас пального на 120 годин роботи. Тобто, орієнтовно на 5 днів. І зараз є доручення прем'єр-міністра всім обласним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, чітко відпрацювати маршрути, як доставляти пальне до критичної інфраструктури на випадок, якщо понад 5 днів немає електроенергії. Окремим блоком, коли говоримо про автономну роботу при потенційних блекаутах, ми також розглядаємо питання теплопостачання і водопостачання. Із початку повномасштабного вторгнення ми намалювали для себе мапу закладів охорони здоров'я, які повинні працювати, незважаючи ні на що. Тобто, навіть при повному відключенні від усього, заклад може забезпечити повну автономну роботу. Це значить, що в нього є дизель-генератор, своя артезіанська свердловина і котельня на альтернативному паливі. Це або твердопаливний котел, або індивідуальна газова котельня для опалення саме цього закладу. Таким чином ми розуміємо мережу закладів, якщо відключиться усе. І саме в цю мережу закладів перенаправляються маршрути пацієнтів. Тобто, є виклик "103", швидка приїжджає і везе у той заклад, який працює автономно. Для того, щоб можна було викликати швидку, завдяки міжнародним партнерам, у нас лікарні й Центри екстреної медичної допомоги зараз обладнані станціями супутникового інтернету Starlink. Уже є таких 1107 Starlink. Тобто лікарні і екстрена допомога будуть залишатися на зв'язку і буде все працювати. Ми розуміємо, що все не працюватиме так, як звично для людей. Але критичну потребу в наданні медичної допомоги ми маємо можливість забезпечити. Маємо надію, що одночасно все не буде вимикатися, але система охорони здоров'я повинна бути готова до найгіршого. Сьогодні можу сказати, що все забезпечено. Тепер залишилася тільки виконавча дисципліна, що все на місцях підключено, перевірено і запасів пального вистачає, щоб працювати безперебійно.
Альтернативні джерела водопостачання, автономні котельні – одна зі складових
Ця вся робота пов'язана із викликами, які були під час минулих відключень електроенергії. Які ще завдання нині стоять перед системою охорони здоров'я України?
Із кожної кризової ситуації ми маємо певні уроки, що дозволяють нам визначати плани, як рухатися вперед. Із попередніх періодів ми побачили, що треба робити альтернативні джерела водопостачання. Тому що, коли відключається світло, не завжди вистачає електроенергії, щоб централізована мережа доставляла воду до всіх споживачів. Наприклад, як у Миколаєві. Коли розбомбили водопровід і були блекаути, завдяки організованій роботі голови військової адміністрації Віталія Кіма досить швидко пробурили свердловини біля лікарень і кризи не сталося. І досвід Миколаєва ми відразу ж поширили на всю країну. Можна багато прикладів наводити. Коли ми говорили про Чернігів, коли місто було в оточенні, то досить багато закрилось лабораторій, які надавали послуги на аутсорсингу, і виручили тільки ті заклади, у яких лабораторії збереглись як структурні підрозділи у лікарнях. Тому коли ми говоримо про послуги на аутсорсингу, то я завжди кажу, що треба відпрацьовувати і форс-мажор, оскільки у кризових ситуаціях комунальні й державні заклади продовжують працювати. Відповідно має бути чітко зрозуміло, як допомагає у цей період той, хто на аутсорсингу, або мати альтернативний варіант, як його підхопити внутрішніми спеціалістами на випадок, якщо партнер призупиняє роботу. І автономні котельні – це одна зі складових. Ми розуміємо, що температурний режим, особливо у зимовий період, це досить складна річ. І якщо немає тепла, то лікувальні процеси і медична допомога може бути не такої якості.
Обладнання для безперебійного електроживлення. Житомир, травень 2024 року. Фото: facebook/moz.ukr
Медики працюють у надважкому режимі
Які ставлять вам питання самі лікарі зараз? Наскільки вони готові працювати у таких умовах?
Сьогодні медичні працівники працюють у надважкому режимі. Ми повинні розуміти, що до повномасштабного вторгнення у нас було 2 роки ковіду, де дійсно були складні умови роботи на емоційному, фізичному виснаженні. Із моменту повномасштабного вторгнення в лікарнях не стало простіше. Тому я би попросив усіх наших слухачів ставитись із розумінням до медичних працівників, тому що часто вони працюють декілька змін підряд для того, щоб надати допомогу всім, хто її потребує.
Із точки зору організації і роботи реагувати на кризові виклики стало простіше. Наведу приклад чергового наступу РФ у Харківській області, зокрема, на місто Вовчанськ. Коли це відбулося, я відразу набрав керівників департаментів охорони здоров'я, заступника голови обласної адміністрації і керівника центру екстреної медичної допомоги, і паніки ніякої немає. Уже чітко відпрацьовані механізми, які вказують, куди перебазовується пункт базування екстреної меддопомоги, як і звідки додаткові бригади виходять на маршрути чергування. Розуміємо, коли руйнуються мости, значно ускладнюється логістика. Це займає час. Замість 30 хвилин, зараз потрібно 2, 3 і навіть 4 години, щоб довести хворого, наприклад, в обласну лікарню. Для цього треба, щоб більше автомобілів із бригадами було на маршруті. Але це все працює, тому що всі висновки із досвіду, здобутого на початку повномасштабного вторгнення, зроблено, і це дозволяє значно простіше працювати.
Досвід українських медиків почали вивчати міжнародні партнери
Очевидно, що навантаження на медиків збільшилося в рази. Як вони реагують на все це?
Це дійсно так. У нас сьогодні простіше працювати по організаційному моменту, але набагато складніше через ті виклики, які приносять терористичні дії Російської Федерації. Бо ми говоримо і про евакуацію цивільних людей, і про значне збільшення кількості поранених, і про логістичні складнощі із доїздом як до пацієнта, так і потім до лікарні. На це все треба адекватно реагувати. І я вдячний колегам-медикам, які продовжують працювати, продовжують рятувати, робити неймовірні справи, якими пишаються і українці, і досвід яких уже зараз починають вивчати наші міжнародні партнери, щоб на випадок, якщо Російська Федерація не зупиниться, бути готовими реагувати так, як реагують українські медики.
"Ти як?"
Травень – місяць обізнаності про ментальне здоров'я. Надавати психологічну допомогу у нас вже можуть і сімейні лікарі. Чи звертаються до них люди за цією консультацією?
Так, дійсно, у нас зараз місячник обізнаності про психічне здоров'я і я хотів би розпочати з цього. У нас за ініціативою першої леді Олени Зеленської запущена Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?". І я б хотів, щоб кожен із нас дав відповідь на це запитання – "Ти як?". Бо частенько у нас усі кажуть: "Та я в нормі". Але я вам скажу, що ми всі тривало перебуваємо у режимі "Борись або тікай" через постійний стрес. Це призводить до того, що ми весь час перебуваємо у так званому стані збудження. І часто це почуття змушує нас бути безсилими. Часто люди кажуть: "Та я не піду до сімейного лікаря, у мене все нормально. Яка консультація психолога? Комусь набагато гірше, нехай він іде до психолога, щоб я не завантажував спеціаліста". І часто сьогодні ми уже сердимося через найменшу дрібницю. Це викликає у нас бурю емоцій. Потім, кили ми це проаналізуємо, ми не знайдемо приводу, чому це відбулося. Часто ми не можемо взяти себе в руки. Це все симптоми, які не дозволяють нам зосередитися або розслабитися. Це інколи відбувається навіть у нашому сні. І якщо аналізувати, чи часто людям сняться кошмари, чи часто люди уві сні переживають якісь травми, повітряні тривоги, то ці образи призводять до того, що у нас постійно відбувається так зване "емоційне оніміння", і ми віддаляємося від тих, хто нам давав поради і з ким нам було комфортно. Це призводить до того, що вже навіть і в родинах починається нерозуміння один одного. І саме у таких випадках я рекомендую піти до свого сімейного лікаря.
Тепер про медичну складову. У нас сьогодні понад 11 тисяч сімейних лікарів пройшли курс mhGAP. Цей курс дозволяє сімейному лікарю виявити проблему психічного здоров'я і допомогти людині справитись із нею на найнижчому рівні. Тобто самим із собою, із консультацією сімейного лікаря можна вплинути шляхом певних вправ на те, щоб позбутися симптомів, які можуть потім прогресувати і призводити до порушень зі здоров'ям. Бо для декого стрес, психоемоційні зміни – це нібито банальна річ. Ні, ця "банальна річ" потім призводить до раннього інсульту, інфаркту, до порушень шлунково-кишкового травлення. Але це все можна попередити, звернувшись до сімейного лікаря.
