Закон США про допомогу Україні передбачає фінансування і наступного року ― Гарань

Закон США про допомогу Україні передбачає фінансування і наступного року ― Гарань

Американський закон щодо надання допомоги Україні набуде чинності за кілька днів і можна сподіватися, що допомога надійде, зокрема, для ЗСУ швидко. Це зазначив в ефірі Українського Радіо професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. "Важливо, що цей закон передбачає не просто фінансування до кінця 2024-го фінансового року, який завершиться 1 жовтня. Передбачено фінансування і наступного року" ― зауважує експерт. Це особливо важливо, бо 2024-й ― рік виборів у США. А вони несуть для України певний період турбулентності, каже Гарань. І звертає увагу, що у риториці кандидата в президенти Дональда Трампа "пролунали проукраїнські нотки".

 

 

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне зображення: Укрінформ

 

Закон ухвалять у Сенаті США

Олексій Гарань вважає, що ухвалений Палатою представників Конгресу США законопроєкт щодо надання фінансової та військової допомоги Україні на суму понад 60 мільярдів доларів буде підтриманий і у Сенаті ― іншій палаті Конгресу США. "Голосування заплановано на вівторок, 23 квітня. Закон швидко підпише президент Джо Байден, і будемо сподіватися, що швидко надійде перша допомога до України за результатами ухвалення цього закону. Тут у мене сумнівів немає. Адже в Сенаті це підтримували, а була проблема з Палатою представників.

Якщо говорити про проблеми у перспективі, то ми бачимо, що республіканці розкололись, і навіть більша їх частина не підтримала цей закон. Це треба враховувати на майбутнє, особливо якщо президентом США стане Трамп. Причому цьогоріч не лише буде обиратися президент США, а й повністю переобиратися Палата представників Конгресу, тобто Нижня палата, і на третину буде переобраний Сенат. І тут питання ― які будуть результати виборів в американському Конгресі, чия буде більшість в обох палатах? Зараз, наприклад, республіканці мають більшість у Палаті представників (із чим і пов’язують затягування голосування закону щодо надання фінансової та військової допомоги  Україні), а в Сенаті перевагу мають демократи, буквально у два голоси. Ми не знаємо, які будуть результати виборів, тому й не знаємо, як поведуть себе республіканці", ― зауважує експерт.

У Трампа пролунали проукраїнські нотки 

Зараз республіканці уважно стежать за тим, що каже і робить Трамп, звертає увагу Гарань. "І буквально в останні дні Трамп дещо змінив свою риторику. Він зазначив, що Україна має важливе значення, тобто пролунали проукраїнські нотки. Будемо сподіватися, що це закріпиться. Але знову ж таки, вибори несуть для нас певний період турбулентності. Тож гадаю, дуже важливо, що цей закон передбачає не просто фінансування до кінця 2024-го фінансового року, який закінчиться 1 жовтня (тож гроші треба використати до цього часу). Законом передбачено фінансування і в наступному році, а це дає певне поле для маневру: що не встигнемо вибрати в цьому році, будемо добирати в наступному", ― каже експерт.

Олексій Гарань. Фото: Укрінформ 

 "Сподіваюся, що ATACMS переважать"

"Щодо ракет ATACMS. Це принципова річ, яка прописана у цьому законопроєкті", ― наголошує Гарань. "Чи піде на це президент Байден? Мені здається, що логічно, звісно, надати Україні ATACMS. До речі, це стане прикладом для Німеччини щодо ракет TAURUS. Але. Адміністрація президента США дуже уважно стежить за президентськими рейтингами, і Байдену потрібна перемога. На це впливає безліч факторів, у тому числі, якщо він підтримує передачу Україні ATACMS, то цим показує свою рішучість, мовляв, "я сильний президент". А з іншого боку, йому почнуть закидати опоненти, що він ескалує конфлікт. Що переважить ― я не знаю. Сподіваюся, що ATACMS переважать.

Тут можна навести приклад і з ювілейним самітом НАТО, який буде цьогоріч. Ми розуміємо, що на ньому не отримаємо запрошення до альянсу. І цікаво, чи будуть там якість передбачення щодо вступу України? Наприклад, "завершиться війна ― і ми приймемо Україну". Але тут Байден теж не ризикує, бо він розуміє, що на цьому може зіграти і Трамп ― сказати, що "цього не треба було робити, бо це ускладнює наші стосунки з Росією, а я знаю, як вирішити цю ситуацію за 24 години, не постачаючи зброю в Україну". Тому гарантувати зараз нічого не можна, але шанси зросли", ― резюмує Олексій Гарань.

 

 

КОНТЕКСТ

Палата представників Конгресу США 20 квітня проголосувала за законопроєкт щодо надання фінансової та військової допомоги  Україні на суму понад 60 мільярдів доларів. "За" проголосували 311 конгресменів, "проти" ― 112. Документ збираються розглянути в Сенаті Конгресу США як зміни до сенатського законопроєкту про міжнародну допомогу США, який був ухвалений у лютому нинішнього року. Це спростить затвердження пакету допомоги Україні в Сенаті. Лідер демократичної більшості у Сенаті США Чак Шумер повідомив, що ця палата Конгресу голосуватиме за законопроєкт 23 квітня. Президент США Джо Байден запевняє, що відразу підпише ухвалений обома палатами Конгресу документ.

Черговий пакет фінансової та військової допомоги Україні американські конгресмени не могли ухвалити з жовтня минулого року. Допомога Україні була прив'язана тоді до проблеми захисту кордону США з Мексикою. А з питання захисту кордону республіканці, які мають більшість у Палаті представників, не могли дійти згоди з демократами. 18 жовтня 2023 року стало відомо, що Байден планує передати Конгресу пакет військової допомоги Ізраїлю та Україні, а також допомогу країнам Індо-Тихоокеанського регіону, включаючи Тайвань на 106 мільярдів доларів. Комплексний пакет мав на меті залучити широку двопартійну підтримку Ізраїлю після нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року, а також полегшити передачу військової допомоги Україні. Однак новообраний на той момент спікер Палати представників Конгресу США, республіканець, прихильник попереднього президента США Дональда Трампа Майк Джонсон заявив, що нову військову допомогу для України та Ізраїлю потрібно розглядати окремо, а не одним пакетом як пропонувалось до того. 2 листопада 2023 року Джонсон повідомив, що США об'єднають допомогу Україні та захист кордону з Мексикою.

6 грудня 2023 року законопроєкт про надання допомоги не пройшов процедурного голосування в Сенаті Конгресу США. Допомога передбачала виділення додаткових бюджетних асигнувань у розмірі 61 мільярда доларів для України. 8 лютого нинішнього, 2024 року Сенат провів успішне голосування за законопроєкт про спільну допомогу для України, Ізраїлю та Тайваню. Однак тоді спікер Палати представників Джонсон відмовився виносити ухвалений Сенатом документ на голосування в Палаті представників.

Зрештою Джонсон погодився розблокувати допомогу Україні та виніс її 20 квітня 2024 року на голосування Палати представників Конгресу США. Й цього разу законопроєкт не прив'язували до проблеми захисту кордону США з Мексикою. Перед розблокуванням допомоги Україні Джонсон мав зустріч із Дональдом Трампом.

Останні новини
Цією війною ми виходимо за межі метафоричності ― Огаркова про ХІІ Книжковий Арсенал
Цією війною ми виходимо за межі метафоричності ― Огаркова про ХІІ Книжковий Арсенал
"Честь професії-2024": ювілей, рекордна кількість матеріалів і вдосконалені критерії номінацій
"Честь професії-2024": ювілей, рекордна кількість матеріалів і вдосконалені критерії номінацій
Дмитро Десятерик: Нагадувати журі світових фестивалів про війну треба на державному рівні
Дмитро Десятерик: Нагадувати журі світових фестивалів про війну треба на державному рівні
Промінь рекомендує: НKНKT із треком "Божевільний"
Промінь рекомендує: НKНKT із треком "Божевільний"
"Продавати зерно ― добре, але краще продавати макарони". Непран про експорт/імпорт України
"Продавати зерно ― добре, але краще продавати макарони". Непран про експорт/імпорт України
Новини по темі
Збитки від зупинки транспорту під час тривог сягають мільйонів гривень на день ― Беспалов
Україна не залишиться наодинці в разі катастрофічного розвитку війни — Пристайко
Україна стала найбільшим імпортером зброї в Європі — Лакійчук
Передачі Радіо Промінь можна буде слухати в Естонії
"Вуковар був хорватським Маріуполем". Українські миротворці у післявоєнній Хорватії та Боснії і Герцеговині