Небезпеки руйнування гідроспоруд на Дніпрі та Дністрі немає — Рябцев

Небезпеки руйнування гідроспоруд на Дніпрі та Дністрі немає — Рябцев

Гідроелектростанції Дніпровського і Дністровського каскадів потрібні не стільки для генерації електроенергії, скільки для балансування енергосистеми України, але ризику руйнування їхніх гідроспоруд наразі немає. Про це розповів директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Псіхея" Геннадій Рябцев, коментуючи причини і можливі наслідки останніх російських ракетних і дронових ударів по українських енергооб'єктах. В ефірі Українського Радіо експерт розглянув теоретичний ризик влучання ракет або дронів навіть у греблю Київської ГЕС. Проте заспокоїв: "небезпеки руйнування гідротехнічних споруд, як на Дніпрі, так і на Дністрі, немає". 

0:00 0:00
10
1x

Київська ГЕС. Фото: Укргідроенерго

Замінити ГЕС непросто

— Яка загалом роль гідроелектростанцій у нашій енергосистемі?

Гідроелектростанції (ГЕС) і гідроакумулюючі станції (ГАЕС) відіграють дуже важливу роль в енергосистемі, оскільки вони балансують потужність. Тобто вони дозволяють збільшувати виробництво електроенергії в пікові години та зменшувати її тоді, коли споживання знижується, тобто вночі. Більше того, якщо казати про гідроакумулюючі станції, то вони накопичують воду в нічні години. Закачують її в природні резервуари на вищому рівні, щоб потім використовувати енергію падіння води, коли це потрібно. Замінити гідроелектростанції іншими електростанціями непросто. Таку ж роль можуть відігравати теплові станції, але в них ефективність роботи в цьому плані нижча. Окрім того, вони не можуть накопичувати енергію, як це роблять ГАЕС. Тому гідроелектростанції, особливо Дніпровського і Дністровського каскадів, є дуже потрібними не стільки з точки зору генерації, скільки з точки зору балансування. 

Каховська ГЕС

— Чи враховувався при будівництві цих споруд фактор того, що можуть летіти ракети?

Враховували. Всі гідроелектростанції були побудовані в радянські часи і вони враховували ймовірність воєнних дій або бомбардування. Це був розпал Холодної війни, тому всі об'єкти критичної інфраструктури будувалися так, щоб, за належного технічного обслуговування, зберігати цілісність в разі, якщо будуть завдані бомбові удари. Тобто так просто знищити греблю дуже складно. Але я тут підкреслюю – за належного технічного обслуговування. До катастрофи на Каховській ГЕС, скоріше за все, призвела злочинна недбалість російських окупантів. Тому що росіяни не допускали енергетиків до обслуговування дамби, не питали у них, що потрібно робити, щоб не прорвало греблю. І окупанти фактично зробили все, щоб усе це було знищено. 

Небезпеки руйнування гідротехнічних споруд на Дніпрі та Дністрі немає

— Зрештою вони самі заклали вибухівку і підірвали.

Те, що росіяни там робили і без вибухівки могло призвести до руйнування цієї споруди. Якщо казати про інші греблі українських ГЕС, то їх доглядають. Причому роблять це кваліфіковано. Тому, як на мене, небезпеки руйнування гідротехнічних споруд як на Дніпрі, так і на Дністрі, немає.
 
— Чим загрожує виведення з ладу каскаду на Дніпрі, якщо будуть пошкоджені всі або більшість гідроелектростанцій?

По-перше, щоб пошкодити більшості чи всі – потрібно ще влучити. І щоб наші хлопці з ППО "пили чай чи каву", незважаючи на обстріли. Але ця ситуація винятково гіпотетична. Тому може йти мова лише про пошкодження, як, наприклад, відбулися на ДніпроГЕС, коли були пошкоджені агрегати, які дозволяють генерувати електроенергію і передавати її в магістральні лінії. Тобто, якщо такі удари все ж таки триватимуть і вони призведуть до пошкодження відповідного обладнання, то тоді Укренерго, як оператору системи передачі, буде важче регулювати розподіл електроенергії по всій Україні. Тоді виникне потреба в додатковому залученні енергоблоків теплових електростанцій для того, щоб полегшити балансування. І якщо цього не вдасться зробити, то можливі обмеження споживачів, особливо тих, які розташовані поблизу цих об'єктів, в пікові години. Тобто ввечері можливі або аварійні вимкнення, або запроваджені графіки стабілізаційних вимкнень, як це було після ударів по ДніпроГЕСу у Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Геннадій Рябцев. Фото: ФБ-сторінка Геннадія Рябцева

"Київська ГЕС будувалася на випадок "килимових" бомбардувань В-52 американських"

— Щодо Київської ГЕС. Свого часу гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота казав, що там вжиті відповідні заходи з безпеки, як щодо прикриття від ударів з повітря, так і щодо неможливості дій ДРГ противника. Вони теж можуть дістатися станції? 

Не можуть. Стосовно ДРГ – це взагалі якісь байки, які поширюють незрозуміло хто. Це стратегічний об'єкт. Його охорона фізична і будь-яка інша посилена під час воєнного старту. І що там можуть зробити ДРГ? Якусь диверсію на якісь підстанції, так. Але не більше. Тут є небезпека, як і для будь-якого об'єкту критичної інфраструктури, ракетного удару чи атаки дронів. Але, як на мене, Київ захищений найкраще з-поміж інших міст України. Не скажу, що абсолютний захист всіх об'єктів маємо. Ніхто не може гарантувати цього абсолютного захисту. І теоретично можливе влучання російських ракет або дронів навіть у греблю Київської ГЕС. Але руйнування її від цього не відбудеться, навіть якщо з десяток ракет у греблю влучить. Це не та споруда, щоб скластися внаслідок такого зовнішнього впливу. Вона будувалася на випадок "килимових" бомбардувань В-52 американських. Тому навряд чи такий сценарій взагалі потрібно обговорювати і поширювати через ЗМІ.

Дністровський каскад надважливий для функціонування енергосистеми західних і південно-західних областей

— Дністровську ГЕС росіяни теж намагалися обстріляти. Наскільки ця електростанція є важливою?  

Усі об'єкти важливі. Але там, де є нестача потужностей для балансування, такі електростанції найбільш важливі. Всі станції, які забезпечують, зокрема, електроенергією Південь України, особливо ближче до Одещини, є надзвичайно важливими. Тому що не так багато великих об'єктів генерації розташовано в тому регіоні. Там ГЕС, окрім балансуючої ролі, відіграють ще й роль просто об'єктів генерації, які дозволяють забезпечувати споживачів електроенергією. Тому Дністровський каскад надзвичайно важливий для безперервного функціонування підсистеми енергосистеми України, яка забезпечує західні і південно-західні області нашої держави.