Знищені росіянами в ході війни проти України поля. Фото: Укрінформ
Довкілля та війна
Ви повернулися з Конференції ООН зі зміни клімату, яка відбулася в Дубаї, де, зокрема, анонсували третій звіт щодо впливу російської війни на клімат. Почнімо з найактуальніших питань. Які три топ-теми звучали на Конференції?
Насамперед, це загальна проблема кліматичних змін. Конференція саме заради цього і збиралася, щоб зрозуміти, як світ сприймає зміни клімату, і наскільки вони є на порядку денному у держав-учасниць ООН. Друга топ-тема – довкілля та війна. Наша делегація теж виступала з цього приводу і намагалася донести до нашої аудиторії, що вплив війни на довкілля та зміна клімату – це дві величезні проблеми, які сьогодні стоять перед людством. І третя топ-тема – це вплив кліматичних змін на питання соціально-економічного розвитку, наскільки в майбутньому це буде проблемою, особливо для Глобального Півдня, країн, більш вразливих до кліматичних змін. Наприклад, ОАЕ влітку мають абсолютно екстремальні погодні умови, температуру +50 градусів і вище. Через це людям не рекомендується виходити на вулицю в певний час доби. Тому місце проведення Конференції в чомусь символічне. Адже попри те, що ОАЕ – одна з найбагатших країн світу, кілька місяців на рік там жити досить складно.
Європейські вчені заявили, що 2023 рік стане найтеплішим за останні 125 тисяч років. Цьогорічний жовтень був найспекотнішим на цей період, повідомляє Reuters . Відколи почалося глобальне потепління? Коли воно стало відчутним?
Все дуже просто. Люди віком 40+ добре пам’ятають зими свого дитинства і можуть порівняти їх з теперішніми зимами: скільки у нас по-справжньому зимових днів, коли можна бавитися на санчатах або лижах. Теж саме можна сказати і про 1 вересня. Люди старші пам’ятають, що раніше в цей день була вже справжня осінь. І нікому навіть на думку не спадало, що в цей день може бути спекотно. Кілька останніх перших вересня є найспекотнішими за всю історію метеоспостережень. Деяким дітям навіть було погано через екстремально високу температуру. Звісно, ми адаптуємося до таких змін. З іншого боку, зимові погодні умови теж будуть іншими.
Як зміняться зими?
Зими будуть вологими, вони будуть з плюсовими температурами. Морози будуть, але не часто. Тобто зима буде більш європейською: волога, +4 - +7, дощі і довга-довга осінь. Будуть і морози, але загалом зими будуть теплішими і вологішими. А літо, навпаки, буде більш спекотним і сухим. Дощі будуть рідшими, а спека – частішою.
Хто винен в тому, що клімат змінюється? Адже планета вже переживала періоди зледенінь та потеплінь. Чи винна нині в кліматичних змінах виключно людина і її діяльність?
Я обережний скептик щодо того, що в цьому винна людина. Людство почало формувати свою промислову цивілізацію з великими викидами парникових газів і впливом на довкілля не так давно. Йдеться приблизно про 200 років. Тому сказати, що ми являємо собою геологічну потужну силу, яка може змінювати клімат планети, дещо зухвало. Але ми посилюємо результат кліматичних змін, які мають під собою багато чинників. Втім, основний чинник – це Сонце. Саме сонячна активність впливає на кліматичні умови. Адже коли на планеті було обледеніння, людства ще не існувало. Ми маємо циклічні сонячні коливання, в яких знаходимося. Але зараз своєю антропогенною діяльністю ми посилюємо впливовість цих змін на людство. Тобто парниковий ефект справді існує, і саме завдяки нашій цивілізації.
Людство може швидше знищити себе ядерною зброєю, епідеміями чи катастрофами, ніж досягне критичної кількості населення
Повернімося до антропогенної діяльності людини: що вона робить не так?
Людство живе сьогоднішнім днем і не думає про завтра. Тому, коли ми розвиваємо свою промисловість, коли збільшуємо кількість викидів забруднюючих речовин, ми досягаємо певних короткозорих цілей. Всі бажають жити краще якомога швидше. Хоча насправді ми живемо на досить невеликій території. Сьогодні 8 мільярдів людей майже повністю опанували всі простори, які є придатними і комфортними для життєдіяльності. Ми зі студентами часто міркуємо над тим, а скільки людей може жити на Землі, чи є критична кількість людства. Ще десь 50 років тому вчені дійшли думки, що Земля, як біосфера, мабуть має максимальну ємність – до 20 мільярдів осіб. Далі нам вже нема куди. Тому наші можливості не безкінечні. За вдалим висловом академіка Вернадського, людство стало геологічною силою: ми в цілому формуємо інший ландшафт, іншу атмосферу на землі. Вернадський назвав це ноосферою і був впевнений, що людство йде по розумному шляху розвитку, що ми будемо з розумом ставитися до наших можливостей і сформуємо ідеальний світ.
На жаль, ми формуємо світ, зручний для окремих груп людей сьогодні і саме зараз. І навіть якщо ви дуже заможна людина, вам все одно не оминути кліматичних змін. Ми повинні дуже розумно до цих тенденцій адаптуватися. Ми повинні прилаштувати свої політики до того, що на нас чекає певний період, який триватиме десятиліттями. І це вже навіть не наша проблема, а наступних поколінь. Потрібно адаптуватися в умовах, коли ми матимемо зовсім інший клімат. Це буде не катастрофа, але до цього потрібно ставитися максимально раціонально і розумно.
Не складно порахувати, через який час людство наблизиться до цієї критичної кількості людей на планеті. Питання на межі етики, екології, економіки: чи шукають вчені відповідь на запитання, як до неї не наближатися?
Шукають. Це справді етичне питання. Стосовно глобальних демографічних прогнозів, у нас буде весь час сповільнюватися збільшення населення. Наприклад, 12-ти мільярдів ми досягнемо через 100 років. Наступні кілька мільярдів ми також будемо досягати десь 500-700 років. Сповільнення збільшення кількості населення вже спостерігається. До 20 мільярдів нам ще довгий і довгий шлях. Людство може швидше завершити свою цивілізацію за допомогою ядерної зброї, епідемій, аварій чи катастроф, які зробить нерозумний розум.
Дискусії, які тривали на цій конференції показали, що людство розділяється на дві частини: ті, для кого демократичні свободи та демократична орієнтація розвитку є абсолютно зрозумілими і ті, хто вважає, що ефективність розвитку – не завжди демократія, і не потрібно всім давати права і свободи.
Які країни дотримуються такої концепції?
Країни, які нині об’єдналися навколо наших ворогів, навколо Росії – Північна Корея, Іран. До речі, Венесуела сьогодні показала, що вона бере за взірець путінську політику і претендує на частину території Гайани. Насправді таких держав достатньо багато. Глобальний Південь не однорідний. Це не спільнота, а дуже різні народи, дуже різні країни, дуже різні режими і політичні моделі. Але в основі Глобального Півдня є те, що їх значно більше. Якщо ми розділимо умовно людство на Цивілізаційний Захід і Глобальний Південь, побачимо співвідношення 2 мільярди і 6 мільярдів. І ці 6 мільярдів сьогодні зовсім не такі, якими були 50 років тому. Проблема сьогоднішньої цивілізації в тому, що багато наших однодумців з Європи, США і західних країн до кінця не усвідомили, що ми опинилися в іншій реальності.
Чи можна призупинити глобальне потепління? Чи можуть допомогти відновлювальні джерела енергії? Які відновлювальні джерела енергії мають право на життя? Наприклад, ті ж сонячні панелі потрібно утилізувати…
Всі відновлювальні джерела енергії мають право на життя. Проблема утилізації сонячних панелей вже постала. Але вона має технічне рішення. Воно не дешеве, але таке рішення є. Ця проблема більшою мірою знаходиться в технологічній площині. Людство завжди знаходило відповідь на нестачу або дефіцит якогось ресурсу. Використання деревини, наприклад, 200 років тому було зовсім іншим, ніж сьогодні. Це стосується і тканин, і одягу – все це мало інші кількісні характеристики. Людство розвивається, бо знаходить технологічні відповіді на виклики. Тому я спокійно ставлюся до утилізації сонячних панелей.
А щодо викопного палива, то тут для людства постає зовсім інший виклик. Якщо ми й надалі будемо в такому ж обсязі використовувати викопне паливо, то ми можемо не дотягнути до тих світлих часів, коли ми знайдемо ефективне рішення енергетичної проблеми через виключно зелені джерела енергогенерування.
"Крим сьогодні перетворений на мілітарну зону, де ніхто не звертає уваги на природоохоронну діяльність"
Про що були ваші доповіді на конференції та доповіді ваших колег?
Ми представляли проблематику впливу кліматичних змін на стан довкілля тимчасово окупованих територій. Зокрема говорили і про Крим, про те, як там руйнується довкілля. Коли ми не контролюємо частину нашої території, ми не можемо адекватно дати відповідь на запитання, що там відбувається, і наскільки серйозними там є зміни. Крим сьогодні перетворений на суцільну мілітарну базу. На питання природоохоронної діяльності там взагалі ніхто не звертає жодної уваги. Ми говорили про те, що всі інфраструктурні об’єкти в Криму, які побудувала Росія, мали мілітарне значення для того, щоб створити плацдарм для нападу на Україну. Також ми говорили про вплив підриву Каховської дамби на Південь України, говорили про ситуацію на Донбасі, яка сьогодні є дуже складною.
"У Франції є ділянки, де розмінування настільки складне, що їх не використовують з часів Першої світової війни"
Чи все ще родючі славнозвісні українські ґрунти?
Родючі, але ми не зможемо їх використовувати певний час. На жаль, ці території на багато років будуть виведені з обігу до повного розмінування. А розмінування – це дуже довготривала і дуже дорога річ. Це буде коштувати фантастичних грошей. Це буде дуже велика проблема, і ті ділянки, які потрапили під зону бойових дій, ми просто не зможемо використовувати до їхнього розмінування. Але родючість, як така, буде зберігатися. Якщо звісно там немає повної руйнації, як в Бахмуті чи Авдіївці.
Снаряди мають певну кількість небезпечних хімічних речовин. Скільки десятиліть потрібно українським ґрунтам для сільськогосподарського використання?
Це дуже важке питання. На нього немає, на жаль, коректної відповіді. На території Франції, наприклад, і досі є ділянки, які не використовуються після Першої світової війни. Розмінування виявилося настільки важким і економічно недоцільним, що ці території просто залишили. Як швидко розмінуємо ми свої території, важко сказати, поки ми не завершили війну. І поки я не бачу жодних перспектив того, що війна швидко завершиться.
