Судити за те, що військовополонені брали участь в обороні своєї країни, це воєнний злочин ― Катриченко

Судити за те, що військовополонені брали участь в обороні своєї країни, це воєнний злочин ― Катриченко

Сьогодні у російському Ростові-на-Дону стартувало судилище над 18 українськими військовополоненими з батальйону "Айдар". Чи мають право, згідно з міжнародним законодавством, судити військовополонених? Чи є механізми в України та міжнародної спільноти надати юридичний захист нашим військовим? В ефірі Українського Радіо ці питання прокоментувала Тетяна Катриченко, координаторка напрямів Медійної ініціативи за права людини, учасників коаліції "Україна. П'ята ранку".

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: Суд над полоненими "айдарівцями" у РФ. Ростов-на-Дону, 25 липня 2023 року. Фото: скрін відео ТАСС

 

Що інкримінують нашим військовим?

Тетяна Катриченко зазначила, що нашим військовим інкримінують статті кримінального кодексу так званої ДНР. Але оскільки так звані правоохоронні органи і судова система ДНР вливається у правову систему Російської Федерації, то всі судові засідання переводять на територію Росії. "Яка конкретно стаття інкримінується, складно сказати, але росіяни вважають, що представники батальйону "Айдар" спробували насильницьки захопити владу та змінити конституційний лад так званої ДНР. За це вони й опинилися на лаві підсудних. Обіцяють, що ці справи будуть перекваліфіковані вже за російським законодавством під час судових засідань".

"Конкретний військовослужбовець звинувачується у конкретному воєнному злочині"

"Під час збройного конфлікту та агресії Російська Федерація бере українських військовослужбовців у полон. Вона не дотримується норм Женевських конвенцій щодо утримання військовополонених і на окупованих територіях, і на території РФ ― нам відомо про смерті в полоні. Це свідчить про те, що РФ, користуючись безкарністю, робить з полоненими все, що захоче. Одна з форм тиску ― це так звані судові процеси. Тут треба зробити ремарку: ми не можемо говорити, що полонених військовослужбовців не можна засуджувати, адже якщо якийсь військовослужбовець вчинив воєнний злочин, то відповідальність держави, яка утримує такого полоненого, щоб ці воєнні злочини були покарані. Ми знаємо про судові процеси, які відбуваються на території України над російськими військовослужбовцями, яких обвинувачують у воєнних злочинах. Російська сторона висуває обвинувачення українським полоненим військовослужбовцям за такими ж принципами. Ми аналізували реєстр справ, де конкретний військовослужбовець звинувачується у конкретному воєнному злочині".

"Для України вони захисники, а для Росії ― екстремісти і терористи"

"Є ще друга категорія справ, коли полонених військовослужбовців намагаються засудити за те, що вони беруть участь у збройному конфлікті, а вони просто захищають свою Батьківщину. Це статті про насильницьке повалення влади, терористичну діяльність, паралельно відбувається процес над представниками полку "Азов", який росіяни вважають терористичною організацією і на території РФ вона заборонена із серпня 2022 року. І також це процес над представниками батальйону "Айдар". Їх намагаються засудити не за конкретні воєнні злочини конкретних військовослужбовців, а цілу групу ― за те, що вони нібито займалися терористичною діяльністю. І лише тому, що "Айдар" визнано екстремістською та забороненою організацією на території РФ. Для України вони захисники, а для Росії ― екстремісти і терористи. Отже, коли РФ намагається засудити військовополонених за те, що вони брати участь в обороні своєї країни, це є воєнний злочин. Неприпустимо судити військовополоненого за те, що він бере участь у збройному конфлікті".

Тетяна Катриченко. Фото: mipl.org.ua

Чи мають наші військовополонені захист у цьому судовому процесі?

"Кожному громадянину гарантовано право на справедливий суд, ― наголосила Тетяна Катриченко. ― Судячи з нашої інформації, РФ намагається процесуально дотримуватися певних процедур, тобто є суддя, прокурор і захисник в обвинувачених. Скоріше за все, ці захисники надані державою, тобто це призначені адвокати для громадян України. Навіть у такій країні, як РФ, не зважуються починати судові процеси без захисників. Інше питання ― наскільки вони сумлінно можуть виконувати свої функції, а також ми маємо зважати, що РФ це диктатура, в якій адвокат може підпорядковуватися, наприклад, прокуратурі або діяти ними у зв’язці. Тому адвокати у них є, але вони призначені, а не найняті кимось із родини або самими обвинуваченими. Щодо участі українських адвокатів, думаю, це неможливо, тому що у процесі мають бути громадяни РФ, але родичі наших військовослужбовців чисто теоретично можуть намагатися найняти якогось приватного адвоката. Але чи пустять його у процес і в якій формі ― це велике питання".

Чи можливо буде оскаржувати винесені вироки?

"Скажу на прикладі. У процесі, який зараз триває над азовцями, кількох азовців обміняли в результаті двох обмінів, і вони опинились на підконтрольній Україні території. Тобто судилище, яке відбувається у Ростовській області, жодним чином не впливає на обмінний процес. Якщо будуть домовленості про обмін конкретних військовослужбовців, то вони будуть обмінені, незважаючи на те, на якому етапі перебуває судовий процес. І треба розуміти, що Україна ще не випрацювала практику, що робити потім з такими судовими вироками. Якщо б судові вироки було винесено на окупованій території так званими судами ДНР, то Україна ці судові інстанції не бере до уваги, тобто для нас це фейкові суди. А суди, які відбуваються на території РФ, справжні, хоча й політично мотивовані. Тому в майбутньому Україна випрацює певний механізм, який треба буде пройти, для того щоб знівелювати ці винесені на території РФ вироки. Але повторюся ― винесені судові вироки не можуть вплинути на обмінний процес. Якщо є домовленості ― обмін відбудеться, і люди повернуться на територію України".

Скільки інших судових процесів відбувається над нашими військовополоненими?

"Лише у ростовському суді є приблизно 50 справ щодо громадян України. Конкретних і групових справ. Але нам відомо, що справи і військовослужбовців, і цивільних громадян, які були затримані після 24 лютого 2022 року, переводяться також у Ростов, і там намагаються перекваліфікувати їх за російським законодавством. Думаю, що найближчим часом будуть вже сотні таких справ".

Неодноразово доводилося чути, що провести обмін і витягти з полону військовослужбовців іноді навіть простіше, аніж цивільних. Чи справді це так і чому?

"Під час війни в полон беруть військовослужбовців ― і з’являються військовополонені. Згідно з Женевськими конвенціями, відбувається обмін військовополоненими, тобто обмінюють військовослужбовця на військовослужбовця, комбатанта на комбатанта. У нас в країні обмінами займається ГУР Міноборони України. Логічно запитати, чому Міністерство оборони повинно займатися цивільними громадянами? Тобто ― механізму, структури або алгоритму, які відповідали б за цивільних громадян, наразі в Україні не існує", ― пояснила Тетяна Катриченко.