Фото: myvin.com.ua
Хто несе відповідальність за роботу укриттів?
Правозахисниця Олена Карнаух-Голодняк підтвердила, що відповідальність несуть керівники тих органів та установ, на балансі яких перебуває укриття. Незалежно від того, чи це приватний паркінг, чи комунальний заклад, як у ситуації з поліклінікою. "Якщо виявлено без настання негативних наслідків певні недоліки в роботі укриттів ― не відкривають, не забезпечено світлом, неналежні умови ― то може бути накладено адміністративний штраф від 17 до 34 тисяч гривень за перший раз і до 51 тисячі гривень за другий раз. Штраф виписують на посадову особу установи. У даному випадку, якби ніхто не загинув, але укриття не було відчинене, то керівник як посадова особа, що повинна за цим стежити, сплатив би штраф як фізична особа. Якщо ситуація має трагічні наслідки, то тут одного розуміння адміністративної відповідальності замало. Адже адміністративна відповідальність не передбачає покарання за загибель людей, це вже Кримінальний кодекс. Питання в тому, що наш Кримінальний кодекс не містить прямої норми стосовно незабезпечення належної роботи укриттів, що потягло тяжкі наслідки. Минулого року влітку законодавці пропонували внести зміни і доповнити Кримінальний кодекс конкретною статтею, але такий закон не ухвалили".
Проте Олена Карнаух-Голодняк не вважає це дуже великою проблемою для правоохоронних органів: "Можна з інших статей Кримінального кодексу визначити, що саме відбувалося, і підібрати відповідну статтю. На мою думку, можна було б застосувати статтю "Залишення у небезпеці". Це невиконання обов’язку особою щодо надання допомоги людям, які перебувають у конкретній небезпеці, якщо такий обов’язок на цих людей покладено. У нашій ситуації було покладено обов’язок відчинити укриття, люди перебували у небезпеці, причому вони бігли в офіційне укриття, і їм не надали допомогу, що потягло тяжкі наслідки. Тут покарання від 3 до 8 років. Це потенційна стаття, яку можна було б застосувати у даному випадку. Якщо правоохоронця затримали, то явно не для складення адміністративного протоколу, це вже питання кримінальної відповідальності. Яку саме статтю будуть йому інкримінувати, подивимося за даними правоохоронних органів або прокуратури. Ситуація може бути "фантастичною", наприклад, що правоохоронець це зробив спеціально, бо він має якісь проросійські думки ― і це буде вбивство, стаття 115. Слідство розглядатиме усі версії: охоронець проспав; не чув; йому було віддано наказ "не відкривати", поки хтось не зателефонує тощо. Чи тільки охоронець відповідатиме, чи керівник закладу також ― до цього питання будуть дуже серйозно підходити. Чи були для охоронця письмові вказівки обов’язково відкривати з першої секунди тривоги? Якщо письмових вказівок не було, то керівник закладу також може очікувати до себе питань від правоохоронців".
Наслідки обстрілу Києва російськими військами, 1 червня 2023 року. Фото: Суспільне
Чи варто оновити правила безпеки під час загрози обстрілів саме балістичними ракетами?
"Раніше у нас було хоча б 10-15 хвилин, а балістичні ракети ― це кілька хвилин. І не всюди є укриття, які в доступності для всіх мешканців певної території. Якщо раніше охоронцю можна було вночі прокинутись, потягнутись, умитися, а потім іти відкривати, то зараз це треба робити з перших секунд. Тут треба не просто проводити роз’яснювальну роботу, а це вже питання військових адміністрацій та ДСНС ― доводити до відома усіх балансоутримувачів, що укриття мають бути відчинені негайно, незалежно від часу доби. Коли настають наслідки, то питання ставлять до конкретних людей, як ось до цього охоронця. Теза "нехай начальник чи влада відповідає" у даному випадку працювати не буде. Треба думати у першу чергу, чи все я сам зробив, щоб убезпечити людей від тяжких наслідків та навіть загибелі".
