"Дотискати всім світом" – експерти про те, як примусити МОК викинути РФ з Олімпіади

"Дотискати всім світом" – експерти про те, як примусити МОК викинути РФ з Олімпіади

Попри священне перемир'я, яке встановлювалося на час проведення Олімпійських ігор, політика ніколи не оминала Олімпіади. Світові війни зупиняли олімпійські змагання, а бойкоти і протести завжди супроводжують олімпійський рух. Втім, до Олімпіади 2024 року прикута увага світової спільноти через суперечливу позицію МОК про нейтральний статус спортсменів з країн-окупантів. Чи можна ще вплинути на це рішення? Що про спорт під час війни говорить історія? Про це в ефірі Радіо Культура розповідають спортивний коментатор радіо "Промінь" Вадим Корженко та історик Олексій Лях-Породько.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: AP

– Як відомо, в античні часи під час Олімпіад війни припинялися, встановлювалося священне перемир'я – екехірія. Втім, як бачимо, в ХХ столітті, з його двома Світовими війнами, історія не настільки "вегетаріанська". Давайте погортаємо сторінки історії і пригадаємо, коли і чому Олімпіади не відбувалися.

Олексій Лях-Породько: В Стародавній Греції на час проведення Олімпійських ігор справді припинялися війни, але припинялися війни виключно між греками. Для всіх інших народів Ігри не були священними, і вони не зважали на них. В сучасному періоді, в часи відродження сучасних Олімпійських ігор, П'єр де Кубертен, основоположник сучасних Ігор, намагався продовжити цю ідею і також заклав в основу цей принцип. Але, на жаль, в 1916 році, 1940 і 1945 роках Олімпійські ігри та Зимові Олімпійські ігри через Світові війни не відбулися.

– Скасовані 1916 року Олімпійські ігри мали відбутися у Берліні, і саме через війну Німеччина їх не провела. Олімпіада повернулася до Німеччини трохи згодом, 1936 року, коли Берлін знову отримав шанс провести змагання. Чи показала Олімпіада 1936 року, що спорт зовсім не поза політикою?

Олексій Лях-Породько: Справді, в 1936 році і Олімпійські ігри, які відбулися в Берліні, і Зимові Олімпійські ігри, які також відбулися в нацистській Німеччині, у Гарміш-Партенкірхені були наскрізь мілітаризовані і політизовані. Всі олімпійські спортивні принципи були тоді вщент знищені.

Олімпійські ігри 1936 року, які відбулися в Берліні. Фото: AP

– Чи відчувається в сучасному світі, що Олімпіада – це не лише спортивна, а й політична історія?

Олексій Лях-Породько: Є така народна мудрість – куди вітер дме, туди і очерет хилиться. Так діє і Міжнародний олімпійський комітет, часто ухвалюючи рішення, коли йому це вигідно. Рік тому, коли російські війська вторглися в Україну, через кілька днів Томас Бах заявив, що росіяни і білоруси порушили олімпійське перемир'я. З одного боку, досить рішуча заява, з іншого боку – прихований сенс. Я цю заяву трактую так: якби вони напали на Україну, приміром, через день-два після олімпійського перемир'я, МОК не помітив би, або не був би такий активний і проукраїнський. Наголошую, це було на початку війни. Нині ж ми бачимо, як під нейтральним статусом російські спортсмени допускаються і рекомендуються МОК для участі в змаганнях.

– Суперечки між країнами, війни - як реагує на них олімпійський комітет і олімпійський рух загалом?

Олексій Лях-Породько: Коли Олімпійські ігри відновилися після Першої світової війни в 1920 році, на них не були допущені німецькі спортсмени. Після Другої світової війни в Лондоні в 1948 році низка спортсменів також не була допущена до участі в олімпійських змаганнях. Разом з тим, політичні протистояння були в 50-х, 60-х, 70-х, 80-х роках. Конфлікти між Китаєм і Тайванем, ФРН і НДР, глобальні масштабні бойкоти 1976 року в Монреалі, 1980 року в Москві, 1984 року в Лос-Анджелесі – подібних політичних протестів в олімпійському спорті було дуже багато.

– Як так трапилося, що російські і білоруські спортсмени, які порушили олімпійське перемир'я, отримали дозвіл на участь в Олімпіаді 2014 року?

Вадим Корженко: Дуже прикро, що в той час, як на війні загинуло понад 150 український спортсменів, представники МОК поводяться, як в приказці "моя хата скраю". Я би дуже радив їм відвідати Бучу, Ірпінь або інші понівечені українські міста. Президент МОК має висловити чітку позицію: якщо загарбники вторглися, вони мають нести за це покарання. Поки не закінчиться війна в Україні, жодних спортсменів з країн-агресорів не повинно бути на Олімпіаді. Є спортивні федерації, які свою позицію висловили чітко. Наприклад, на Чемпіонаті світу з хокею збірної Росії не буде. Міжнародна федерація баскетболу теж не допустила російську команду. 7 травня має стартувати Чемпіонат світу з дзюдо, на який допустили росіян, через це збірна України не поїде на цей Чемпіонат. Безумовно, в цій ситуації дуже шкода наших спортсменів. До Олімпіади вони готуються 4 роки, однак, в жодному випадку вони не повинні там бути, якщо росіяни і білоруси отримають допуск.

– Чи може МОК не допустити окремих спортсменів, наприклад, дотичних до воєнних відомств? А учасникам з нейтральною позицією дозволити участь в змаганнях?

Олексій Лях-Породько: Найчастіше не допускають в цілому команду, тобто країну. В часи апартеїду в ПАР, наприклад, ця країна була усунена від участі в Олімпійських іграх. Були в історії Олімпійських ігор індивідуальні політичні протести, коли спортсмен сам відмовлявся брати участь в змаганнях. Йдеться про іранського спортсмена, який категорично відмовився продовжувати змагання з боротьби, оскільки на ринг мав вийти спортсмен з Ізраїлю. За що він був дискваліфікований.

– Як в історії олімпійського руху вирішувалися такі непрості ситуації, коли змагатися в двобої мали спортсмени з ворогуючих країн?

Олексій Лях-Породько: Все відбувається на розсуд МОК. Наприклад, в конфлікті між Китаєм і Тайванем спочатку визнається Національний олімпійський комітет (НОК) Китаю, потім – Тайваню. Зрештою, або Китай, або Тайвань бойкотують Олімпійські ігри. Подібна ситуація була і з визнанням НОК ФРН і НДР. Причини бойкоту Олімпіади 1980 року в Москві – військова агресія Радянського союзу в Афганістані. І попри те, що весь цивілізований світ бойкотував Олімпіаду-80, деякі окремі спортсмени зі США,  Великої Британії та Італії брали участь в змаганнях. Але вони не представляли свою країну, а виступали під олімпійським прапором.

Нині ж ми з вами опинилися в ситуації, коли від нас залежить, чи будуть брати участь рашисти в Олімпійських іграх. Я вважаю, що ми всі разом: і НОК, і Міністерство молоді та спорту, і всі національні спортивні федерації, вся українська громадська і спортивна спільноти, в тому числі і діаспора, повинні зробити низку масштабних акцій для того, щоб не допустити участь російських і білоруських спортсменів в Олімпійських іграх. І тільки після проведених масштабних акцій ми повинні бойкотувати Ігри. Бо якщо ми просто оголосимо бойкот, зробимо подарунок нашим ворогам. А МОК взагалі "умиє руки" і порадіє: раз немає українців, не існує і проблеми

– Чи справді Україна нині може вплинути на недопуск російських і білоруських спортсменів до олімпійських змагань?

Вадим Корженко: Нам однозначно потрібно більше діяти! У нас багато досвідчених олімпійських чемпіонів. Міг би бути більш активним, як на мене, Сергій Бубка. Багато робить в цьому напрямку Володимир Кличко, олімпійський чемпіон в Атланті (США) 1996 року. Вадим Гутцайт — Міністр молоді та спорту України, український фехтувальник, шабліст, олімпійський чемпіон теж повинен більше зустрічатися з очільниками олімпійських комітетів, говорити, діяти і тиснути на МОК.

– А чи є можливість ще "переграти" це рішення, адже вже оголосили про допуск цих спортсменів під нейтральним прапором?

Вадим Корженко: Я вважаю, що все ще переграти можна, адже попереду цілий рік. Але інтуїція і серце мені підказує, що не буде ні російських, ні білоруських спортсменів на Олімпійських іграх 2024 року.

Олексій Лях-Породько: Сьогодні тиснути на МОК нам дуже допомагає українська діаспора. Спортивні організації Центральної Америки і Канади, Світовий Конгрес Українців започаткували проект "Спортивний родовід", до якого долучилися олімпійці з Канади, США, Австралії, європейських країн. Вони записують відео на підтримку України і дуже активно виступають проти участі в Олімпійських іграх спортсменів з країн-окупантів. І ми вже маємо перші результати. Канадський спортивний комітет спочатку підтримував ідею МОК про нейтральний статус російських і білоруських спортсменів, але, після того, як канадські олімпійці нависали відкритий лист, виступили з рішучими заявами в ЗМІ, рішення канадського олімпійського комітету було миттєво змінене. Світове українство сьогодні разом з Україною, і воно дуже допомагає нам в нашій боротьбі!

 

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Допит був фізично непростий". Максим Буткевич про потрапляння в полон і "суд" за конвеєром