"Ми прийдемо з воєнкомом і вимикатимемо вам електрику" — Попенко про свавілля монополістів

"Ми прийдемо з воєнкомом і вимикатимемо вам електрику" — Попенко про свавілля монополістів

Даних щодо боргів на тимчасово окупованих територіях наразі немає, зауважує засновник Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Станом на 1 березня 2023 року заборгованість по всій Україні за житлово-комунальні послуги становила 150 мільярдів грн. Мер Мелітополя Іван Федоров говорить про заборгованість у розмірі 38 мільйонів гривень щодо бюджетних підприємств у Мелітополі та на тимчасово окупованій частині Запорізької області. Це тривало протягом року окупації. Олег Попенко зазначає, що в уряді буде розроблено механізми щодо списання боргів компаніям, які надають такі послуги, щоб нарахування не здійснювалися.

0:00 0:00
10
1x

Фото: ілюстративне 

Борги є

Даних щодо боргів саме з тимчасово окупованої території немає. Але є загальні цифри по всій Україні, каже Олег Попенко. Станом на 1 січня 2022 року заборгованість становила 81,6 мільярди грн, а на 1 січня 2023 року зросла вже до 120 мільярдів грн. В опалювальний сезон до широкомасштабної війни накопичилося до 25 мільярдів грн боргу. Станом на 1 березня 2023 року заборгованість щодо всіх житлово комунальних послуг (разом із опаленням — ред.) по всій території України становила 150 мільярдів грн.

Нарахування проводить програма

Нарахування за комунальні послуги здійснюються комп'ютерною програмою згідно юридичної адреси, а не людиною, зазначає Олег Попенко. "Питання перерахунку залежать лише від споживачів. Так вибудувана система, і цим питанням монополісти не переймаються, на жаль", — додає експерт.

Кому ж належить компанія на тимчасово окупованій території? І чи платити тоді?

Питання юрисдикції компанії, яка надає послуги, є вкрай важливими. Бо часто виникає плутанина щодо компаній, які перебувають в окупації і продовжують надавати свої послуги, але при цьому мають українську юрисдикцію. Олег Попенко наводить приклади із тими людьми, які не проживають вже понад рік в Маріуполі, але продовжують отримувати платіжки. "При цьому тих компаній фактично вже там немає. Ці платіжки незаконні. Навіть компанії подають до суду на боржників". Як бути людям, запитує Олег Попенко, коли компанія вже належить Росії? "В Мелітополі, наскільки я знаю, російські компанії за оплату комуналки дають велику знижку і списують борги української сторони". Таким чином заохочуючи людей до співпраці.

Списати або реструктуризувати…

В парламенті було зареєстровано законопроєкт щодо списання та реструктуризації боргів за комуналку, чиє житло розташоване на території бойових дій. 

Реструктуризація боргу. Власники та орендарі житла зможуть реструктуризувати суму боргу на 5 років. Все залежатиме від  рівня доходів власника житла, стосуватиметься платіжок за воду, газ та електроенергію, але не боргів за квартплату. При цьому, заборгованість не перешкоджатиме нарахуванню субсидій для громадян, яким вона призначена.

При цьому Олег Попенко каже, що "якщо є субсидія понад 400 грн і  заборгованість за житлово комунальні послуги на понад ті ж 400 грн, то людині субсидію не дають. І через борги багато людей не можуть отримати її". 

Списання заборгованості. Цей варіант буде стосуватися тих, чиє житло розташоване у зоні, де велися чи ведуться зараз бойові дії. Списуватимуться всі борги, включно з квартплатою. Але лише та сума, яка накопичилася за час ведення бойових дій. 

Олег Попенко вважає, що списувати борги потрібно. "Бо ми зустрінемо десятки тисяч боргів, де послуги не надавалися, де під час окупації надходили всі платіжки. Така ситуація в Київській, Чернігівській, Харківській областях". 

Можливий варіант списання боргів

Щодо юридичних осіб, то Олег Попенко каже: "ОТГ або місто може отримувати кошти із державного бюджету, потім ці кошти розподіляються на комунальне підприємство, яке має умовну заборгованість. І вони таким чином сплачують борг. Щодо приватних осіб, то тут списання буде складним: можна окремо кожній людині виділяти кошти через субсидії. Але треба цю мільйонну базу боржників ретельно проаналізувати". 

Чи допоможе Держпродспоживслужба або НКРЕКП?

Якщо люди отримують незаконні платіжки, то звертатися можна або в Держпродспоживслужбу, яка практично не працює, на думку Олега Попенка, оскільки не має методик роботи з боржниками. Або в НКРЕКП. Каже, що дуже добре прописана законодавча база під монополістів. Тому й судяться монополісти із боржниками. А судові справи проти монополістів від приватних осіб одиничні. Як результат, "Нафтогаз вже провів торги, щоби колектори працювали із боржниками, Обленерго так само винайняли людей, які погрожують в певних регіонах навіть воєнкоматом. Тому свавілля монополістів триває по всій Україні", — резумював Олег Попенко.