Закінчила Київський Національний університет їм. Т. Шевченка, Інститут журналістики.
Заслужена журналістка України.
У радіожурналістиці — понад чотири десятиліття: ще студенткою готувала програми у різних редакціях Українського Радіо. Була першою жінкою-власкором у системі Держтелерадіо України.
Улюблена журналістська тематика: політика, економіка, військово-патріотичне виховання, громадська активність.
Вподобання: фотографія, подорожі та читання.
Передачі з архіву Українського радіо
Очі Сови у них на шевроні. Вони артилерійська розвідка — очі артилерії. Харківський адвокат Костянтин Озерний, а нині командир артрозвідників 45-ї окремої артилерійської бригади ім. Мирона Тарнавського — про звитягу побратимів.
Орден Богдана Хмельницького за оборону Новомихайлівки. Орден "За мужність" — то пекельні Піски. Це про звитягу командира танкового взводу 3-ї танкової Залізної бригади хмельниччанина Максима Люліна, котрий у перший день повномасштабної був у військкоматі.
Кавалер ордена "За мужність", командир батальйону 44-ї окремої механізованої бригади Вʼячеслав Шутенко — про сміливців підрозділу безпілотних систем.
Вони на сторожі неба від ворожих "Шахедів". Валькірія та Магура — бійці підрозділу "Бучанські бойові відьми".
У 23 роки — доброволець ЗСУ. У 25 років — Герой України. Капітан Юрій Жуковець, командир роти 103 бригади ТРО ім. Андрея Шептицького в бою на Курщині отримав. 5 ворожих куль впритул, але вийшов сам і вивів неушкодженими своїх побратимів.
Нагорода "За оборону України" — це визначення патріотизму, відданості солдата-добровольця із Полтави Дмитра Устименка. Пекельні Авдіївка, Бахмут, тяжке поранення… І наразі попри бюрократичні перешкоди 29-річний солдат на псевдо "Лис" із ампутацією прагне повернутися на фронт.
Лицар ордена Богдана Хмельницького полковник Сергій Дупляк 30 років на захисті українських кордонів. Визвольна війна для нього почалася влітку 2014-го, коли його Луганський прикордонний загін три дні в облозі під Гімн України тримав бій з сепаратистами.
Кавалер ордена "За мужність" Олег Гуйт "Хасан" — командир батальйону безпілотних авіакомплексів "Рарог" 24-ї короля Данила бригади. У його вправних руках, у руках його побратимів вогненний дракон "Рарог" творить дива на полі бою.
Анатолій Гурський до війни водив потяги з рудою на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті. Війна зробила з нього воїна, аби захищати рідний Кривий Ріг, Україну від московитських зайд. Наразі, він — ротний з псевдонімом "Пасіка" штурмового батальйону "Арей" — пишається своїми побратимами, називає їх титанами.
Військовослужбовець, волонтерка, громадська активістка Тетяна — про рідні міста Донбасу, зокрема Торецьк. Роздуми: звідки взялася війна в Україні?
