Про початок повномасштабної війни Росії проти України
22 лютого, після тої ультимативної бандитської заяви Путіна, ми разом з журналістом Тарасом Березовцем дійшли висновку, що війна ось-ось почнеться. Тобто ми були готові, але разом з тим абсолютно не готові. Я писав десятки разів, попереджав у своїх книгах та статтях, що буде війна з Росією. Але що все ж таки Путін наважиться на війну у такій формі, я теж не вірив і намагався відкинути цю думку.
24 лютого о 6-ій годині дзвонить до мене моя донька і таким доволі спокійним, але напруженим голосом каже, що почалася війна, Росія атакувала Україну і бомбить Київ. Я в центрі Києва живу і не чув нічого. Я просто подумав, що це сюрреалістичний сон. І в таких ситуаціях хочеться прокинутись і забути, але це була жахлива дійсність.
Про нинішній етап війни та застосування ядерної зброї
Я повністю переконаний в остаточній перемозі України над Росією. Я повністю переконаний в тому, що прогноз Френсіса Фукуями про розпад Росії збудеться. Але я завжди кажу "але". І виходжу з позицій реалістичних. Я дуже не люблю ейфорію, стан ілюзій, коли половина наших політичних аналітиків та блогерів кричить, що вже перемога і майже буде парад українських танків на Червоній площі. Це неправда.
Я б дуже застерігав від шапкозакидательства, притаманного часто романтичній українській натурі. Ми романтики. Багато було подій в нашій історії, коли народ помилявся, тому щоб падав жертвою ілюзій, вірив у диво. Ми повинні бути реалістами, підходити дуже суворо до тої дійсності і розробляти як мінімум три сценарії: один найгірший, один найкращий і середній сценарій, де є і погані елементи, і добрі. Тобто перемога буде, але ми ще не знаємо, що станеться.
Ми маємо ворога підступного, ворога могутнього. Ми не повинні так ставитись, що там всі в армії алкоголіки, що всі генерали ідіоти. Це не так. Вони вміють воювати. Вони можуть мобілізувати свої сили, а потім вони нам загрожують ядерною зброєю, і це дуже реально.
Я не думаю, що це вже такий блеф і що Путін ніколи не використає ядерну зброю. Він все використає для захисту своєї влади. Це особистість патологічна. Це психопат. Це маніяк. Хоча він намагається ніби тверезо мислити, Путін існує у світі ірреальному, у вибудованому ним. І він діє згідно з логікою того світу. Я переконаний, він може вжити ядерну зброю. І ми зараз балансуємо над прірвою.
Ми балансуємо над початком Третьої світової війни, тому що будь-яка випадкова подія, одразу втягне війська НАТО у цю страшну війну. Ця війна вже й зараз має глобальний вимір, але вона може дійсно перерости в глобальний конфлікт з участю Китаю, Тайваню, африканських країн, Сполучених Штатів Америки. Це перспектива, яку не можна відкидати і не можна ігнорувати.
Щодо нинішнього етапу війни, я б сказав словами Черчилля: "Це не кінець початку, а початок кінця". Це початок кінця Російської імперії, але ще дуже важкий і непростий шлях. Якщо порівнювати з Другою світовою війною, то ми перебуваємо не в 44-му році, хоча багато кричить, що вже 45-й рік, а десь в 42-й році, коли ще попереду великі випробування. Але Україна сьогодні володіє стратегічною ініціативою, і є всі ознаки того, що Росія починає усвідомлювати свій програш.
У них немає більше аргументів, і вони можуть застосувати ядерну зброю. Мені дуже не хотілося б, щоб на моїй українській землі пролунали вибухи. Якщо вони почнуться, вони не закінчаться, поки не буде випалена вся Росія. А Росія встигне спалити пів Європи. І потім кілька років всіх чекає страшна ядерна зима і страшні нещастя для всього людства. Тобто ми стоїмо перед смертельною загрозою, але ми виграємо.
Читайте також ― Секретар РНБО: "Люди ― це найбільша наша втрата від війни, яку ми не зможемо повернути. Решту ми відбудуємо"
Про сценарії ядерного удару
Світ поставився дуже серйозно до останніх погроз Путіна. І хоча формально мова йде про те, що Путін блефує і залякує. Але я знаю достеменно, і американські аналітики про це кажуть, що Пентагон і штаби країн НАТО дуже серйозно вивчають можливості відповідного удару і можливості відповідної реакції на застосування ядерної зброї. Є кілька варіантів.
Перший — Путін підірве якусь нашу ядерну станцію і буде забруднення великих просторів радіоактивними відходами. Можна бомбардувати Чорнобильську АЕС, де зберігаються тонни радіоактивних відходів, і це фактично ядерна війна.
Другий — можна приготувати "брудну" ядерну бомбу. Тобто взяти кілька великих місткостей з радіоактивними відходами, додати туди вибухівку, і це буде ядерна бомба.
Третій — можна використати тактичну ядерну зброю у вигляді ракет малої дальності, снарядів артилерійських зарядів тощо. Це теж дуже серйозно, тому що маленьке містечко буде повністю знищене, буде випалена велика земля — на 15-20 км у діаметрі нічого не залишиться. І буде спроба прорвати фронт на якійсь ділянці.
У Вашингтоні також обговорювалася опція, що Росія може кинути ядерний заряд на Яворівський полігон Львівської області, який заторкне Польщу, бо поряд польський кордон. Вони хочуть перервати шляхи постачання зброї і амуніції в Україну, а це йде через Польщу. У польському місті Ряшів головний хаб постачання зброї, тому вони можуть і туди кинути ядерну зброю. Путін — божевільна людина, і ми не знаємо, що він там задумає. Інша справа — чи підуть на це російські генерали й офіцери, чи виконають його наказ доказ. Але, знаючи цю тупу підтримку злочинів Путіна російським народом, яка була на початку війни, ми повинні до цих всіх загроз ставитися дуже серйозно й уважно.
Тільки коли мільйони людей в Москві вийдуть на опір і утворять Майдан проти путінського режиму, типу київського Майдану, тільки тоді ситуація зміниться. Зараз ще не можна про це сказати. Хоча можна констатувати, що перші ознаки розпаду режиму цього вже почалися.
Про санкції
Санкції подіють. І вже діють. Але було розчарування в Європі, в Сполучених Штатах, в Україні, адже очікували, що після перших пакетів впаде економіка окупанта. Однак, російська економіка показала велику життєспроможність. Фінансову систему їм вдалося утримати. Вони отримують величезні кошти за продаж своїх енергоносіїв, а також вони продають діаманти та метали. Вже вісім пакетів санкцій. І ще буде 20. Тому що це робиться по одній краплині, не поспішаючи. Це такий метод удушення.
Крім того, весь час винятки. В Європейському Союзі діє принцип консенсусу, а Угорщина проти гострих санкцій. Європейські санкції на даний момент не такі, б які припинили функціонування російської економіки. Водночас Росії дуже великою мірою допомагає Китай, а Індія купує енергоносії. Тож там не все так просто, як здавалося Європі, коли починали політику санкцій. Звичайно, політику санкцій треба продовжувати й робити її більш жорсткою. І ми сподіваємось, що санкції подіють.
Як Сполучені Штати Америки підтримують Україну
Демократична партія Сполучених Штатів неймовірно побоюється програти вибори. Зараз, оскільки ОПЕК відмовилися підвищувати виробництво нафти і хочуть навпаки його скоротити, є велика загроза, що знову піднімуться ціни на бензин в Штатах. І тоді програш демократичної партії забезпечений. Це дуже серйозна і негативна подія для України.
Останнє голосування в конгресі США в Палаті представників, яка розподіляє гроші, було вже першим сигналом, коли майже половина членів палати проголосувала проти надання допомоги Україні. Це голосували республіканці. У них різні мотиви. Навіть є такий мотив, що Україна недостатньо уважно до них ставиться, що республіканців зневажають і , що ставку українське керівництво зробило тільки на Джо Байдена, і на демократичну партію. Це не зовсім правда, але, може, якась частка правди є, бо треба було б працювати і з республіканцями. Адже спочатку ми мали двопартійну підтримку.
Зараз, на жаль, все більше і більше визначається негативізм республіканської партії, через шалену і жорстоку внутрішньополітичну боротьбу. Тож там навіть не стільки йдеться про Україну, скільки про суперництво між двома партіями.
Але для нас нічого доброго в цьому немає. Ми можемо в принципі думати про те, що можуть дещо скоротилися обсяги допомоги. Але нам повинен допомогти в цьому ленд-ліз, оскільки ми матимемо тверду основу для закупівлі зброї і амуніції завдяки підписаному закону про ленд-ліз. Тільки одного підпису президента Сполучених Штатів без зайвої бюрократії достатньо для того, щоб ці постачання йшли в Україну. Тобто ми сподіваємось, що не буде драматичної зупинки допомоги, яка нам життєво необхідна. Але треба робити висновки та працювати з двома партіями.
Про перспективи вступу України до НАТО
Керівництво України зробило неймовірно важливий крок, оголосивши, що ми хочемо стати членом НАТО в пришвидшеному темпі. Вже зараз 11 країн-членів НАТО підтримують цю ініціативу, що не означає, що нам відкриті ворота в НАТО і нас негайно приймуть. Бо попереду багато процедур, будуть країни, які стоятимуть на своєму, як при захисті обложеної фортеці, проти вступу України в НАТО. І, на мій погляд, врешті-решт буде колективне рішення НАТО — почекати до перемоги України, і тоді, коли вже не буде війни, прийняти. Тому що прийняття України в НАТО сьогодні означає автоматичний початок Третьої світової війни, бо згідно зі п’ятою статтею НАТО одразу вступає у війну для захисту України. Я не думаю, що вони підуть на це зараз, якщо не буде приводу стосовно ядерної зброї.
Звичайно, нам треба вжити заходів, які стосуються не лише військової сфери, адже військово ми навчаємо зараз всю Європу і НАТО, а йдеться про політичні проблеми всередині нашої країни — це величезна корупція, відсутність верховенства закону, абсолютно дефективна судова система тощо. Є вимоги НАТО, щоб країна була демократичною, прозорою, побудованою на законах, а не поняттях. Це є нашою проблемою. Якщо ми її подолаємо, то доволі швидко станемо членами НАТО. І це єдиний спосіб захистити Україну надалі. Тому що якщо не буде розпаду в Росії, не буде повного краху путінського режиму, ми знову матимемо агресію Росії проти України. І нам треба бути захищеними.
Про систему міжнародної безпеки
Системи міжнародної безпеки немає. Вона повністю зруйнована Росією як постійним членом Ради Безпеки ООН, який має право вето. Система виявилася неспроможною та слабкою. Я переконаний, що на Організацію Об'єднаних Націй у цій ялтинсько-потсдамській системі очікує доля Ліги Націй. ООН буде ліквідована після цієї війни, або вимагатиме глибоких переформатувань. Мабуть, набагато краще створити систему з новими критеріями, з чіткими гарантіями безпеки та взаємодопомоги для країн членів, зокрема від такої агресії, яку вчинила Росія проти України.
Росія порушила 400 міжнародних угод, конвенцій, різного роду домовленостей. І вона повністю зруйнувала всю систему, яка поступово і важко вибудовувалась шляхом компромісів. Усі ці угоди про ракетне ядерне озброєння, про ліквідацію ракет середньої дальності, про непорушність і недоторканність кордонів, про суверенітет — все було знищено. І я сподіваюся, що буде створено військовий трибунал, на якому буде засуджено російських злочинців, а сама Росія повинна понесе дуже суворе покарання за свої дії на міжнародній арені.
Фото: Світлана Мялик, Українське радіо
