"Україна зараз — це відомий у всьому світі бренд, інвестиції в який допоможуть повернути мир у всьому світі", — Янченко

"Україна зараз — це відомий у всьому світі бренд, інвестиції в який допоможуть повернути мир у всьому світі", — Янченко

Як та де українська влада планує залучати кошти для відбудови держави після війни? Чим нашій країні може бути корисне державно-приватне партнерство? Та чому відбудовувати Україну треба вже зараз, не чекаючи перемоги над Росією? Про все це Українському радіо розповіла народна депутатка України, заступниця голови фракції політичної партії партії “Слуга народу” Галина Янченко, яка перебуває з візитом у Варшаві.

0:00 0:00
10
1x

Пані Галино, яке значення Варшавської конференції щодо співпраці України та Польщі і європейських партнерів у відбудові України, зокрема, сьогодні в часи повномасштабної війни? 

Значення конференції в часи повномасштабної війни безпрецедентне, але я хочу сказати, що ці дні у Варшаві можна назвати днями України. Й безпековий форум, й інвестиційний форум найбільшої польської інвестиційної агенції — всі в ці дні говорять про Україну та про те, як і чим можна Україні допомогти з одного боку, а з іншого — які це може принести винагороди, якщо так можна сказати, або якісь позитивні сторони для польського суспільства та польського бізнесу. Це чесна розмова і ми її ведемо.

Що сьогодні лунало на інвестиційних полях на конференції у Варшаві? Досвідчені польські інвестори та компанії, які працюють в Україні не один десяток років, закликають своїх польських колег вже зараз розробляти інвестиційні проєкти, шукати локальних партнерів і регіони, куди інвестувати. Тому що після перемоги в Україні будуть всі. Вже сьогодні ми можемо говорити, що Україна — це бренд, який в світі відомий, його люблять і до нього тягнуться. Тому інвестиції в Україну — це теж не лише можливість заробляти, а й можливість зробити грандіозний соціальний внесок в світову безпеку та повернення балансу і миру у всьому світі.

Я чула від польської сторони про те, що для посилення співпраці, для відбудови потрібно напрацювати нову формулу. Говорили про те, що тема корупції в Україні досі залишається. На якому етапі боротьба з корупцією Україна зараз? І що буде після війни, коли Україна переможе?

Якщо говорити загалом про реформування країни, то, на мою точку зору, з 2014 року ми зробили великий стрибок вперед. Була створена антикорупційна інфраструктура і вже після 2019 року ми її ще більше вдосконалили. Ми створили нові можливості, внесли всі зміни до законодавства, яких потребувало й НАБУ, й САП, й Вищий антикорупційний суд. 

Крім цього, ми запустили ще одну реформу, яка дуже важлива для зменшення корупційних ризиків — це діджиталізація всієї нашої країни. Як колись говорив президент Естонії "ноутбук ніколи не попросить у тебе хабаря". Тому, на мою точку зору, "Дія" для громадян та "Дія.City" для бізнесу є дуже великою антикорупційною реформою, яку запустила Україна. Тому ми рухаємося далі як в бік покращення законодавства та посилення антикорупційних органів, так і в бік зменшення бюрократії та збільшення діджиталізації. Погодьтеся, значно зручніше відправити якесь повідомлення через мобільний додаток і отримати сертифікат або дозвіл на свій мобільний телефон, ніж ходити, шукати кабінети, оббивати пороги. Тому я думаю, що Україна насправді робить дуже багато і не зупиняється на цьому. 

Європейські партнери питали у вас про боротьбу з корупцією? Адже вони хвилюються, що після війни, коли вони вкладатимуть кошти, будуть питання щодо корупції.

В цій дискусії проблема якраз не в реформах і не в боротьбі, а з частиною питання, яка звучала як "після війни". Це те, на чому наполягали сьогодні українські спікери, я теж неодноразово говорила. В нас, на жаль, немає преференції чекати до "після війни". Нам треба відбудовувати нашу країну вже. Тому цей пошук нових формул, створення нових фондів, які прийдуть і допоможуть Україні після війни — це добре, але вже зараз потрібно шукати і можливості, і ресурси, і людей, які можуть займатися відбудовою країни сьогодні.

На що ми розраховуємо в ранній відбудові або відбудові України вже сьогодні? Ми розраховуємо, по-перше, на російські кошти, справедливо було б, аби вони були направлені саме в Україну. 

Репарації?

Умовно репарації, адже репарації — це те, що країна платить добровільно. Велике питання, чи Росія захоче щось добровільно нам сплачувати. Хіба що це буде міжнародний примус. Ми говоримо про заморожені активи, кошти золотовалютного резерву Росії. В нас вже є перший позитивний прецедент: Канада почала процес перерахунку російських коштів в Україну на відновлення. Це перші 400-450 млн доларів, які вже зможуть працювати на Україну і на її відновлення. Нам дуже важливо, щоб Польща в ЄС виступила активною стороною, нашим лобістом в кращому сенсі цього слова, щоб пришвидшити трохи європейців до перерахунку заморожених коштів в Україну. Нам треба ці ресурси. Тому заморожені російські кошти — це одне джерело відновлення України вже зараз.

Друге джерело — це приватні інвестиції. Саме для того, щоб користуватися цим інструментом швидше і краще, щоб ми відновлювали країну, моя команда розробила реформу державно-приватного партнерства і від Національної інвестиційної ради при Президентові України ми внесли цей законопроєкт до Верховної Ради. На сьогоднішній день є такі сподівання, що вже в найближчому майбутньому Верховна Рада може підтримати реформу державно-приватного партнерства в першому читанні. 

Це означає, що ми зможемо за приватні інвестиції відновити велику частину нашої інфраструктури і збудувати нову. Адже в України виникнуть нові потреби на певні послуги, товари, сервіси. Наприклад, в медицині ми можемо лише уявити, скільки людей потребуватимуть протезування, обслуговування. В Україні сьогодні немає такої кількості закладів, які можуть забезпечувати протезування та реабілітацію. Їх потрібно будувати. То чому б не збудувати їх в рамках державно-приватного партнерства, залучивши найкращі світові клініки, найкращих світових виробників, надавши сприяння від держави? Працюємо також і над тим, щоб відновлення України відбувалося й за рахунок інвестицій. 

Голова Національного банку України Кирило Шевченко подав заяву про відставку за станом здоров’я. Як ви розцінюєте цей крок? Як він вплине на стабільність курсу гривні, на валютні операції?

Я більш, ніж впевнена, що наступник буде таким же ж професійним та зможе справлятися з викликами. В мене є певні здогадки щодо того, хто це буде, але справедливо, аби це озвучив Президент. Проте кандидати, які є, мають величезний досвід у банківській сфері. Тому я можу бути спокійна за Національний банк та стабільність гривні.

Якщо говорити про Шевченка, то треба сказати, що на долю НБУ припав величезний виклик. 7 місяців країна у війні, безпрецедентне вторгнення, руйнування, але девальвації української гривні практично не відбулося. Якщо ми зважимо на кризу, масштаб війни і певні курсові коливання, то я оцінюю роботу Шевченка як високопрофесійну.

Фото: Українське радіо