Чи вплине на бюджет 2023 повернення акцизу на пальне. Коментують депутати Гетманцев і Железняк

Чи вплине на бюджет 2023 повернення акцизу на пальне. Коментують депутати Гетманцев і Железняк

Цього тижня уряд представить Державний бюджет-2023. До 1 жовтня народні депутати мають подати свої пропозиції та правки, а ухвалити планують за скороченою процедурою до кінця жовтня. В ефірі Українського радіо проєкт нового бюджету та факт повернення акцизу на пальне прокоментували експерти ― Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", та Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, голова депутатської фракції політичної партії "Голос".

0:00 0:00
10
1x

Дефіцит бюджету 3-3,5 млрд доларів щомісяця. Не страшно з таким дефіцитом заходити у новий рік?

Данило Гетманцев: "Безперечно, бюджет унікальний. І унікальність пояснюється станом війни, це безпрецедентний виклик для держави. Ми повинні залучити, запозичити і профінансувати половину всіх видатків бюджету. За рахунок наших традиційних доходів ― податків ― ми фінансуємо менше половини видатків бюджету. Боятися точно не на часі. Ми знаємо ці виклики і точно пройдемо цей дуже важкий, трагічний етап нашої історії".

Про підтримку іноземних партнерів

Данило Гетманцев: "Це залежить від нас, від того, як ми будемо себе поводити всередині держави, яким чином будемо боротися з ворогом всередині себе. Як ми відмовимось від наших традиційних корупційних практик, ухилення від оподаткування, відмовимось від отого "руского міра", який супроводжував нас кілька сотень років. Це найголовніше, що переконає і дасть нам можливість одержувати допомогу від партнерів, та й нам допоможе стати частиною європейської цивілізації.

Ми знаємо ці кроки, які треба здійснити. Це верховенство права, судова реформа, антикорупційні заходи і все решта, про що йшлося протягом 30 років. Але сьогодні маємо шанс справді усе це здійснити, переоцінити помилки минулого і просунутися на шляху до європейської цивілізації.

Це буде різна допомога за своєю формою ― і гранти, і кредити. Від МВФ ми очікуємо на велику програму, це будуть кредитні гроші, які ми отримаємо на дуже сприятливих умовах, але повинні будемо їх повернути в майбутньому. Три основні джерела допомоги ― США, ЄС та МВФ. Є також уряди інших держав та міжнародні фінансові організації, що надаватимуть нам допомогу. Якщо порахувати в бюджеті 2023 видатки на армію, безпеку та оборону, то це становить 88% від наших традиційних податків. Цього вочевидь недостатньо, аби держава забезпечила свої найперші потреби і перемогла".

Як можна оптимізувати видатки бюджету

Данило Гетманцев: "Якщо подивитися на структуру видатків, то армія, як ми вже згадували, це половина загального фонду бюджету і це абсолютний пріоритет. Крім того, в бюджеті вже закладено кошти на відновлення ― фонд для ліквідації наслідків агресії 19 млрд, допомога місцевим бюджетам на ліквідацію наслідків 23 млрд, соціальні програми, які включають індексацію пенсій, видатки на малозабезпечені сім’ї. У цьому бюджеті зменшено видатки на державний апарат, про що раніше багато говорили, але зробили під час війни: мінус 11,6 млрд на фінансування держапарату, в тому числі Верховної Ради, Кабміну та інших органів влади. Важливий момент ― допомога бізнесу. Збільшено на 126% фонд підтримки підприємництва, а це той фонд, який фінансує програму 5-7-9, дешеві кредити для бізнесу".

Про підвищення соціальних виплат і пенсій у березні

Данило Гетманцев: "Це відбудеться так само за рахунок внутрішніх доходів, яких недостатньо, і допомоги наших партнерів. Партнери надають нам гроші на соціальні виплати, але разом з тим не надають кошти на фінансування безпеки та оборони. Це ми повинні робити за рахунок власних надходжень, і в цьому полягає одна із ключових проблем бюджетного процесу. Безперечно, бюджет є збалансованим, і видатки на індексацію пенсій забезпечені відповідними надходженнями".

Про фонд ліквідації наслідків збройної агресії та інші новинки проєкту

Данило Гетманцев: "Цей фонд ― 19 млрд, який має бути використаний на відновлення зруйнованих шкіл, лікарень, інфраструктурних об’єктів. Це перший крок держави до великої програми післявоєнного відновлення, яка розпочинається вже під час війни. Щодо особливостей бюджету, хотів би звернути увагу на відсутність так званого соцеконому ― це фонд, що використовується на різні програми соціально-економічного розвитку в депутатських округах, його завжди критикували, вважаючи різновидом політичної корупції. У новому бюджеті соцеконому немає, і це великий позитив. Щодо пільг для військових ― передбачені величезні програми фінансування ветеранів, ця стаття входить у соціальні видатки".

Парламент повернув акциз на пальне. Скільки планується отримати надходжень до бюджету?

Данило Гетманцев: "Ми плануємо отримати до 4 млрд на місяць. Логіка рішення очевидна, адже війна не є тим періодом, коли треба скасовувати податки. У березні ми ухвалили рішення, яке мабуть мало сенс на той момент, але його треба було переглянути. Пальне ― це той товар, з якого сплачуються акцизи в усьому світі, вони мають сплачуватися й у нас, особливо під час війни. Це джерело для відновлення пошкоджених об’єктів, доріг, мостів, тому важко переоцінити значення цього акцизу. Ми його відновлюємо у розмірі половини від того, що діяв у мирний час ― це 100 євро за тисячу літрів пального і 52 євро за тисячу літрів скрапленого газу. Це потужне джерело для фінансування інфраструктурних проєктів".

Про курс гривні та інфляцію

Данило Гетманцев: "Треба дослухатися до Нацбанку. Попри непередбачувану ситуацію, він дає доволі якісні прогнози. До кінця року прогнозований курс долара ― 40 грн, я вважаю, що це обґрунтовано економічно. Наступного року в бюджет закладено курс 42,2 грн, а до кінця року він можливо буде 50 грн. Але на кінець наступного року прогнозувати дуже важко. Поступове послаблення гривні абсолютно зрозуміле, це пояснюється війною.

Інфляція на сьогодні в Україні ― 23%. Якщо порівняти її з інфляцією у наших сусідів, то побачимо: Туреччина ― 80%, Молдова ― 33%, в Естонії також вище, ніж у нас. Загалом у Європі та світі інфляція достатньо висока, у зв’язку з пандемією, підвищенням цін на продовольчі товари та війною в Україні. У межах цього тренду наша інфляція 23% є українським дивом, без перебільшення. Національний банк і Кабінет міністрів тримають руку на пульсі. І повільне здешевлення гривні не впливає вкрай негативно на економіку в цілому".

Своїми міркуваннями щодо нового бюджету поділився Ярослав Железняк.

Бюджет на 2023 рік називають помірковано консервативним або прагматичним. Яка ваша думка?

"Бюджет достатньо адекватний. На моїй пам’яті це восьмий бюджет, і це єдиний бюджет, який я не можу собі дозволити критикувати. Так, є зауваження, щось не додали, щось забули, наприклад, про Нову українську школу. Але це все вирішується у рамках діалогу з Мінфіном, діалог є. Половину бюджету фінансують наші зовнішні партнери, але коли ми на війну витрачаємо 130 млрд щомісяця, а це сума, яку ми мали б витрачати на все у мирний час, то ця підтримка є просто об’єктивністю. Бюджет достатньо жорсткий стосовно держслужбовців, у тому числі для парламенту, депутатів, видатки на нашу діяльність будуть скорочені. Але вся країна має затягнути паски, і ми мусимо показувати приклад на собі. Це перший бюджет, до якого зауваження дуже помірковані, і не тільки у мене. У нас війна, і добре, що ми, не порушуючи жодної норми бюджетного процесу, приймаємо бюджет заздалегідь, без підвищення податків, без голосувань за ніч під ялинку".

Які сценарії враховані в бюджеті ― від найоптимістичнішого до найгіршого

"У проєкті бюджету ви не знайдете тих цифр, які лунають зазвичай під час обговорення. Умовно, ви не знайдете там цифри ВВП або її зростання, цифри курсу чи інфляції. Це є в пояснювальних записках у вигляді макропрогнозу. Скажу відверто: у даній ситуації ані в нашій країні, ані у світі не існує людини, яка може спрогнозувати, як буде розвиватися економіка такої великої країни, як Україна, під час війни. Тому що все залежатиме від ведення бойових дій".

Як планується перекривати дефіцит у питаннях запозичень міжнародної допомоги

"На це запитання у бюджеті відповідь є. Приблизно 1 трильйон 200 мільярдів або 35-40 мільярдів в залежності від курсу ― це буде зовнішня допомога, її доведеться покривати за рахунок наших партнерів. Це великі суми. Але якщо відверто, для США це невелика сума, у них на програму лише внутрішнього виробництва напівпровідників закладено близько 45 млрд, а Європа на опалювальний сезон цьогоріч витратить на трильйон двісті євро більше, ніж мала б витратити у нормальний мирний час. Це через шантаж Путіна на економічних та енергетичних ринках. Тому Заходу вигідно нас підтримувати навість не з політичної точки зору, а банально з економічної. Тому що чим швидше закінчиться війна нашою перемогою, тим більше вони зекономлять грошей на свої енергоресурси, соціальні видатки та оборонні бюджети. Адже ціни на зброю також зросли".

Як ви прокоментуєте повернення акцизів на пальне

"Я не голосував це рішення. Вважаю, що коли ми щось обіцяємо, то маємо дотримуватися стабільності. Уряд спочатку ввів нульовий акциз, а зараз його повертає, причому щоб будувати дороги, а не фінансувати армію. Я як людина з Маріуполя не розділяю цю позицію і вважаю, що поки ми не вирішимо питання з внутрішніми переселенцями, поки триває війна ― усі видатки мають іти на війну. Якщо би ці гроші були заплановані на фінансування армії, я би підтримав будь-яке рішення. До того ж це збільшить ціну бензину на 4-5 грн, проста математика. Але головне, що ці гроші не підуть на армію, я таке рішення не підтримую".

Що варто допрацювати в бюджеті

"На мій погляд, нам треба більше профінансувати освіту. Це вигідно не лише із соціальної точки зору, але й з економічної. Адже головна проблема, чому люди не повертаються в Україну, це те, що вони бояться за освіту своїх дітей. Ми маємо показати, що наша освіта залишається на достойному рівні.

Мені здається, можна зрізати капітальні видатки, урізати розподілення дорожнього фонду. Можна подивитися ще на видатки деяких міністерств і відомств, там є що зекономити. А деяким держорганам я би навіть збільшив видатки ― тим, що генерують прибутки в Україні, наприклад, Фонду держмайна. Давайте ми їм поставимо трішки більшу зарплату, а вони нам принесуть не 6 млрд, а 10. Такі пропозиції будемо вносити, звісно, але підкреслюю ― бюджет адекватний для воюючої країни. І повірте, наші очікування щодо бюджету були значно гірші ще кілька місяців тому".

Скільки часу знадобиться для ухвалення бюджету

"Парламент не змінював процедуру, тому крайня дата за законом ― 20 листопада. Але є домовленість на рівні усіх фракцій, що ми будемо намагатися скоротити терміни. Підготувати таблиці не за 10 днів, а за 5, менше часу будемо брати на вивчення таблиць. Отже, на третьому тижні жовтня, якщо все складеться, то бюджет 2023 року має бути ухвалений в цілому, що відкриє нам можливість на місяць раніше розпочати діалог з міжнародними партнерами".

Фото: minfin.com.ua

Останні новини
Бути відвертим із собою: Білий Бо видав новий трек "Опіки"
Бути відвертим із собою: Білий Бо видав новий трек "Опіки"
Туга за домом: Діти Інженерів презентували сингл "Тільки тут"
Туга за домом: Діти Інженерів презентували сингл "Тільки тут"
Премія Конрада має вагу і в Україні, і в Польщі ― Ярослав Ґодун
Премія Конрада має вагу і в Україні, і в Польщі ― Ярослав Ґодун
Браян Орута: Під час великої війни Африка звернула більше уваги на Україну
Браян Орута: Під час великої війни Африка звернула більше уваги на Україну
ЗСУ знищують 8 із 10 одиниць ворожої бронетехніки — Федоренко про бої на Куп'янщині
ЗСУ знищують 8 із 10 одиниць ворожої бронетехніки — Федоренко про бої на Куп'янщині
Новини по темі
ТЦК та СП виконуватимуть свої функції до кінця війни — Веніславський
Покоління TikTok перемогло покоління гречки — Присяжнюк про 1-й тур президентських виборів у Румунії
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
"Рамштайн" без США та Євросоюз без Орбана – Дикий про допомогу західних партнерів у 2025 році
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко