Про причини протестів
Політичний аналітик Олександр Кочетков відзначив, що мітинги почалися з економічних стихійних протестів. Люди вийшли на вулицю, бо були незадоволені рішеннями уряду, що цілком природньо. Далі упродовж двох днів стихійний протест підхопили місцеві клани, зокрема минула влада, пов’язана з паном Назарбаєвим і нинішня влада, пов’язана з очільником країни Токаєвим. Вони почали боротьбу між собою і протести вийшли на зовсім інший рівень. Уже почали роздавати зброю, почалися мародерства і стрілянина. Це жодного стосунку до мирних протестів не мало.
Таке враження, що молодики спортивної статури, які займалися мародерством, мали чітке завдання і чітку провокативну мету. Можливо, у такий спосіб з боку влади або людей, які борються за владу, це успішна спроба дискредитувати початкові мирні протести.
У Росії свого часу був президент Медведєв, але всі розуміли, що країною керує прем’єр-міністр Путін. Щось подібне виникло і в Казахстані, бо там є пожиттєвий лідер Назарбаєв і є начебто президент Токаєв, якого образливо називають "меблями". Але оточення і одного, і другого хочуть справжньої влади. Сталося зіткнення колишньої і теперішньої влади, які використали природний протест людей. Це призвело до запеклої, жорсткої, кривавої боротьби за владу всередині Казахстану.
Звернення президента Казахстану Токаєва до народу, де він повідомив про наказ відкривати вогонь по протестувальниках "на ураження і без попередження"
Про "миротворчу" місію Росії
На думку казахстанського опозиційного політика Єрмека Наримбая, це гра Токаєва у спробах уникнути залежності від Назарбаєва. Він свої дивіденди вже одержав. Але Токаєв став певною мірою "халіфом на годину". Не встиг він стати повноцінним президентом і головою Ради безпеки, перепідпорядкувавши собі прем'єр-міністра та силові структури, чого не було досі протягом двох років. Але буквально тут же він втратив владу в особі дезорганізації влади, втрати авторитету, деморалізації силових структур, масових мітингів, які раніше намагалися контролювати репресіями, необґрунтованими посадками до в'язниць. Тепер це все вийшло з-під контролю і народ більш-менш отримав можливість виходити на площі в умовах того, що силові структури відсутні і поховалися у своїх конторах і захищають лише свої кабінети. Другого, третього і четвертого січня мітинги були мирні по всій країни. А в ніч на 5 січня стався напад, аналогічний тому, що трапився в Україні у 2013 році, коли вечірній мітинг студентів побили беркутівці за наказом Януковича. Приблизно така сама ситуація сталася у Казахстані. На мирний мітинг напали зі сльозогінним газом, зі світлошумовими грантами, з палицями, але людей розігнати не вдалося. Був наказ зачистити центр міста і обурення вилилося на поліцейських.
Після нападу на мирний мітинг запровадили надзвичайний стан на тлі картинок із підпаленими поліцейськими машинами. Це був перший епізод із так званими "тітушками". У цьому епізоді був помічений кримінальний авторитет "Дикий арман", якого потім мітингувальники в якомусь місці відловили і його банду елементарно побили.
Читайте також: Газові заворушення у Казахстані чи початок революції: що відбувається і чи зможе влада взяти ситуацію під контроль?
Другий епізод після надзвичайного стану — демонстративно вводяться війська, війська фотографуються та знімаються на головній площі країни. Буквально через кілька годин чомусь ці війська зникають і мітингувальники легко та просто захоплюють адміністрацію міста на цій площі. На іншому кінці цієї площі знаходиться телецентр, його теж захоплюють. Кудись зникають поліцейські та патрулі з вулиць і в цей же момент виникають "тітушки", які організовують мародерства. Ці картинки є хорошим тлом для заяв "Путін, прийди до нас із військами". Це те, що робив в останні хвилини свого правління Янукович, коли запрошував війська Путіна. Таке ось використання "тітушок", які, звичайно ж, перебувають на службі спецслужб. Також використовують частину криміналітету. Це той момент, коли спеціально виводяться війська та поліція з вулиць, куди миттєво потрапляють мародери. Виникає закономірно питання, а навіщо вводиться надзвичайний стан, якщо війська зникають.
У Казахстан уже прибула російська бронетехніка літаками, а до цього діяла піхотна група, яка засвітилася на прицільній стрільбі у центрі міста під час операції із зачищення міста від мітингувальників. Тобто російські війська вже активно використовуються, щоб вони робили те, на що не готові казахстанські силовики, які активно братаються, активно саботують накази командування, йдуть убік або здаються та віддають каски, спецтехніку. Іншими словами, російські війська втягуються в авантюру, схожу на Афганістан. Якщо згадати, назва була така сама. Наразі вони називаються "обмежений контингент", їх 3600 осіб. Це чотири полки плюс взвод вірмен, взвод таджиків, взвод білорусів, взвод киргизів. У цих умовах і так антиросійські настрої дуже високі у зв'язку із заявами Жириновського, Путіна, Мединського. А після того, як на Україну був напад, звичайні казахи активно виступали на захист України, бо розуміли, що вони і себе таким чином захищають. Донбас та Крим — це наш північний Казахстан. Тому відкрите введення російських військ зараз ще більше посилить антиросійські настрої, які можуть перейти у небезпечну фазу з перенесенням негативу на російську меншину у Казахстані.
Про ціни на автогаз у Казахстані
Аналітик консалтингової групи А-95 Артем Куюн відмітив, що у Казахстані різко зросли ціни на автогаз, бо країна почала переходити з регульованих цін на ринкові. Замість регульованої ціни газ почав продаватися на біржі і сформувалася нова ціна. Вона виявилася вдвічі вищою, ніж була, але все одно у понад двічі є нижчою, ніж у сусідніх країнах. Якщо перевести у гривні, було 3.50, а стало 7 гривень. Тобто, якщо людина з такими цінами на газ витрачала невеличкий відсоток свого доходу на газ, а почала витрачати більше, то можливо, це стало останньою краплею і спричинило протести.
Про обмеження суверенітету
Фінансист Сергій Фурса у своїй публікації писав, що поки українці раділи, що в Казахстані спалахнула заграва свободи і Путін зможе отримати по голові, сам Путін разом із Токаєвим провели блискучий бліцкриг проти Назарбаєва. У результаті на чолі Казахстану реальну владу отримав Путін і тепер його вірний підручний Токаєв, який прийшов до реальної влади на російських багнетах, а Назарбаєв, який думав, що створив незалежну державу змушений був відлітати. Отакі вони палацові перевороти в азіатський деспотіях, коли за владу доводиться платити здаванням суверенітету.
Щоб отримати владу у Казахстані Токаєв щось заплатив. А що у нього міг вимагати Путін? Звісно, що вплив на суверенітет та обмеження суверенітету. "Ти будеш тут царювати, але ти будеш тут царювати від мого імені". Ось десь так, як на мене виглядає.
Про наслідки для України
Олександр Кочетков наголосив, що деякі експерти висловлюються, що події в Казахстані можуть відволікти Путіна від України. На жаль, це не так. Так звану "миротворчу" місію у Казахстані з російськими десантниками становлять декілька тисяч російських військових, тоді як біля українських кордонів зосереджені до 150 тисяч військовослужбовців РФ. Навіть більше, якщо у Путіна все вийде і він "підтягне" під себе Казахстан з його російськомовним населенням, то він не пошкодує сил, щоб ще більше зосередитися на Україні.
Аналітик консалтингової групи А-95 Артем Куюн зазначив, що Україна імпортує приблизно 80% автогазу, з яких 40% припадає на Казахстан. Тобто це нині найбільший канал постачання скрапленого газу в Україну. Поки ми не маємо жодної інформації про те, чи будуть обмеження постачань в Україну, але теоретично таких причин багато: це і робота бюрократичних інституцій (митниця, залізниця), і робота банків. Якщо такий сценарій реалізується, то це буде кризою для українського ринку, бо Казахстан був для України основним каналом диверсифікації, тобто зниження залежності від російського скрапленого газу. Невідомо, де б ми могли швидко компенсувати такий обсяг газу.
Фото: azattyq.org
