Про відмінність Різдва і Нового року
У Європі Новий рік — вуличне свято, коли люди просто виходять на вулицю з петардами, радіють, після цього випивають келих шампанського і в першій годині ночі вулиці починають вже пустіти. Натомість Різдво — це дивовижа, бо Бог відпускає душі на землю. Недаремно відомий етнограф Василь Скуратівський завжди казав, що живуть українці від куті до паски. Це два великі свята, що визначали і ритм, і життя українців.
Про святкування Різдва
Вважається, що на Різдво з Богом говорять всі: і худоба, і люди, і дикі тварини. Є традиція у деяких регіонах давати по ложці різдвяних страв, які є за столом, і відносити тваринам. На Житомирщині навіть пекли калачі для корови і чіпляли їх на ріг, це вважається неабияке свято, бо за плечима стоїть не тільки ваша сім’я, а весь ваш рід. І душі відпускають не лише добрі, а різні. І коли у Центральній Україні сідають за стіл після молитви, то треба продмухати лаву, щоб не присісти якусь душу.
За часів СРСР колядували потайки. Це треба було робити, щоб не натрапити на колег по роботі.
Про різдвяні традиції
За давньою традицією, до Різдва готувалися весь Пилипівський піст — 40 днів. Відбирали кращу квасолю, картоплю, купували нове начиння, горщики, прали рушники. Але якщо почитати листи людей, які були на засланні, то цих людей у таборах тримала віра і радість різдвяних вечорів. Якщо батьки хочуть, щоб їхні діти дотримувалися різдвяних традицій, не пошкодуйте часу робити це з ними разом, бо не можна любити того, чого не знаєш. Треба, щоб це було в традиції родини. Якщо ви не приготуєте самі кутю, а купите у магазині, це не буде справжнім святом. Потрібно, щоб це було у вашій родині, коли ви вистеляєте нову скатертину, несете кутю, а діти залазять під стіл і квокають… Тоді це дітям запам’ятається. Або коли розігрується інтермедія, коли жінка каже: "Іди кутя на покуття". А їй відповідають, ніби сперечаються: "Ні, ні, перший узвар".
На Різдво говорять стиха, має бути злагода. Сідають за стіл і не встають, доки не догорить свічка. Це дуже гарна традиція, яку нині не всі дотримуються. Також до столу раніше кликали людей, які не могли мати різдвяної вечері. Звичайно зараз люди не кличуть безпритульних, але в останні роки з’явилася традиція, коли святу вечерю готують для безхатьків і високі релігійні чини за одним столом їдять з нужденними.
Читайте також: Як святкували Різдво й Новий Рік у великому місті в епоху бароко. Розповідає історик
Водночас масово повернення до автентичних традицій не відбувається. Навіть у гуцульських хатах на Різдво вже з’являються і банани, і апельсини. Але разом з тим у західному регіоні дуже добре поширена коляда. У Києві цієї традиції дотримуються переважно діти, які ходять на хори і відповідні гуртки. Але Різдво без коляди — це не Різдво, коли ти не ходиш від хати до хати, коли ти не віршуєш, коли ти не зичиш добра: "Щоби вам на смереці помаранчі висли, щоб вам злидні не тисли", "Дай Боже, щоб вам вродилися буряки як козаки, цибулі як дулі, жито як корито овес як кудлатий пес". Треба за столом створити справді атмосферу дива і радості. Дівчата після вечері виходили і казали стукати ложками, звідки обізветься пес, звідти чекати сватів. Це створює відчуття, що тебе почують з висот і тобі щось скажуть. Також це відчуття, що якщо рік був вдалим, то наступний буде ще кращий. Не даремно спалювали все попереднє, щоб дати місце чомусь новому.
Про страви на Різдво
В Україні є традиція, що все, що у вас є, чим ви харчуєтеся і що для вас є важливим, з цим і зустрічали свято. Це обов’язково кутя, узвар, вареники з різними начинками, голубці з пшоном чи кукурудзою. Також українці зустрічали Різдво із рибою, яка була символом Бога. Може бути риба запечена, оселедець, риба присмажена чи фарширована. Ставили на стіл і гриби — мариновані чи сушені.
Фото: sobor.org
