Мобільний додаток

Бюджет, боротьба з олігархами, відставки міністрів та фолієва кислота в борошні – депутати окреслили дороговкази VI сесії

7.09.2021 р., 16:21

7 вересня розпочалася шоста сесія роботи Верховної Ради України IX скликання. Українське радіо вирішило поцікавитися у народних обранців різних політичних сил про головні плани їхніх фракцій на осінь, формування державного бюджету-2022, можливі кадрові зміни в уряді, долю антиолігархічного пакету законів та перші враження від роботи парламенту в новій сесії.

Головні законопроєкти цієї сесії: версія народних обранців

"Безперечно, головні законопроєкти зараз – це бюджет на 2022 рік, а також антиолігархічний пакет – антиолігархічний та податковий закони, блок законопроєктів, які пов'язані з реформою небанківського фінансового сектору – про страхування, кредитні спілки, фінансові кампанії. Також це "Дія.City" – спеціальний податковий режим для підприємств, що здійснюють діяльність в сфері IT", – висловив свою думку народний депутат України, голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, член депутатської фракції партії "Слуга народу" Данило Гетманцев.

Його колега, народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Ростислав Павленко, в свою чергу зауважив, що Україну чекає непроста осінь, пов’язана із серйозними соціальними проблемами. Відтак його політична сила буде робити наголос на соціальних питаннях: "Ми наполягаємо на розгляді питання щодо запровадження податку на виведений фіскал для того, щоб підтримати наших підприємців. Треба також розглянути соціальні питання, адже вже давно зріє питання індексації пенсій. В порядку денному стоїть подібний проєкт закону, але він фактично повторює норми, які й так вже є в чинному законодавстві. Ми ж виступаємо за те, аби пенсії були підвищені відповідно до того, як зростають ціни на продукти харчування". 

"Наша політична сила вимагає  ухвалення закону про пенсійне забезпечення, проте не той, що пропонує монобільшість. Вони все ж таки пропонують накопичувальну систему, державні фонди. Проте це далека перспектива, а пенсійне забезпечення потребує реформи зараз", – додав член депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" Михайло Цимбалюк

Також Ростислав Павленко виділив в пріоритетні напрямки роботи парламенту й питання боротьби з коронавірусом: "На жаль, щодня зростають цифри захворюваності, провалені плани по вакцинації і жовтень-листопад можуть бути дуже непростими".

Фото: facebook Дмитра Разумкова

З ним згодна й народна депутатка, членкиня депутатської групи "Партія "За майбутнє" Ірина Констанкевич, яка проте розглядає питання охорони здоров’я дещо ширше: "Треба не лише рятувати ситуацію з коронавірусом, а й вкладатися у профілактику. Ми запропонували дуже важливий законопроєкт про збагачення борошна фолієвою кислотою. Більшість українців має проблеми з дефіцитом фолієвої кислоти і внаслідок ми маємо численні патології здоров’я". 

Народна обраниця зазначила, що в цьому сезоні на розгляд парламенту чекає багато важливих законодавчих ініціатив у різних сферах: "Перш за все, йдеться про нашу депутатську ініціативу – закон про професійну освіту. Ми говоримо про економіку, розвиток ринку праці, людський капітал і не вкладатися в професійну освіту було б нелогічно. Минулої осені ми зареєстрували оновлений варіант проєкту закону і зараз в робочій групі ми фіналізуємо роботу. Сподіваюсь, цієї осені ми її вже завершимо". 

"Другий блок для мене – це великий блок, який стосується інформаційної безпеки в умовах війни і протидії інформаційній агресії. Також зараз наш комітет напрацьовує законопроєкт про культурну послугу – це ініціатива, яка пов’язана з процесами децентралізації. На місцеві бюджети передали заклади культури: музеї, бібліотеки – а питання фінансування залишається підвішеним. Тому ми вважаємо, що через фінансування культурної послуги шляхом культурної субвенції ми маємо це питання врегулювати", – розповіла Констанкевич.

Роман Костенко, заступник голови депутатської фракції політичної партії "Голос", виділив питання реформи Служби безпеки України, зазначивши, що для нашої країни дуже важливо, щоб СБУ стала сучасною спецслужбою.

"Хотілося б, щоб відразу як ми прийдемо закон, СБУ перейшла до виконання функцій класичної спецслужби, але в закон було закладено, що до спецслужби ми перейдемо через деякий час. Я був проти цієї норми, але поступовий перехід вклала монобільшість. 

Проте зараз головне – прийняти закон, адже там більше двох тисяч правок. Це буде довгий процес і чи буде готова зараз влада та голова парламенту відкласти всі нагальні питання і включити в порядок денний закон про СБУ – питання. На цьому тижні його немає, тому, можливо, будемо розмовляти з комітетом, щоб його включили наступного тижня. Проте чи проголосують за проєкт сказати складно, тому що реформа має багато противників", – зауважив Костенко.

Державний бюджет-2022: яким він буде?

"До 15 вересня Кабінет міністрів України має подати до ВРУ законопроєкт про бюджет на 2022 рік. Й це вже третій рік поспіль, коли наш КМУ своєчасно подає проєкт бюджету до Верховної Ради. Ми вже забули ті часи, коли він вносився "під ялинку", приймався поспіхом і люди навіть не знали, за що вони голосують. На сьогодні КМУ виконує всі строки, які визначені Бюджетним кодексом й до 15 вересня ми очікуємо проєкт бюджету у ВРУ. До 1 жовтня народні депутати зможуть подавати поправки та пропозиції до проєкту закону про державний бюджет. Й до 20 жовтня проєкт повинен голосуватися в парламенті в першому читанні", – пояснив член депутатської фракції партії "Слуга народу" Данило Гетманцев.

Він додав, що цього року також вперше за всю історію України Міністерство фінансів складає бюджет на підставі бюджетної декларації: "Йдеться про документ середньострокового бюджетного планування, який був прийнятий КМУ на три роки, і є основою для складання проєкту бюджету цього року. В бюджетній декларації ми вже можемо відштовхнутися від певних параметрів інфляції, росту заробітної плати, як мінімальної, так і середньої. Тобто на сьогодні процес формування бюджету є прогнозованим".

Нардеп від "ЄС" Ростислав Павленко більш критично налаштований до проєкту державного бюджету на наступний рік: "Головне – не просто прийняти документ, який називається "бюджет", а прийняти такий бюджет, який сприятиме тому, щоб економіка розвивалась і соціальні витрати підтримувалися на достатньому рівні. Саме тому цього тижня, який передує внесенню бюджету, можна було би ухвалити закони, які допомогли би уряду зверстати бюджет, який би відповідав потребам країни". 

"На жаль, прогнози щодо державного бюджету на наступний рік невтішні, виходячи з параметрів, по яких уряд готує бюджет на наступний рік. Це буде знову не бюджет підтримки і захисту людей, а бюджет виконання вимог МВФ: посилення податкового тиску, обмеження можливостей для людей з точки зору соціальних стандартів", – наголосив народний депутат України, член фракції партії "Опозиційна платформа – За життя" Юрій Павленко.

Михайло Цимбалюк з "Батьківщини" додав, що його політична сила буде вимагати, щоб в бюджеті на наступний рік було зафіксоване задеклароване підвищення зарплати вчителям та лікарям: "Також ми маємо говорити про реальне збільшення прожиткового мінімуму, що обіцяв нам теперішній уряд". 

Антиолігархічним законам бути чи не бути?

1 липня парламент ухвалив у першому читання президентський проєкт закону "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". Законопроєктом передбачається формування списку людей, яких слід визначати як олігархів. Відповідно до проєкту ці особи будуть зобов’язані подавати декларації про доходи.

Проте частина народних депутатів скептично ставиться до подальшої долі законопроєкту, а також того, що він діятиме на практиці.

"Законопроєкт про боротьбу з олігархами має будь-які цілі, крім власне боротьби з олігархами. Він визначає найголовніше, що РНБО в позасудовий спосіб, без будь-якою можливості захисту, спростування буде призначати когось олігархом. А потім на якихось умовах Рада нацбезпеки і оборони або буде вилучати з цього списку, або ні. Йдеться про збільшення корупції, імітацію діяльності та можливість боротьби як з політичною опозицією, так і з економічними конкурентами. Нічого спільного з боротьбою з олігархами це не має", – розповів Ростислав Павленко. 

Нардер "Опозиційної платформи – За життя" Юрій Павленко також зазначив, що на його думку формула і філософія, яку заклала влада в законопроєкт щодо олігархів, не вирішує проблему подолання впливу олігархів на українську економіку та політику: "Це ще одна із законодавчих ініціатив влади, спрямована на те, щоб використовувати при можливому ухваленні цих норм закон як спосіб боротьби з опозицією та неугодними. При цьому ці нечіткі норми не будуть застосовуватися до своїх та наближених". 

З ним згодні й Ірина Констанкевич та Михайло Цимбалюк. За словами Констанкевич, проєкт був запропонований у неякісному вигляді й не відповідає сучасним нормам підготовки законодавчих ініціатив.

"Більше того, днями з’явився висновок Уповноваженого з прав людини, що цей проєкт порушує права людини і завдання парламенту під час розгляду цих поправок зробити так, щоб цей закон був дієвим та не порушував Основний закон. Адже це той унікальний випадок, коли немає "спаму", а є конкретні пропозиції, зокрема, щодо того, хто має визначати, хто є олігархом, хто має вести реєстр, як звітувати стосовно контактів з тими особами, яких визначать олігархами", – зазначив Цимбалюк. 

Разом з тим, депутат заявив, що на його думку зараз проєкт закону має мало шансів пройти в попередньому варіанті: "Однозначно він буде удосконалений і, якщо будуть враховані правки команди "Батьківщини", то ми будемо визначатись, чи голосувати за нього". 

Перший заступник голови комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, член депутатської фракції політичної партії "Голос", об’єднання "Справедливість" Ярослав Юрчишин також не дає проєкту закону багато шансів, проте з іншої причини.

"Я поки що не бачу логіки для влади щодо просування цього питання. Їм внесення цього закону було необхідне лише для того, щоб показати, що вони хочуть боротися з олігархами. Й оскільки він не несе жодної змістовної вартості, використати його нереально. Надання РНБО неконституційних повноважень автоматично призведе до того, що його буде скасовано Конституційним судом. Будь-які реєстри олігархів будуть визнані нелегітимними і, відповідно, не будуть мати жодного змісту. Тому я думаю, що його використають суто як елемент договору: Офіс Президента буде намагатися тиснути на олігархів з ультиматумами, що їм буде створено іміджеві проблеми, адже доведеться називати прізвища Ахметова, Коломойського, Пінчука і т.д. Відтак треба буде допомогти стабілізувати економіку, адже зараз почнуться проблеми з тарифами. Відповідно, по тому, чи буде форсуватися це питання, буде видно, наскільки переговори з олігархами йдуть успішно чи ні", – наголосив Юрчишин. 

На противагу іншим, народний депутат, член фракції політичної партії “Слуга народу” Олександр Качура вважає, що публічна критика проєкту закону щодо деолігархізації є популізмом.

"Я вчора почув, що якщо закон про олігархів приймуть, то це порушить їхні права. Деякі експерти вже кажуть, що олігархи – це кістяк нашої держави й на них все тримається. Бачу, що відпрацьовують свої завдання, щоб збити цей законопроєкт, й думаю, що навколо нього буде відбуватися подальша дискусія, поки ми його не приймемо", – заявив депутат.

Чи готуються кадрові зміни в КМУ?

За словами народного депутата фракції партії "Слуга народу" Данила Гетманцева, поки що кадрові питання в межах його фракції не розглядалися: "Якщо ми говоримо про зміни в уряді, то вони дійсно можливі. Але це не те питання, яке можна обговорювати по прізвищах до того моменту, поки прем’єр-міністр не внесе відповідні кандидатури до ВРУ".

Фото: DW

Разом з тим, як зауважив Юрчишин, найчастіше в контексті можливої відставки згадується міністр оборони Андрій Таран: "Тут відставка цілком логічна і правильна. Адже людина завалила оборонне замовлення: наші військові заводи не отримали від держави в січні замовлення, відповідно не змогли почати готувати зброю для українських військових на Сході. Отримали його лише в квітні, втративши квартал, тому в цьому році невідомо, чи ми зможемо виконати оборонне замовлення".

Щодо необхідності відставки Андрія Тарана висловився й Роман Костенко з "Голосу":  "Ми виділяємо певну суму грошей на закупівлю озброєння, матеріалів, палива для того, щоб наша армія була більш-менш оснащена і могли протистояти ворогові. А Міністерство оборони не в змозі заключити контракти, закупити озброєння. Вже другий рік підряд зривається державне оборонне замовлення". 

"Потрібна нова людина, як в першу чергу розбирається у військовій політиці й буде вести наше Міністерство оборони до майбутнього, а не готувалась до вчорашніх війн", – заявив Костенко.

Наостанок Ярослав Юрчишин розповів про те, що також звучить інформація й щодо відставки Олега Уруського – міністра стратегічних галузей промисловості України: "Це міністерство в принципі не почало працювати, але активно вставляє палки в розвиток Укроборонпрому". 

"Також у владної команди ніби є зауваження до панів Любченка (міністр економіки Олексій Любченко – прим.ред.) та Марченка (міністр фінансів Сергій Марченко – прим.ред.), бо не так активно ведуться переговори з МВФ. Але я прогнозую, що зараз економічний блок чіпати не будуть, бо нас чекає дуже складна осінь". 

Фото: facebook Дмитра Разумкова

Бюджет, боротьба з олігархами, відставки міністрів та фолієва кислота в борошні – депутати окреслили дороговкази VI сесії

Новини по темі