"Теоретично обговорюється, що зустріч Байдена та Путіна може відбутися у червні, і днями була заява державного секретаря США про те, що вона може відбутися в Ісландії", — розповіла Ганна Шелест.
Експертка підкреслила, що Путін використовує подібні зустрічі з американськими високопосадовцями для того, щоб продемонструвати, що Росія не в "бані" і з нею говорять про світові теми: "Йдеться й про Іран, й про Близький Схід, ядерне озброєння. Відповідно для України інтерес буде лише в тому випадку, якщо американська сторона зможе нав’язати свій порядок денний і зможе зробити так, щоб мова йшла серйозно про Україну, скупчення військ, чорноморську безпеку, а не лише загальні речі, про які хоче говорити Москва".
"Адміністрація Байдена не дуже швидка у своїх рішеннях. Проте з іншого боку ті посили щодо РФ, які були заявлені командою і під час передвиборчих перегонів, і пізніше в політичних програмних виступах і Байдена, і Блінкена, чітко позначали російську агресію. Також вони дуже чітко говорили й про Україну та підтримку її територіальної цілісності в кримському питанні та небезпеку скупчення військ.
Коли на початку квітня почалися всі російські "навчання", США говорили з Україною і на рівні президента, і держсекретаря, і міністра оборони, і очільника Ради нацбезпеки. Плюс ми дивимося на посади, які вже заповнені як в Державному департаменті, так і в тих інституціях, які відповідають за безпекову і зовнішню політику. Там всі люди з дуже чіткою позицією щодо РФ та України. Відповідно, ми базуємося на людях: бачимо хто формує та приймає рішення щодо України та Росії", — пояснила Ганна Шелест.
Україна, як підкреслила експертка далі, поки що спостерігає двопартійну підтримку як Демократичної, так і Республіканської партії США: "Для нас дуже важливо не втратити її. Додаткова військова допомога, яка була анонсована в квітні, є дуже добрим підтвердженням цього. Тому в даному випадку ми, з одного боку, повинні не сумніватися в цій підтримці, а з іншого — постійно проводити роботу для того, щоб США не почали сумніватися в тому, чи потрібно Україні таку підтримку надавати".
Також експертка підкреслила й комплексність проблеми того, що США призупинили санкції проти оператора "Північного потоку-2", проте зауважила, що це не свідчить про поступки для Росії:
"Ми вже чули роз'яснення від секретаря Державного департаменту, що не варто вважати, що поточна адміністрація буде більше поступливою щодо проєкту "Північного потоку". Але в даному випадку США балансують між двома проблемами. Перша — це РФ та її енергетична експансія, яку чітко називають національною загрозою безпеці багатьох європейських країн у Вашингтоні. А з іншого боку — це необхідність налагодження відносин з Німеччиною, тому що попередня адміністрація Трампа дуже серйозно зіпсувала відносини між Вашингтоном і Берліном".
"Всі прекрасно розуміють, що для трансатлантичної безпеки, єдності Європи і США неможливо мати погані відносини між Берліном і Вашингтоном. А "Північний потік" — одне з найболючіших питань у цих відносинах, тому це скоріше не поступка РФ, а поступка Німеччині", — підкреслила експертка.
Наостанок Ганна Шелест наголосила, що різниця між адміністрацією Трампа та Байдена щодо України дуже значна: "На жаль, у президента Трампа в нас завжди залишався такий огляд на те, а що насправді відбудеться, яка його позиція. Тому що дуже часто його особиста позиція щодо РФ й Путіна не збігалася з позицією Державного департаменту та Конгресу. Плюс залишалися всі звинувачення пана Трампа, що в нього можуть бути якісь таємні зв'язки, чи в Росії може бути компромат на нього".
"Коли ми говоримо про нинішню адміністрацію, то тут ми набагато більш впевнені в позиції Байдена, його знанні щодо поточних подій в Україні. Але з іншого боку, іноді Трамп через свою імпульсивну реакцію міг швидше прийняти рішення проти РФ, наприклад, щодо посилення санкцій, ніж це можливо очікувати від адміністрації Байдена", — підсумувала Ганна Шелест.
Фото: Главком
