Чи дійсно інфляція може стимулювати економіку
Проблема полягає у тому, що Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз традиційно думають, що низька інфляція — це добре не лише для їхніх країн, але і для країн, які розвиваються, зокрема і для України. На Заході діє простий стандарт: рівні інфляції і економічного зростання — 2%. Для них це правильна стратегія. Якщо розглядати Україну, то існує кореляція, яка діє лише до рівня інфляції 10%. Кореляція полягає у тому, що не можна досягнути високих темпів економічного зростання за 0 інфляції чи інфляції в 1-2%. Я виступаю за те, що в умовах України оптимальний рівень інфляції — це 5-7%. Я не згоден з Прем’єр-міністром, адже він каже, що за такого рівня інфляції зростання буде 4,6%. На мою думку, якщо ми вже починаємо задіювати інфляційний механізм, то українці не погодяться на такий показник. Нормальний рівень економічного зростання ВВП за такої інфляції (5+1%) — це десь 8-11%. До того ж має зростати не лише ВВП, а й наші реальні доходи. От що треба розуміти про цей механізм. Поки, на жаль, підстав для таких темпів економічного зростання немає. Бо вони мають вимагати не лише інфляційний механізм, а й інвестиційний та кредитний механізми. Інфляція — це маленький гвинтик, а для того, щоб розігнати нашу економіку до нормального рівня потрібні ще інші 5-6 гвинтиків.
Чи впливає на інфляцію облікова ставка Нацбанку
Дійсно є залежність між процентною ставкою та рівнем інфляції. Норма в розвинених країнах — це коли ставка рефінансування в Національному банку трохи вища за інфляцію, а в умовах кризи вона може бути і меншою. Тобто середня річна інфляція за минулий рік у нас була всього 2,5%, не з січня по січень, а в середньому. Середня облікова ставка — більше 10%. Це наджорстка монетарна політика, яка придушує інфляцію, а разом з нею і економічні активність та зростання. Тому що кредити стають дорожчими, бізнес їх не бере, люди працюють не на розвиток, а на оплату відсотків. Бо чим вища облікова ставка, тим більші відсотки по кредитах. Прем’єр-міністр абсолютно доцільно хотів би звернутися до Нацбанку, бо така політика не є адекватною, адже така бідна країна не має падати ще нижче чи зростати з ще меншими темпами, ніж інші країни, які розвиваються. Тому правильно тримати облікову ставку не вище, ніж інфляція аж до моменту, коли економічне зростання не буде вирувати, а у нас такого поки не видно. На мою думку, треба дочекатися моменту, коли середня інфляція за останні 12 місяців, у нас буде вищою за облікову ставку. Зараз вона нижча, тому немає підстав для збільшення ставки.
Читати далі: "Коронаноміка": як пандемія змінить світову економіку, освіту і соціальну сферу?
Про те, що Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт щодо розблокування аукціонів великої приватизації
Зараз влада адекватно оцінює ситуацію і потенціал приватизації в умовах глобальної економічної кризи і пандемії коронавірусу. Вона розраховує на 7-8 мільярдів гривень. Я думаю, що це реалістичні оцінки. Але, як правило, є така традиція, що ми отримуємо інколи в 10 разів менше, часом — в 3 рази. На мою думку, приблизно 5 мільярдів гривень ми можемо отримати через приватизацію. Вважаю, що приватизацію треба робити, але виставляти в цей період "непотреб"— те, що не приносить прибутки або дає збитки, щоб позбутися неефективної власності і перетворити її в працююче підприємство. Будемо сподіватися, що це відбудеться вперше за останні 7-8 років.
Де зберігати свої гроші
У хороших банках, які пропонують високі ставки по депозитам у гривні, доларі та євро. Розбивайте, вкладайте гроші в різні кошики. З часом, я думаю, з’явиться можливість придбання заміської нерухомості, яка почала зростати в ціні. У землю можна буде вкладати, але з часом. Десь наприкінці року, коли ми будемо переконані, що кон'юнктура на підйомі.
Зазначимо, що інфляція на споживчому ринку у грудні 2020 року становила 0,9% порівняно із листопадом 2020 року, а за рік у цілому - 5%.
Фото: pixabay.com