"З формальної точки зору ми не в НАТО, тому що НАТО не прийняло рішення щодо членства України. НАТО не прийнято рішення щодо України, тому що це ніколи не стояло на порядку денному. В нас не було плану дій щодо членства, який би прийняло НАТО і дало Україні для виконання. Власне кажучи, питання про те, що треба приймати Україну не стояло", – розповів Андрій Загороднюк.
Він наголосив, що стратегічною ціллю України є повноправне членство в НАТО і ми йдемо шляхом адаптації законодавства щодо вимог членства: "Але ми ще досить далеко. В нас є цілий шлях, який ми маємо пройти, аби повноцінно говорити з НАТО щодо членства. Хоча частина шляху вже пройдена і ми можемо піднімати питання щодо ПДЧ вже в цьому році".
Загороднюк звернув увагу, що однією з проблем України у стосунках з Альянсом є затримка з призначенням постійного посла-керівника місії України при НАТО: "Це не дуже добре виглядає. Ми не можемо говорити, що ми не в НАТО, бо в нас досі немає посла, але це показник серйозності щодо відносин з НАТО. І наразі ми програємо".
"Плюс за своїм статусом посол має виходити на деякі перемовини, контакти з посадовцями НАТО та країн НАТО, в які не може вийти будь-який інший член на місії. Тому через відсутність посла ми не можемо брати участь у великій кількості перемовин, які б нас наблизили до НАТО. Це проблема, як треба якнайшвидше вирішувати", – зауважив Андрій Загороднюк.
Експерт пояснив, що НАТО як організація не приймає рішення без консенсусу членів: зараз там 30 країн і всі вони мають однаковий голос: "Кожна країна має право голосувати або за, або проти, або утриматись. Тому нам треба проводити перемови зі всіма країнами. Більша частина країн давно вже за те, щоб Україна була членом НАТО. Але є цілий ряд країн, які досі ще вагаються, і є ряд країн, які точно проти. Скоріш за все проти буде Угорщина, не визначилася Німеччина, дуже складна ситуація з Францією".
Також Андрій Загороднюк пояснив, чому питання вступу до НАТО та боротьби з корупцією так тісно пов’язані між собою: "Корупція стоїть як частина прийняття рішення щодо членства, тому що НАТО – це асоціація країн, які домовляються допомагати одна одній в питаннях безпеки та оборони. Вони розподіляють деякі бюджети, надають одна одній підтримку та сподіваються на ресурси одна одної. Якщо в якоїсь з країн є проблеми безпекового характеру, то інші країни мають підключитися для того, щоб їй допомогти. Таким чином інші країни повинні розуміти, що в країні-члені є адекватне керівництво та управління ресурсами".
Головний редактор сайту Цензор.net Юрій Бутусов, в свою чергу, вважає, що основна проблема України – це не корупція, а недостатня прозорість та відповідальність: "В нас цього немає: ми не будуємо інститути влади силові структури і все залежить від окремих особистостей, які, як правило, дуже далекі від справи, якою вони мають займатися".
"Головна проблема в Україні – не корупція, а відсутність адекватного адміністрування. Через відсутність процедур, які виконують органи влади, з’являється корупція. Щоб її викорінити, потрібно змінити систему організації роботи. Президент має взяти в свої руки це питання і нарешті відпрацювати доктрину, яка дозволить більш адекватно адмініструвати всі процеси".
З ним погоджується й генеральна секретарка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Трегуб: "Відсутність системного належного правління – це головна проблема України. Але якщо ми говоримо з нашими європейськими партнерами з ЄС, з НАТО, вони називають перепоною співпраці між оборонними промисловостями України і ЄС саме корупцію".
"Оборонний сектор досі залишається непрозорим: хоча за рейтингами прозорості ми вважаємося досить прозорою країною навіть для ЄС, але оборона відстає. В програмі Україна-НАТО, де йдеться власне про те, що треба робити, щоб нам туди вступити, є окремий блок, наприклад, про оборонні закупівлі. Йдеться про те, що до 2025 року вони повинні стати максимально прозорими, як в натівських країнах, коли 10-15 % засекречено, а решта відкрито, а не навпаки, як в нас. Цього поки що не трапилось", – розповіла Трегуб.
Вона наголосила, що те, як ми боремося з корупцією в оборонному секторі, не дуже показує, що ми поспішаємо в НАТО: "Наприклад, стосовно оборонних закупівель: ми повинні були до 1 січня 2021 року прийняти приблизно 25 підзаконних актів, які би дозволили нам де-факто розсекретити оборонні закупівлі, аби там зменшилась корупція. Ми цього не зробили, але чомусь влітку створили Мінстратегпром, яке фактично працює досить непрозоро і не дуже поспішало розробити ці акти".
Наостанок Андрій Загороднюк підсумував, що в України є абсолютно всі інструменти для того, щоб рухатися до НАТО в правильному напрямку: "Ми маємо розроблені законопроєкти, в нас є рекомендації радників, велика експертна база, напрацьовані рекомендації щодо антикорупції, прийнятий закон щодо оборонних закупівель. Все, що треба робити – це виконувати це і не гаяти час".
Фото: LB
