"Уповноважений є представником українського народу, який захищає статус української мови як державної. Що стосується слова "омбудсмен" з мови оригіналу, то воно означає "людина, яка захищає права громадян". По великому рахунку Уповноважений із захисту державної мови – це передусім людина, яка забезпечує розвиток державної мови і її захист від різного роду порушень, але до всього іншого захищає права громадян на отримання інформації та послуг державною мовою. В цьому я бачу велику перспективу та відчуваю значну підтримку українського народу. Дуже сподіваюся, що ті норми, які вступлять в дію і які будуть імплементуватися найближчими роками в Україні, не будуть жодним чином демонізовані", – розповів Тарас Кремінь.
За його словами, саме дата 16 січня 2021 року демонізована окремими політиками, які представляють й Верховну Раду України що в певній мірі є надуманою проблемою: "Закон про мову прийнятий 16 липня 2019 року. За цей час вступила в дію низка інших статей, на які хтось звернув увагу, а хтось – ні. Вже півтора року діє стаття 32 щодо державної мови у сфері реклами, яка є і повинна бути виключно українською. 16 липня 2020 року вступила в дію норма щодо державної мови в сфері науки, тоді ж –щодо державної мови в технічній та проектній документації, у сфері охорони здоров’я, у сфері транспорту, діловодства, документообігу, листування і звітності громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб. З 1 вересня 202 року школи, в яких мова викладання була російською, тепер стали школами, де навчання відбувається українською. Тому норма від 16 січня 2021 року, відколи сфера обслуговування має здійснюватися державною мовою – це одна із багатьох норм, які імплементуються протягом найближчих десяти років".
"Я б дивився на цю дату без зайвих емоцій, бо сфера обслуговування в більшості на території України є українською мовою", – висловив свою думку мовний омбудсмен.
Тарас Кремінь зауважив, що бачить величезну кількість порушень мовного законодавства: "Але тільки тоді, коли ми будемо мати їх зафіксованими, тільки тоді, коли вони будуть докладені до скарг, звернень на мою адресу, тоді ми готові їх розглядати".
"Тільки за останні 2-3 місяці, відколи повноправно почав працювати Секретаріат Уповноваженого, ми отримали не одну сотню таких звернень. Ми вже розпочали 21 захід державного контролю. Передусім це стосується закладів вищої освіти: два національні університети вимушені були привести у відповідність свою основну діяльність із мовним законодавством. Також заклади державного контролю стосувалися й закладів загальної середньої освіти. Скажімо, зараз ми розпочали роботу по Глухівській школі Сумської області, коли через звернення однієї з мам її дитину відсторонили від участі у святі до Дня святого Миколая, бо, на її думку, в сценарії були пісні російською мовою", – розповів Уповноважений із захисту державної мови.
Разом з тим, він наголосив, що омбудсмен не здійснює ані каральних, ані популяризаційних заходів щодо української мови, його функція – контроль за дотриманням мовного законодавства: "Що стосується популяризації, то нашому закону півтора роки і фактично досі немає державної програми з розвитку та популяризації української мови. Міністерство культури та інформаційної політики на сьогоднішній день не представило свого бачення, як має виглядати цей документ. Натомість ми бачимо поодинокі спроби у вигляді плану заходів до майбутньої стратегії розвитку та популяризації української мови. Тобто немає документа, немає фінансування, немає повномасштабної роботи з підтримки розвитку української мови. Немає коштів в бюджеті на наступний рік і на безкоштовні курси з вивчення української мови. По суті немає державної мовної політики, бо в тому ж самому Мінкульті ліквідовано Департамент державної мовної політики. В 2021 році ми будемо вимагати, щоб така програма з’явилась".
"Що стосується каральних заходів, скажу відверто: полюбити українську штрафами неможливо, полюбити її треба умовами. Тільки тоді, коли будуть створені належні умови для малят, людей старшого покоління, коли ми будемо мати освітній регламент, який означає, що все, що відбувається на території закладів освіти, має здійснюватися державною мовою, коли норми у сфері реклами, охорони здоров'я, соціальної сфери, сфери обслуговування буде здійснюватися державною мовою, тоді ми будемо мати важливий фон, який сприятиме підвищенню рівня володіння державною мовою", – пояснив Тарас Кремінь.
Штрафи, як зауважив омбудсмен, будуть тільки для тих, хто принципово ігноруватиме і відмовлятиметься виконувати закон.
Наостанок Кремінь розповів Українському радіо, як діяти громадянам, які зіштовхнулися із порушенням своїх мовних прав: "Звернення або скарги при порушенні можна скеровувати безпосередньо до тих установ, де такі порушення відбуваються. Якщо це супермаркет, то це може бути менеджер чи управляючий, якщо відділення банку, то, відповідно, можна звертатися до керівника відділення. Якщо й тут жодної зміни не відбувається, то треба такі звернення надсилати на нашу адресу".
Фото: Укрінформ
