Мобільний додаток

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь: Я би хотів говорити про ментальну, а не тотальну українізацію

15.09.2020 р., 09:54

Більшість (52%) українців вважають, що в Україні не порушують прав російськомовних громадян, 26% – що порушують в окремих випадках. Про це йдеться у результатах дослідження Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, яке оприлюднили напередодні. Чому мовний омбудсмен не вірить результатам цього дослідження, чи запрацював Офіс уповноваженого із захисту державної мови та куди можна відправити звернення, в ефірі Українського радіо розповів Тарас Кремінь.

Програма:

 "Я категорично їх не поділяю, тому що неясно, яка була вибірка, методологія, –  пояснює свої сумніви щодо оприлюднених напередодні опитувань мовний омбудсмен Тарас Кремінь,  –  думаю, що цифри в Україні набагато краще, але мені здається водночас, що величезна кількість ризиків у тому, що в українській державі, яка відбулася і має тисячолітню історію,  досі лунають заклики, що державна мова не повинна мати монополію". Мовний омбудсмен нагадує, що незважаючи на те, що Конституція України визначає українську як державну мову, фактично до минулого року не було закону, який би  регламентував рівень забезпечення української мови. 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Близько 200 тисяч учнів перейшли на українську мову навчання — мовний омбудсмен

 

"Коли є ризики і загрози тому, що декому хочеться поспекулювати і погратися на таких питаннях як національна безпека, як державна мова, як українська церква, зрозуміло, що повинні бути високі рівні захисту. Коли кажуть про тотальну українізацію, то я хотів би говорити про ментальну українізацію. Має настати час, коли ми будемо усвідомлювати себе громадянами великої країни", – зазначає він. 

В Офісі Уповноваженого із захисту державної мови, каже Кремінь,  підготували свої позиції щодо депутатського звернення до Конституційного суду про невизнання Закону про мову:  "Жодних підстав, щоб визнати ці документи неконституційними немає. Це політичне звернення", – вважає Кремінь. 

Також Уповноважений із захисту державної мови поділився  здобутками за два місяці. Офіс вже зареєстровано як юридичну особу за адресою: м. Київ, Музейний провулок, 12. "Це поштова адреса, на яку можна надсилати скарги, також є офіційна електронна адреса і дехто надсилає свої звернення на сторінку Уповноваженого у соцмережах". Кремінь пояснює, що звернень вже надходить багато, але інколи плутають застосування мови у побутовій сфері і під час виконання професійної діяльності. "Звичайно, що у побуті ніхто не може заборонити кримським татарам чи молдаванам, чи німцям, чи євреям спілкуватися рідною мовою. Питання у тому, що людина, яка наділена повноваженнями в комунальній сфері, державних установ або політик". 

Також у новому Офісі Уповноваженого затверджено штат у кількості 50 осіб. Попри те, що через пандемію не проводилися конкурси, вдалося залучити людей, які мають великий досвід, розповідає Кремінь. "Зокрема відбулося призначення голови секретаріату офісу. Тим, з ким би ми хотіли підписати контракт на період пандемії, може стати колишній заступник міністра культури Юрій Зубко, який має активну проукраїнську позицію, великий досвід. Його заступницею, вона пройшла добір на цю посаду, і зараз ми чекаємо на результати перевірки, я хочу, щоб була Аліна Шпак. Донедавна вона була першою заступницею Українського інституту національної пам’яті . І вона прийняла величезну роботу для цього, щоб інституція з’явилася". 

Також до Офісу перевівся фактично у повному складі відділ державної мовної політики Міністерства культури та інформації. 

Крім того, за його словами, уже подали пропозиції до Міністерства фінансів, що враховують основне, що необхідно інституції під час формування Бюджету на 2021-ий рік. "Розраховуємо на наступний рік, що у регіонах з'являться наші представники, щоб у нас були можливості для відряджень наших співробітників, бо серед основних функцій, які зазначені у Мовному законі є захист української мови як державної, а також захист прав українців на отримання інформації у сферах суспільного життя та усунення перешкод  та обмежень у користування державною мовою", говорить Тарас Кремінь.

фото - Facebook

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь: Я би хотів говорити про ментальну, а не тотальну українізацію

Новини по темі