Тарас Кремінь у студії Українського Радіо
"Протягом 2023 року 186 звернень стосувалося органів влади"
"За результатами 2023 року на мою адресу надійшло на 30% більше звернень і скарг від громадян України, ніж у 2022 році", – розповів сьогодні, 5 січня 2024 року в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. "Загалом надійшло 3692 звернення громадян з усіх куточків України, йдеться про контрольовану територію. Але найбільше скарг надійшло традиційно з Києва – 1345, Харківська область – 516, Одеська область – 486, Дніпропетровська область – 316, Запорізька область – 63, Миколаївська область – 53, Полтавська область – 54. Ми проаналізували ці факти і дійшли висновку, що там, де місцева влада докладає максимум зусиль до імплементації мовного закону, до затвердження місцевих мовних програм, до створення мережі мовних курсів, до контролю за дотриманням закону – там ми маємо найменше проблем. Не дивно, що на заході й у центрі України таких порушень мінімальна кількість. А там, де немає чіткої мовної стратегії, мовної політики, ми маємо невтішні результати. Протягом 2023 року 186 звернень стосувалося органів влади – і законодавчої гілки влади, і виконавчої, і судової.
Але, як Уповноважений, я скажу, що українська мова там, де українська держава. Ми повинні посилювати її статус, тому що ціна тієї боротьби, яку ведуть ЗСУ – це не просто протидія російській агресії, це протидія 100-літній російській агресії. Це спроба окупації і нашого мовного простору, і освітнього, і культурного – всього, що пов’язано з українськими цінностями і українською ідентичністю.
До початку повномасштабного вторгнення з часу набуття статей Закону України "Про мову", які стосувалися культури, у нас були окремі теле-радіо компанії, які транслювали фільми та серіали недержавною мовою, тому що так, мовляв, "цікавіше". А український переклад, мовляв, "недосконалий" і "не всім зрозумілий". Це було якихось 2,5 роки тому. Але ми змогли подолати і це. Я дякую громадянам України за те, що вони мобілізували свої сили, переходять на українську мову, активніше реагують на порушення своїх мовних прав", – наголосив Тарас Кремінь.
"Перехід провідних українських каналів на послуговування українською… давно перевищує 90%"
— З 1 січня набули чинності окремі положення статті 40 Закону України "Про медіа", які передбачають збільшення обсягу програм державною мовою на телебаченні та радіо до 90% замість 75%, якщо йдеться про загальнонаціональні та регіональні медіа, і має становити 80% замість 60%, якщо йдеться про місцеві медіа. Ще 10 років тому частка української мови на радіо і телебаченні не перевищувала 30 відсотків, російська мова домінувала, її кількість складала 45%. Решта – це були двомовні програми, в яких частка української була мінімальною. Зараз ми дійшли до 90% української мови. Чи спроможні телеканали дотриматися цієї цифри?
"Цього року виповнюється 5 років з дати набуття чинності Закону України "Про забезпечення і функціонування української мови як державної". Переважна більшість статей цього історичного документа працюють, закон виконується, мовна свідомість громадян є стійкою. В умовах повномасштабного вторгнення рівень переходу на спілкування винятково українською є рекордним за всі роки української Незалежності. Якщо говорити про Закон України "Про медіа", то він почав розроблятися ще депутатами Верховної Ради VIII скликання. Тоді і я працював в комітеті з питань освіти і науки. І я вважаю, що цей документ є одним із найважливіших в питаннях утвердження національних інтересів і нашого євроінтеграційного поступу, закріпленого в Конституції України.
Серед основних вимог до України для початку переговорів про вступ України до ЄС було 7 основних параметрів, 2 з яких стосувалися питань державної мови. Це, зокрема, Закон України "Про медіа", а також Закон "Про внесення змін до низки Законів, включаючи Закон України "Про національні спільноти", Закон України "Про українську мову" тощо. В цих важливих документах Секретаріат уповноваженого відіграв, без зайвої скромності, ключову роль. Тому хочу подякувати своїм колегам, громадським організаціям, народним депутатам, представникам уряду, які доклали максимум зусиль до того, щоб з 1 січня вже поточного року 90% програм українською мовою були гарантовані цим документом, а також було посилено спроможність тих державних установ та органів, які здійснюватимуть контроль за квотами.
Хочу підкреслити, що Закон "Про медіа" виконується понад міру. За нашими дослідженнями, які ми здійснювали наприкінці 2023 року, ця частка в реальному вимірі є набагато вищою. Тобто рівень переходу провідних українських каналів на послуговування українською мовою у відповідних часових проміжках – в ранковий прайм-тайм, вдень та у вечірній прайм-тайм, давно перевищує 90%. І в тижневому, і в добовому вимірі".
— Чи залишаються дотепер, на другому році повномасштабного вторгнення та 10 році вторгнення в Крим, на Донеччину і Луганщину, програми російською мовою?
"Питання української мови – це не лише діяльність Уповноваженого із захисту державної мови, а й питання національних інтересів. Тому мої неодноразові звернення до секретаря Ради національної безпеки і оборони України знайшли своє логічне продовження, але ми не зупиняємося у цьому напрямку. Я виступаю категорично проти тих теле-радіо мовників, хто по сьогоднішній день системно продовжують порушувати основні базові документи, хто ігнорує інтереси громадян України, хто підігрує російській пропаганді, поширює недостовірну інформацію і підриває підвалини української держави".
— У попередніх проєктах законів пропонувалася дуже небезпечна норма, яка "розмивала" поняття – україномовна програма. Поточне законодавство встановлює чітко: програма українською мовою – це програма, в якій і ведучі, і гості спілкуються українською, а частка реплік неукраїнською може становити не більше 10%. Як усе відбувається на практиці? Чи не вбачаєте ви, що в окремих програмах частка російської мови перевищує 10%?
"Відповіді на ваші запитання є у висновках Конституційного суду України про конституційність Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". До Дня української мови у жовтні ми провели засідання за участі очільника Конституційного суду Сергія Головатого і дали відповіді на ці запитання. Частина з рекомендацій досі перебуває у стадії виконання, частина – вже реалізована. Там є аналіз і частини рішень Венеційської комісії, де наголошується на тому, що рекомендації не можуть бути вищими за національне законодавство.
Тому того, що декому із наших зарубіжних партнерів захотілося "розмити" питання державної мови в Україні в окремих законах України, того зробити не вдалося. Але ми змогли збалансувати європейську практику, рішення ЄСПЛ, національне законодавство і наші євроінтеграційні наміри. Ми мінімізували загрози функціонування української мови в сферах освіти, телебачення і радіомовлення, книговидання і книгорозповсюдження, реклами та виборчої агітації. Головне те, що всіма нами забезпечено дострокові законодавчі обмеження для мови країни-окупанта, які не дозволять агресору зловживати мовними правами національних меншин для можливих спроб послаблення України. Щодо зловживань, ми здійснюємо постійний моніторинг. У нас є тісна взаємодія з органами влади, і за будь-яких спроб порушити національне законодавство всі відповідальні будуть покарані".
"Трансляції на українських радіостанціях пісень російською мовою нами не зафіксовано"
— Поговорімо про ставлення українців до контенту українською мовою. Чи спостерігаєте ви зміни впродовж останніх років?
"Безперечно. З цього приводу ми будемо презентувати черговий моніторинг. Ми дослідили діяльність всіх без винятку українських радіостанцій і дійшли попереднього висновку, що загалом радіоефір заповнюється переважно україномовними музичними творами (понад 67%) або піснями, виконаними офіційними мовами ЄС. Трансляції на наших радіостанціях пісень російською мовою нами не зафіксовано. Парадигма мовної культури і мовної стійкості громадян суттєво зміцнилася, інтерес до національного культурного мистецького продукту зріс. Але нині ми стоїмо на шляху, коли цю частку ми будемо все одно збільшувати. Ми закликаємо радіостанції прискіпливо дивитися на те, кого вони запрошують, і повинні принаймні забезпечити переклад українською мовою".
