Мобільний додаток

Медреформа і карантин: що зміниться з 1 липня

1.07.2020 р., 20:00

З 1 липня другий етап медреформи в Україні зазнає змін. Ідеться про систему фінансування лікарень. До чого готуватися пацієнтам і медикам і як на медреформу впливає боротьба з коронавірусом в ефірі Українського радіо розповідає заступниця Міністра охорони здоров‘я Ірина Микичак.

У травні президент України повідомив, що медична реформа має як плюси так і мінуси, зокрема може призвести до звільнення майже 50 тисяч наших медиків та закриття понад 300 лікарень. Тому було ухвалено рішення переглянути реформу. Як з липня змінюється фінансування лікарень і за яким принципом пояснює  Ірина Микичак:

"Насамперед слід зауважити, що те, що відбувається з 1 квітня 2020 року не є повноцінною медичною реформою. Це є реалізація закону про державні фінансові гарантії, який передбачив зміни у фінансуванні закладів охорони здоров’я. Якби це була повноцінна медична реформа, то ми би говорили про зміну в підготовці кадрів, вищої медичної освіти, галузевих стандартів, зміни фармацевтичного забезпечення тощо. Програма медичних гарантій передбачила, що Національна служба здоров’я розпоряджається фінансовим ресурсом, яким через контракт із закладами охорони здоров’я в рамках 27 пріоритетних пакетів фінансують лікарні. Ще до початку другого етапу ми звертали увагу керівництва міністерства охорони здоров’я, що є дуже багато ризиків  в його реалізації. Коли реформа запрацювала, той бюджет, який на неї був передбачений на жаль не покривав і 50% того, що потрібно на повноцінну роботу закладів охорони здоров’я. Якщо раніше фінансування розподілялося за принципом пріоритетності та з розрахунку на кількість населення, то зараз Національна служба здоров’я відправила кошти за контактом в установи. І так сталося, що значна частина лікарень – понад 330 закладів отримали фінансування менше 50% від бюджету минулого року. А бюджет минулого року чи 2018 року складається на 30-40% від нашої реальної потреби для того, щоб дійсно забезпечити повноцінну роботу лікарень. Серед цих 300 лікарень найбільш критичне фінансування отримали лікарні фтизіатричного профілю, психіатричні стаціонари, значна частина обласних дитячих лікарень. Недофінансування дуже суттєве – це мільярди гривень. Забрати фінансування від так званих "успішних" лікарень ми також не можемо. Тому сьогодні ми маємо постанову Кабінету міністрів, яка передбачає змішування пакету на інфаркт, інсульт. Тепер лікування інфаркту передбачатиме 30 тисяч. До цього було 16 тисяч. Також зростає пакет інсульту майже вдвічі, суттєво зростає оплата за надані послуги екстреної медичної допомоги.

Крім того ми створили новий пакет під робочою назвою "Антикризовий". Це ті лікарні, які опинилися в зоні серйозного дефіциту фінансового ресурсу, які на межі того, що їх потрібно закривати. Вони отримають дофінансування, проте не у вигляді субвенцій, а через контракт Національної служби здоров’я".

На питання, як держава фінансуватиме обстеження і пологи заступниця міністра зазначає: "Амбулаторний пакет фінансуватиметься так, як передбачено програмою медичних гарантій за капітаційною ставкою за кожну консультацію. На жаль, тут також є проблема, оскільки тариф становить лише 49 гривень незалежно від того чи це консультація окуліста чи комп’ютерна томографія. Щодо пологів, то тут тариф становить 8 300 гривень. Цей пакет задовольняє ті пологові стаціонари, які працюють на фізіологічні пологи. Це переважно центральні, районні лікарні. Перинатальні центри мають тут проблему, оскільки працюють на складних пологах, у них більша питома вага оперативних втручань. Тому недофінансовані перинатальні центри також будуть подаватися на цей антикризовий пакет і їх контрактуватимуть надалі".

Ірина Микичак пояснює, які  є принципи фінансування медзакладів за пакетами "Сovid-19" і чи витримають наші лікарні навантаження в разі погіршення ситуації з поширенням коронавірусу: "Чотири пакети по "Сovid-19" ми випрацювали буквально з перших днів роботи міністра Степанова і стосуються вони фінансування тих закладів, які надають допомогу пацієнтам з коронавіруною хворобою.  За програмою медичних гарантій інфекційні стаціонари не належали до пріоритетних і їх зрівняли просто з терапевтичними. Тому ці лікарні зараз фінансуються за підвищеним пакетом і розраховуються на команду, яка працює. Враховується кількість анестезіологів, пульмонологів, терапевтів, техніки штучної вентиляції легень. Вірус є надзвичайно небезпечний і абсолютно невідомий. Те, що в світі немає жодної країни, яка була готова і яка запропонувала реалістичні кроки для подолання вірусу це також усім відомо. Подолання епідемії коронавірусу це не лише робота Міністерства охорони здоров’я. На кожному місці те чи інше відомство вживає заходи для подолання епідемії. Це і прикордонники, і Національна поліція, і медики. Ми запропонували сценарій, який дозволяв стримувати стрімке зростання захворюваності, щоб лікарні не переповнювалися.

Сьогоднішні показники захворюваності – це абсолютно прогнозовані цифри. Не міністерство вигадало епідеміологічні закони. Сьогодні немає людини, яка може з упевненість спрогнозувати, що відбуватиметься завтра. Ми змушені жити з цим вірусом певний період. Тут все залежить від нашої культури. Багато європейських країн не зупиняли рух громадського транспорту. Тому від нас самих залежить дотримання карантину. На даний момент кошти для боротьби з коронавірусом є. Тому наразі більше не вистачає відповідальності людей і  кожним днем у нас все більше виснажуються наші медики. Крім того, у нас недостатньо проводиться епідеміологічне розслідування у вогнищах через брак лікарів-епідеміологів, які це мають робити. Інституція санстанції зруйнована. Ми плануємо відновлювати її, але не в контексті санітарного наглядового підрозділу, а в контексті госпітальної епідеміології".

На фото: Ірина Микичак

Медреформа і карантин: що зміниться з 1 липня

Новини по темі