Фото: УНІАН
"Держава розуміє, що має бути спроможною та ефективною у Криму після свого повернення"
Арсен Жумаділов вважає, що сьогодні Україна робить важливі кроки у плані розуміння того, як діятиме держава після повернення Криму. "І це вже добра новина сама по собі. Тобто держава розуміє, що вона не матиме розкоші бути кволою, реактивною і слабкою у Криму після свого повернення туди. Держава розуміє, що вона має бути спроможною та ефективною, її інституції в Криму мають бути розумними, дієвими, щоб реалізовувати владні державні повноваження на півострові". Але, на думку Жумаділова, цього недостатньо: "Насправді життя суспільства на півострові — це не тільки про те, що робить держава. А про те, що роблять люди, чим живе суспільство та його інституції. Якщо ми хочемо, щоб Крим справді розквітав, щоб туди їхали підприємливі люди, які хочуть там жити і реалізовувати свої мрії, то це має бути місце, де не тільки діє ефективна держава, а де є злагода в суспільстві, порозуміння, атмосфера, яка спонукає до розвитку. А це дещо складніші категорії, з якими потрібно працювати".
На фото: Арсен Жумаділов/Український кризовий медіацентр
"Маємо бути обережними та уважними щодо кримської аудиторії"
Арсен Жумаділов розповів, що нещодавно вони з колегами-викладачами НАУКМА опублікували дослідження про те, як "ми можемо розраховувати, що кримські татари долучаться до розбудови нового і прекрасного Криму, куди нам усім буде хотітися приїхати". "Якщо уважно проаналізувати "12 кроків деокупації Криму", то вони про те, що буде робити держава, аби встановити керованість на деокупованому півострові та убезпечити себе від якихось загроз з боку потенційно небезпечних елементів. Як для плану дій держави, це добрий план", — вважає експерт. Але якщо цей план читати мешканцю, який зараз живе в Криму, то все це виглядає так: "Окей, ми розуміємо, що Українська держава прийде і наведе лад. Але чи не буде тут такого, що ми будемо необґрунтовано обмежені у наших правах? А чи не буде так, що ми 9 років чекали і зберігали лояльність до Української держави, а тут вона повернулась і на нас не зважає?" Ці речі, на думку Арсена Жумаділова, потрібно комунікувати на кримську аудиторію окремо: "Я розумію, що аудиторія, на яку орієнтувався пан Данілов, це ті громадяни України, які не перебувають у Криму. Для них ці кроки виглядають дуже переконливо, немає чого заперечити, за винятком невеличких нюансів. Але коли це читати очима людини з Криму — а я з ними намагаюся тримати зв’язок — то вони кажуть: "А ми правильно розуміємо, що після деокупації нас будуть сприймати як потенційних нелояльних елементів, які матимуть менший обсяг прав, ніж ті, хто прийдуть сюди з материкової України?". Я їм пояснюю, що це не так, що всі ці питання будуть урегульовані, будуть знайдені найбільш оптимальні рішення. Але все, що публікують наші топ-посадовці, вони читають та аналізують, тому маємо бути обережними та уважними".
"Деокупувати Крим може бути завданням не таким складним, як потім його реанімувати"
Арсен Жумаділов пропонує у план деокупації включити, наприклад, таку тезу: "Щойно Крим буде звільнено, населення там пройде не тільки і не стільки "детоксикацію", а певні курси синхронізації із нами. Тобто з тими, хто з 2014 року живе на території материкової України, хто пройшов значний шлях у сенсі державного та суспільного розвитку. Ми маємо сказати людям у Криму, що вони синхронізуються з нами. Це будуть курси, де вони дізнаються про те, що таке реформа децентралізації, реформа охорони здоров’я, сфери освіти та як працює діджиталізація. Маємо їм сказати: всі наші громадяни в Криму, які не скоїли кримінальних злочинів, з нами синхронізуються. Це буде зроблено швидко, і ми всі разом будемо розбудовувати нову прекрасну Україну і Крим. А якщо ми говоримо лише про покарання і що всі потенційно є підозрюваними, то матимемо абсолютно протилежну реакцію. Хочу наголосити, що Крим — непростий регіон. Деокупувати Крим може бути завданням не таким складним, як потім його реанімувати".
