Мобільний додаток

Особливо небезпечний COVID-19: коли очікується спалах пандемії в Україні?

15.04.2020 р., 22:24

Наскільки Україна готова протистояти пандемії, коли очікується найбільший спалах захворюваності в Україні, який досвід боротьби з атиповою пневмонією 2009 року та чи зробила Україна висновки, у чому особливості нового COVID-19 і які перспективи його подолання, зокрема створення вакцини ─ про це в ефірі Українського радіо розповіли міністр охорони здоров'я України у 2007–2010 роках, заслужений лікар України Василь Князевич та професорка, директорка Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. Громашевського Вікторія Задорожна.

Наскільки Україна підготувалася, аби протистояти пандемії?

Вікторія Задорожна: В України було трохи часу підготуватися. І найголовніше, що ми зробили вчасно ─ це ввели карантинні заходи, які дозволили нам стримати швидке поширення хвороби на території України. А також дозволили нашій медицині надати час, щоб підготуватися до лікування, госпіталізації хворих, запастися заходами індивідуального захисту, ліками, апаратами штучного дихання.

Василь Князевич: По великому рахунку, світ не готовий до такого розвитку подій, як ми бачимо. Системи охорони здоров’я, які, здавалося, ідеальні, сьогодні не витримують цього навантаження. А якщо говорити про Україну, єдиний варіант, який ми застосували правильно, це рішення про карантин.  

Щодо динаміки в Україні, на сьогодні вона не дуже втішна: коронавірусом заражені 3764 людини, 143 вилікувалося і 108 померло. Влада очікує нових спалах після Великодня. Про це попереджають у Міністерстві охорони здоров’я і закривають храми, кладовища, блокують в’їзди у міста. На вашу думку, коли варто очікувати на пік захворюваності в Україні?

Василь Князевич: Я можу судити тільки за тією інформацією, яка є. Ми маємо поважного академіка Згуровського, який на своїй базі має центр, де проводиться математичне моделювання у взаємодії зі світовими центрами. Вони прогнозують максимальний підйом на кінець квітня, тому що говорити про другу хвилю ще зарано. Поки що йде процес розвитку епідемії в Україні.

Вікторія Задорожна: Зараз при президії Національної академії наукза участі Національної академії медичних наук створено робочу групу по прогнозуванню. На жаль, ті дані, як ми використовуємо у прогнозі не зовсім точні, тому що, як ви знаєте, статистичні дані у нас завжди не є точні, а додаткових даних з міністерства, які ми просили, ми не отримали. Але вчора МОЗ було надано такий прогноз. І якщо не враховувати те, що на свята можуть бути порушені карантинні заходи, то пік захворюваності припадає на початок травня. І потрібно особливо звернути увагу на збереження карантинних заходів з боку громадян, звернутися до їх свідомості, щоб вони ці заходи не порушували на свята. Цим вони збережуть і своє здоров’я, і здоров’я своїх близьких, і загалом ми стримаємо розповсюдження епідемії в країні.

Тобто Ви вважаєте, що пом’якшувати якимось чином обмежувальні заходи зараз не варто?

Вікторія Задорожна: Після великодніх свят і до травневих свят ─ в жодному разі. А далі треба дивитися на ту ситуацію, яка буде, і поступово зменшувати карантинні заходи. Але при цьому обов’язково зберігати протиепідемічні заходи.

Пане Василю, Ви були міністром охорони здоров’я у той час, коли тривало подолання епідемії грипу H1N1. Враховуючи Ваш досвід медика і політика у боротьбі з нетиповою пневмонією у 2009 році, чи можемо ми якимось чином порівнювати ситуацію, яка була, з тою, яка є зараз? Чи були зроблені належні висновки?

Василь Князевич: Порівнювати можна, і це дуже важливо.Я думав, що така провідна інституція, як Академія наук зробила висновки з попереднього спалаху. Були конференції, багато є монографій, написаних з цього приводу, і рекомендації для держави і уряду, як бути в наступному випадку. Тому що ми весь час будемо жити з цією проблемою появи нового вірусу або мутації тих, що є. І, відповідно, виклики, які вони несуть у собі.

Ситуація на той час також була надзвичайно серйозною. Я тепер дивлюсь на це по-іншому. Позитивно, що почалась з Мексики, з американського континенту, де дуже швидко включилися провідні сили Сполучених Штатів і, відповідно, були напрацьовані певні алгоритми, як боротися і надавати собі допомогу. Добре спрацювала Всесвітня організація охорони здоров’я. Я тепер підтримую президента Трампа, який критикує ВООЗ, що вона не справилась з цією місією. І в Україні є багато питань до їхньої роботи за період підготовки країни до цього моменту. Але ситуація як і тоді, так і тепер розвивалась аналогічно. Тільки заходи проводилися по-своєму.   

А як щодо апаратів штучної вентиляції легень? Адже відомо, що у 2009 році після епідемії було закуплено значну частину апаратів.

Василь Князевич: Найскладніше питання ─ те, що в Україні немає засобів підтримки дихальної системи. Тоді ми не мали ні апаратів, ні досвіду фахівців. Тому під час епідемії було закуплено близько тисячі апаратів. Наше виробництво, на жаль, на той час випускало неякісні апарати. Хоча треба було налаштовувати своє виробництво. Тепер це кожен розуміє сам. Треба бути готовим мати тест-системи, виробляти свою вакцину, забезпечувати себе масками, халатами, засобами захисту тощо. Це є пріоритетом національної безпеки.

Чи готові ми до цього?

Василь Князевич: Ми проводимо карантин. Це санітарні та протиепідемічні обмеження, які дають можливість втримати ситуацію, щоб ми не мали величезного напливу хворих у лікувальні заклади, які не можуть справлятися з цим навантаженням. Ми відтягуємо цей час. Але вірус своє візьме, і епідеміологи тут повинні говорити більше пронозу, більше давати рекомендації, які заходи мають проводитися, аби втримати ситуацію під контролем і протягнути довше ці обмежувальні моменти. Лікарі повинні вдосконалюватися у лікуванні, щоб коли до них потрапляють пацієнти, вони могли надавати кваліфіковану допомогу. А ми повинні вчитися жити в цих умовах. Це не місячний проект. І за різними прогнозами нам доведеться довший час перебувати у такому стані.

Ви говорили, що коронавірус доволі підступний у порівнянні з грипом. У чому особливість нового вірусу?

Вікторія Задорожна: Це зовсім різні віруси. Цей коронавірус дуже відрізняються від вірусів, відомих до того. По-перше, для нього характерний дуже великий інкубаційний період ─ 14 днів. Для вірусу грипу ─ це близько 48 годин. Тобто протягом цього часу людина не знає, що вона захворіє і наприкінці інкубаційного періоду вже починає бути джерелом збудника інфекції. Тобто виділяти вірус, але ще не мати симптомів. І ця людина наражає на небезпеку тих, з ким спілкується. Крім того, може взагалі не бути проявів хвороби, а людина вже заражає. Також для цієї хвороби характерним може бути наявність безсимптомного інфікування, коли у людини взагалі немає ніяких проявів інфекції, а вірус вона виділяє тривалий час.

Сам перебіг хвороби дуже підступний. Може бути легка, важка, критична, а також середньої тяжкості форми. Людина з легким на початку перебігом хвороби, яка має супутні захворювання або є у групі ризику за категорією віку, потім стрімко може відчути погіршення стану. Тому що дуже швидко розвивається запалення легень, пневмонія, з’являється важкість дихання, що може призвести до летального випадку, бо можуть не встигнути надати медичну допомогу.

Чи відбувається мутація вірусу і наскільки він є агресивним?

Вікторія Задорожна: Вірус є достатньо агресивним, оскільки це новий для людської популяції вірус. І коли вірус від тварини потрапляє до людей і поступово адаптується до свого нового хазяїна, то зазвичай він поступово втрачає свою агресивність. Тут ми поки що такого не бачимо. Зараз летальні випадки зустрічаються і серед дітей, і серед осіб працездатного віку, хоча в Китаї у цих категорій захворювання протікало у досить легкій формі.

Імунітет до коронавірусу мають лише ті, хто перехворів. Люди, які не стикалися з цим вірусом, є сприйнятливими до нього. Але є групи ризику, у яких ймовірність перехворіти є вищою.  

Як Ви оцінюєте затверджений протокол лікування?

Василь Князевич: Доказового протоколу ще немає. Є багато питань до діагностики: до стандартів діагностики, до роботи лабораторій, до тестів. Ми не маємо реальної картини і статистики хворих в країні. Ми не мали, чим їх діагностувати. Тим паче, є форми, які не проявляються. Єдине, ми можемо орієнтуватися на підтверджені випадки по смертності. Це більш-менш об’єктивна картина. Тому сьогодні найважливіше ─ забезпечити якість діагностики. Розуміючи проблеми у наш час, ми також швидко затвердили протоколи, але на основі вивчення результатів лікування. На сьогодні ж ліків від коронавірусу немає.

Особливо небезпечний COVID-19: коли очікується спалах пандемії в Україні?

Новини по темі