Мобільний додаток

Ми будемо змінювати ментальність прокурорів – Руслан Рябошапка про реформу прокуратури

26.02.2020 р., 12:00

Про те, які кадри потрібні прокуратурі, чи завжди професійність дорівнює доброчесності, а також про пріоритетність справ у кримінальних процесах на хвилях Українського радіо розповідає Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.

На панельній дискусії "Перезавантаження органів правопорядку: прокуратура, Державне бюро розслідувань і Національна поліція, реформа СБУ" Форуму реформ: на шляху до Вільнюса Руслан Рябошапка розповідав про перезавантаження офісу Генерального прокурора.

Як перезавантажити прокуратуру та органи правопорядку в гарячому режимі?

Перезавантажити насправді складно. Ми розпочали реформу прокуратури, яка складається з декількох елементів, а не лише перезавантаження кадрового складу. Минулої осені ми вже провели переатестацію першої групи прокурорів  у центральному офісі, за результатами якої 55% прокурорів було відсіяно, тобто звільнено як таких, що не пройшли тестування на знання законодавства, а також не пройшли перевірку на доброчесність. Наразі в нас розпочинається другий етап – це переатестація в регіональних прокуратурах, і через три-чотири місяці ми перейдемо до фінального етапу – переатестації у місцевих прокуратурах. Таким чином переатестація проходить поступово зверху донизу і немає проблем із безперервністю роботи органів прокуратури.

Чи відчуває прокуратура кадровий голод у зв’язку з великою кількістю працівників, які не пройшли переатестацію?

Немає кадрового голоду. Слід зазначити, що кількість прокурорів на душу населення в Україні є однією з найвищих у світі і вона є вищою за загальновизнані стандарти. Тому такої проблеми в нас немає. Для того, щоб мати свіжу кров в органах прокуратури, ми оголосили добір. Ми його закінчимо за два-три тижні.  На сто посад в офісі Генерального прокурора подалося понад 1600 кандидатів. Тобто ми бачимо великий інтерес до роботи в новій прокуратурі.

Чи має місце в прокуратурі дихотомія доброчесності і професійності?

Звісно. Люди високопрофесійного рівня, на жаль, в деяких випадках не проходили перевірку на доброчесність. Із погляду професіоналізму нам було шкода втрачати таких людей, але питання пов’язані з доброчесністю не залишали нам просто вибору. В Україні багато талановитих розумних професійних людей, які не мають проблем із доброчесністю. Цих людей можна підтягувати з нижнього рівня прокуратури. Ми залишаємо певну кількість вакансій, щоб люди, переатестовані в районних, обласних прокуратурах, мали можливість перейти до офісу Генерального прокурора.

Чи може прокуратура бути арбітром у боротьбі з корупцією, рейдерством та негативними явищами в судовій системі?

Прокуратура повинна бути лідером у боротьбі зі злочинністю. Власне прокурори повинні керувати розслідуваннями. Вести вперед слідчих, запобігати злочинності в майбутньому і ефективно розслідувати справи. На жаль, поки що це не так. Наша реформа спрямована на те, щоб змінити ментальність прокурора, щоб він зрозумів, що він є лідером у процесі розслідування кримінального провадження і що на ньому лежить основна відповідальність.

Якими засобами можна змінити ментальність прокурора?

Навчанням, тренінгами. Ми створюємо новий тренінговий центр, запроваджуємо принципово нові тренінгові програми, через які будемо намагатися змінювати ментальність прокурорів, підвищувати їхній фаховий рівень, та стимулювати активну позицію. По-друге, слід звернути увагу на те, як прокурори поводяться в суді. Вони мають бути переконливими і якісно представляти позицію обвинувачення в суді.

Скільки справ перебуває на вашу особистому контролі і в чому він полягає?

Важко сказати, скільки справ – у мене немає точної цифри. Особистий контроль означає, що інформацією по справі я цікавлюся кожні три-чотири дні. Я контролюю, наскільки швидко процес рухається. Можливо десь є перешкоди, які лише я чи мої заступники можуть усунути, наприклад, пришвидшити проведення експертизи. Це означає, що ці справи пріоритетні, вони становлять особливу зацікавленість для суспільства, тому хід розслідування щодо них перевіряється частіше.

Що сьогодні можна сказати свіжого по справі Катерини Гандзюк?

З того, що можна сказати публічно інформації не дуже багато. Є таємниця досудового розслідування, тому ми не можемо про це говорити. Минулої п’ятниці було прийнято рішення болгарським судом про екстрадицію підозрюваного Олексія Левіна. Є сім днів на оскарження цього рішення. Якщо Левін його не оскаржить, це означатиме, що ми можемо розпочати процедуру видачі його Україні.

Які механізми запобігання тиску  органів правопорядку на громадськість існують зараз в Україні?

Для цього існує контроль з боку вищих органів правопорядку, є судовий контроль, врешті парламентський контроль, якщо це стосується висловлення недовіри певним органам правопорядку. Такі механізми є. Можна оскаржувати дії в судах, можна оскаржувати дії до прокурорів, якщо ці правопорушення стосуються дій правоохоронців.

Кругова порука в правоохоронних органах. Прокуратура може бути винятком із правила?

Прокуратура для того й існує, щоб не було кругової поруки серед правоохоронців. Відповідно, крім кругової поруки є ще питання конкуренції між правоохоронними органами, тому далеко не завжди кругова порука спрацьовує.  Конкуренція є не достатнім запобіжником, але одним із ефективних.

Топ-три найближчі задачі з реформування прокуратури

Нові люди. Нові правила, нові процедури, нові стандарти. Нова кримінальна політика.

У чому  полягає нова кримінальна політика?

У пріоритизації справ – виділенні того, що становить найбільшу небезпеку для країни та суспільства. Тобто основні зусилля слід спрямувати на попередження та розслідування злочинів, які є найбільш суспільно небезпечними. На жаль, органи правопорядку мають погане уявлення про пріоритети. Ми затвердили пріоритети кримінальної політики, узгодили їх з усіма органами правопорядку, органами досудового розслідування, довели до їхнього відома і вони за ними зараз працюють. 

На фото: Руслан Рябошапка

Ми будемо змінювати ментальність прокурорів – Руслан Рябошапка про реформу прокуратури

Новини по темі