Сьогодні ми поговоримо про соціальні проекти в ОТГ. Соціальні потреби громад – з чого вони складаються, як залучати мешканців громад до розроблення соціальних проектів, як реалізовувати їх і якого спрямування соціальні проекти користуються найбільшою популярністю у громадах?
Децентралізація влади вже помітно змінює нашу країну і пострадянську систему управління. Передача нових повноважень та фінансового ресурсу на місця дозволили підвищити спроможність громад. Вони стають сильнішими й успішнішими. Водночас економічний, освітній, культурний, спортивний розвиток українських міст, селищ і сіл значною мірою залежить саме від активних громадян, від людей відповідальних, тих хто думає, патріотичних, залучених до управлінських процесів. Сьогодні у фокусі нашої розмови соціальні послуги в ОТГ. Ми поговоримо про історію здобутків громад на шляху у побудові гармонійного осередку, де кожен громадянин, залучений у справи громади і почувається повноцінним і потрібним членом суспільства, людина, яка впевнена у своїй значущості, відчуває себе частиною єдиного соціального організму, принесе громаді відчутні дивіденди вже в найближчому майбутньому, а сама громада отримує міцний фундамент для розвитку разом з економічним добробутом.
Що таке соціальні проекти в ОТГ? Із цим першим запитанням я звертаюсь до пана Сергія.
Сергій Когутич: Перш за все хочу сказати що наша ОТГ молода. Учора ми буквально святкували 2 роки. Одна з семи ОТГ Закарпатської області. До складу об'єднаної громади входять дев'ять населених пунктів, які утворилися на базі трьох колишніх сільських рад. Ми межуємо з обласним центром – містом Ужгород. Близькість до обласного центру стала одним із поштовхів до створення своєї ОТГ. Люди наші не хотіли бути периферією обласного центру, мали бажання самостійно господарювати на своїй землі. Саме наші жителі стали рушійною силою на шляху створення ОТГ. Тому питання участі мешканців у житті громади із самого початку створення є надзвичайно актуальним. Більшість жителів нашої громади надзвичайно активні, беруть участь в різних галузях та заходах. Ми проводимо громадські слухання, зустрічі на місцях із жителями громади, постійні зустрічі з депутатським корпусом, маємо постійну практику залучати бажаючих до роботи над стратегічними документами та плануванням. Так, зокрема, в кінці 2018 року ми завершили процес над розробкою стратегії Баранинської ОТГ на 2019-2025 роки, та відповідно, плану реалізації до нього. До робочої групи з написання стратегії було залучено багато наших жителів та опитано більше 10% населення з різних питань з розвитку громади, які враховувалися під час розробки стратегії громади. Стало доброю традицією проводити заходи залучення жителів громади. Якщо перейти на конкретні соціальні проекти, я б хотів звернути увагу, що робота надзвичайно колосальна проводиться. Але я би хотів, щоб наші слухачі почули, зокрема, які цікаві в нас проекти були соціальні. Це власне кажучи, з Всеукраїнською екологічною лігою такий проект відбувся, як «Я прибрав, твоя черга змінити майбутнє разом». У рамках цього проекту ми залучили максимальну кількість учнів - це на базі фактично наших шкільних закладів відбувся такий захід - щоб ми молодь залучили до екологічних проблем, тому що це питання є на сьогодні надзвичайно актуальним. І дуже активна молодь і, відповідно, і батьки залучалися до цієї акції. Це збирали пластик, потім на базі однієї з наших шкіл ми створили спеціально пристосоване приміщення, в якому нам організатори поставили обладнання. І там цей зібраний матеріал, пластик, і сортування там зразу відбувається, в цьому пристосованому приміщенні. І потім з цього пластику робляться на чотирьох станках, які в нас є, різні такі цікаві речі. Можуть бути, скажімо так, лавочки такі пластмасові, потім різні інструменти, прилади, іграшки.
У такому екологічному проекті переробки сміття ви отримуєте ще і продукти, які потім направлені на розвиток вашої громади?
Сергій Когутич: Що найголовніше - у цьому проекті, що нам найбільше сподобалося? Що люди розуміли, що сміття треба сортувати, це важливе питання. Мене, коли я був у Європі, у Німеччині, в Данії, мене дуже вразило, як люди знають, що кожний вид сміття треба сортувати. У нас, на жаль, ще радянська система існує, і треба людей із школи виховувати, щоб люди розуміли, що це екологічно небезпечно. По-перше, не викидати сміття де не треба, по-друге, треба його сортувати. У рамках цього проекту також у нас на кожний населений пункт, а у нас 9 населених пунктів,було виділено спеціальні контейнери, щоб люди викидали картон, пластик, скло в окремі контейнери. І це працює.
Окрім екологічних проектів, ще які соціальні проекти існують у вашій громаді?
Сергій Когутич: Дуже цікавий проект ми спільно провели зараз із молодіжної платформою та Британською радою в Україні. У рамках цього проекту ми розмістили інформацію, що всі бажаючі, без винятку, могли подавати проекти різного соціального спрямування. Дуже були здивовані приємно – 28 проектів було таких подано від людей. В його рамках було проведено дводенний тренінг – навчання для цих людей, які подавали проекції, як писати ці проекти і як вони мають бути оформлені. Це спільно провела Молодіжна платформа у нашій громаді. За наслідками цього відбору у нас була спільна комісія, до якої входили громадські організації, наші партнери в проведенні, ми. Там вийшло співфінансування 50 на 50 відсотків. Наш бюджет місцевий і 50% фінансувала Британська рада. За наслідками в нас є сім цікавих проектів. Загалом всі проекти заслуговують на увагу, навіть ті, що не виграли, ми і на них звернули увагу. Ми врахуємо, вони безперечно будуть реалізовані у короткій перспективі. У нас є сім переможців, 7 проектів, які журі визнало найкращими, які до кінця року мають реалізуватися. Проекти подавали різні. До 60 000 могли люди подавати, проте різні були – 30 тисяч, 40, 50. У нас є сім цікавих проектів, які перемогли, які до кінця року ми хочемо, щоб у нашій громаді були реалізовані.
Пан Сергій щойно згадав про громадську організацію «Молодіжна платформа», тож хочу залучити до розмови Дем’яна Петрика, він проектний менеджер цієї громадської організації. Ви саме той, хто вчив мешканців Баранинської громади правильно складати соціальні проекти. Скажіть, будь ласка, чи тільки у цій громаді відбувалися такі навчання і як проектні менеджери, наприклад, вашої громадської організації «Молодіжна платформа» потрапляють в ОТГ?
Дем’ян Петрик: Таких конкурсних проектів вже проводилось досить багато. Британська Рада в Україні працює близько п'яти років. На Закарпаття ми перший раз приїхали. Якщо говорити про те що планується, то планується ще не один такий конкурс. Наступний конкурс буде поряд з Баранинською ОТГ в місті Ужгород в кінці листопада - на початку грудня. Будемо незабаром анонсувати. Залежить це від того, чи є запит громади? Якщо запит громади є, громада пише лист на Британську раду, і ми радо приймаємо усі ці пропозиції. Як потрапляють у проект менеджери в ОТГ? Просто це все залежить від громади. Якщо громада зацікавлена, громада має бажання розвиватися, має бажання реалізовувати якісь проекти, тому з радістю пишіть нам. Ми зробимо все можливе, все, що наших силах.
Ви щойно згадали про запит громади. Що саме людей найбільше турбує І в чому вони потребують розвитку і підтримки?
Дем’ян Петрик: Це все залежить від самої громади. Наприклад, є такі громади, які потребують дуже сильно розвитку якихось інфраструктурних благ, тому такі громадяни подають переважну більшість інфраструктурних проектів. Наприклад, є громади, в яких провисає туризм, то вони подають на туризм проект. Дуже багато є критеріїв, коли ми проводимо такі проекти, ми не обмежуємо. Наприклад, Баранинська ОТГ. Тут було дуже багато пріоритетів. Була молодь, культура, спорт, туризм, екологія. Це все залежить від самої громади. Запити є різні. І залежно від географічного розташування…
У такому разі, які складові успішного соціального проекту, на ваш погляд?
Дем’ян Петрик: Не завжди усі знають, як написати проект. На мою думку, основна складова – це та людина, яка робить проект, щоб вона горіла цим проектом і у неї було бажання його робити, а не просто так, мовляв хтось попросив. Плюс до того ми, як проектні менеджери, приїжджаємо у громади і навчаємо людей. Бо завжди у людей є класні ідеї, вони бачать це, у них горять очі, вони хочуть це робити. Але вони дуже часто не мають і не знають, як написати цей проект, описати його. Тому ми приїжджає і вчимо. Але головне, щоб у людини самої було бажання. Якщо людину чіпає якась проблема, і вона готова її вирішувати, це теж великий плюс.
Вивчаючи зміст питання ми з колегами знайшли певні суперечливі моменти у затвердженні проектів - хто їх врегульовує і чи є таке регулювання на законодавчому рівні, або на рівні місцевого самоврядування громади?
Дем’ян Петрик: Якщо говорити про саму структуру нашого конкурсу проектів, які ми робимо з громадами, з містами, то в нас немає якихось суперечливих моментів. 50% фінансування йде від Британської Ради, 50% - фінансування від громади, яка вирішила робити конкурс. Далі так само відбирається конкурсна комісія - 50% від британської ради, 50% - від громади. Тоді комісія засідає, прослуховує всі проекти, які подалися на цей конкурс. І комісія розставляє бали. Там є певні критерії, за якими треба розставляти. Тоді все відбувається і визначають переможців. Тому якихось суперечливих моментів немає. Є, звичайно, моменти по тому, що наприклад, громада може фінансувати. Усі ми розуміємо, що британська рада не може фінансувати там роботу менеджерів проекту. Бо розуміють, що людина хоче сама собі заробити. Наприклад, громада можете це фінансувати, тоді ми собі розподіляємо так, що якщо є проект, у якому написано сантехнічні якісь засоби, то це буде фінансуватися з бюджету міської ради, чи селищної, залежно від того, хто бере участь, а всі решта якісь витрати покриває британська. Тому суперечливостей немає.
Пані Людмило, щойно ми говорили про економічний бік питання. У вашій ОТГ є два шляхи втілення соціальних проектів. Ми дізналися, що це бюджет участі і бюджет для громадян, розкажіть, будь ласка, про ці два напрямки.
Людмила Погрібна: Хочу, напевно, почати все ж таки з бюджету участі, адже він трошки простіший для розуміння. Це також конкурс соціальних проектів для місцевих жителів, для місцевих активістів. Люди готують проекти, вони досить невеликі. У 18-му році ми планували проекти на 20 000 грн, у 19-му році це вже 40 000 грн. І люди писали проекти дуже близькі до їхніх проблем, до їхніх будинків. Це вуличні дитячі майданчики, автобусні зупинки, освітлення якихось проблемних ділянок. І результат цих проектів – один з найкращих в ОТГ, тому що люди ці проекти вважають своїми особистими і дуже бережуть результати цієї роботи, яку ми виконували спільно - місцева влада та громадяни. Особисто для мене те, що сказав Сергій на початку, що треба починати все з опитування підготовки стратегії, це дуже важливо. І обидва ці механізми, що бюджет участі, що бюджет для громадян, якраз впливає на коригування наших великих стратегічних документів і того напрямку яким ми рухаємося. А якщо говорити про бюджет для громадян, то ми не даємо конкретні гроші. Ми просто виходимо в поле до людей, на базар, школи, в різні заклади і збираємо пропозиції у людей. Це не проекти, це лише пропозиції на наступний рік. І, як показує наша практика, це вже другий рік збираємо пропозиції. І усі – великі-маленькі, тут немає вже масштабу проектів, масштабу ідей та пропозицій, включаються до бюджету. І це вже можуть бути якісь великі інфраструктурні проекти – де саме відремонтувати вулицю, коригують наші пріоритетні списки ремонту доріг чи вуличного освітлення. У нас є дуже активна громадська організація «Музичани», яка також використовує інформацію, що ми збираємо під час бюджету участі та під час акції і збору пропозицій до бюджету на наступний рік. І використовує цю інформацію для підготовки своїх соціальних проектів на різні грантові конкурси. Ми також активно співпрацюємо з британською радою. У нас на території реалізовано за останні 4 роки близько 20 різних проектів. Також ми є учасниками програми «Добре», завдяки якій теж є можливість готувати проекти та отримувати додаткові фінансування. Так, у минулому році ми разом з громадською організацією реалізували проект екологічного напрямку. І почали частково сортувати сміття. У цьому році напрямок вже зовсім інший, тому що підключилася дуже активна молодь нашої громади. І у нас напрямок спортивний. Ми через спорт об'єднуємо всі населені пункти нашої громади та проводимо роботу з врегулювання відношень спортсменів та місцевої влади.
А зараз запитання до пана Сергія Когутича. Пане Сергію, скажіть, будь ласка, хто відповідає за реалізацію проектів соціальних і як вони реалізуються?
Сергій Когутич: Цей напрямок більше координуючий. Я профільний заступник. Але якщо брати ці проекти загалом у соціальній сфері, то в принципі є виконавці, є менеджери, є люди, які подавали ці проекти. І вони несуть відповідальність за реалізацію цього проекту, тому що фінансування ідеї спільне – наше і Британської ради. Але ми стежимо за тим, щоб ідея, яку подав проектант, щоб вона була реалізована. Тобто реалізують вони все за нашим наглядом, щоб все пройшло так, як подавалося за проектом.
Проектні менеджери потребують спеціальної підготовки?
Сергій Когутич: Я дуже радий чути колегу з Луцька, із молодіжної платформи. Велика йому вдячність, користуючись нагодою. Ми такий чудовий захід провели в нашій ОТГ, власне кажучи Дем'ян - один з тих людей, який провів тренінг-навчання цих конкурсантів, які подавали проекти нашій громаді, наших мешканців. І досить на високому рівні було проведено це навчання, цей тренінг. І в принципі завдяки нашим партнерам у молодіжній платформі, Британській раді, ми маємо фактично нових научених людей, які в майбутньому, я впевнений, продовжать історію соціальними проектами. Вони будуть і надалі активно брати участь у нашій громаді, будуть і надалі писати проекти цікаві. Я вважаю, що в нас додалися нові фахівці, які грамотно можуть написати цікаві проекти, що стосуються розвитку нашої громади.
Розкажіть будь ласка, як залучаєте мешканці вашої громади до розробки соціальних проектів?
Сергій Когутич: Якщо ми якийсь стратегічний документ готуємо, це планування, скажімо, наше, чи в короткій перспективі, а особливо якщо йдеться про довготривале планування, такий як у нас є стратегічним документ до 25 року, намагаємося максимально залучали людей із різних прошарків, щоб по-перше, було опитування, щоб люди висловлювали думку. Була підготовлена анкета з тих питань, у яких люди висловили, що їх турбує най-най перше. І люди висловили, і це було враховано при розробці цього стратегічного документу. Та якщо брати про стратегічний напрямок, тобто люди висловили своє бачення, експерти робочої групи опрацювали. І в кінцевому підсумку в нас є документ до 25 року. Ми бачимо, як нам треба рухатися, на які моменти нам потрібно звернути увагу. В принципі, це такий найважливіший документ, на який ми можемо сьогодні спиратися, з яким ми бачимо і нашу перспективу, розуміємо, як нам рухатися. Крім того, у нас є дуже багато таких ініціативних людей, які постійно підключаються, які постійно мають якісь ідеї. Власне кажучи, ми зараз хочемо створити таку агенцію розвитку Баранинської ОТГ, де будуть такі люди креативні, які постійно опрацьовуватимуть різні ідеї, різні проекти, подаватимуть на гранти. Це окрема тема, не сьогоднішня. Дуже важливе питання, як ми чули наших колег із Грузії, що можна робити багато цікавих речей, і їх потрібно безперечно робити. Але не маючи ресурсів додаткових, важко ці речі робити. Тому сьогодні треба думати додатково, щоб максимально мобілізувати всіх людей в громаді. І максимально, щоб громада залучала додаткові ресурси для того, щоб вирішувати ті чи інші проблеми.
Ви слушно зауважили, чи залучається місцевий бізнес? Малий давайте не будемо брати в рамках цієї розмови, а поговорімо про середній і великий. Якщо такий є на території вашої громади, чи залучаєте? І чи допомагають бізнесмени в реалізації соціальних проектів?
Сергій Когутич: В принципі, ми це робимо. Але, безперечно, тут не може бути примусу з боку влади. Це має людина хотіти, розуміти, що це потрібно. Безперечно, є такі серед бізнесу люди, які самі звертаються з тими чи іншими пропозиціями. І в принципі, є такі в нас практики, що різні і господарські питання, і соціальні, вирішуємо також спільно з бізнесом. Тобто бізнес підключається. Не можу сказати, що всі такі самосвідомі, що всі такі активні, але потихеньку люди відчувають, що вони живуть у ОТГ, що вони мають також підключатися до цих питань і що тільки разом, спільно, можна побудувати успішну громаду.
Пане Дем’яне, можливо нас зараз чують ті слухачі, хто зацікавився соціальним проектом, його реалізацією. Скажіть, будь ласка, чи всі в громаді знають, як написати соціальний проект, де і як цього можна навчитися?
Дем’ян Петрик: Не завжди всі знають, як написати проект. Ми, як представники Британської ради, — це партнерська організація, — їздимо по громадах і проводимо тренінги, навчаємо людей писати проекти, точніше виражати їхні проблеми та ідеї для їх розв’язання через проектні заявки. Якщо говорити про те, як з нами зв’язатися, то можна просто ввести в пошуковику «Британська Рада в Україні» чи громадська організація «Молодіжна платформа» —виб'є обидва сайти. І можна там написати. Ми розглянемо будь-які пропозиції.
У такому випадку, чому для проектів необхідно своєрідний пітчинг? І ви, і пан Сергій говорили про це. Тож хто обирає проекти, які громада втілить у життя?
Дем’ян Петрик: Наприклад, якщо говорити про конкурс проектів, то конкурс – це просто перелік пріоритетів. Люди подають заявки і комісія тихенько вибирає собі, потім оголошує список переможців. Якщо говорити про пітчинг, то це публічний захист проекту і його презентація. Тут ми бачимо, яка мотивація у людей, чи готові вони його реалізовувати. Ми, звичайно, розуміємо, що є різні люди, різний характер, але при пітчингу ми бачимо живу людину. Плюс до того всього, ми дуже рекомендуємо, радимо і дуже сильно заохочуємо місцевий бізнес, якщо є такий в громадах, приходити на такі пітчинги, бо комісія конкурсна – це одне, а якщо там місцевий підприємець побачив проект, почув і готовий підтримати, - це зовсім інше. І це дуже класно. Якщо говорити про те, хто вирішує, то в нас в конкурсах проект, який ми проводимо з британською радою, з громадою, наприклад, у Бараницях, то вирішували обидві сторони. Тобто, Британська рада мала своїх представників, і Баранинська рада мала своїх представників.
Тоді поміркуймо у межах фінансового питання. Фінансове забезпечення соціальних проектів, з чого воно формується? Це бюджетні кошти, це позабюджетні кошти, це, припустимо, власні або ж залучені якісь благодійні внески? Як формується і як використовується?
Дем’ян Петрик: Якщо говорити через призму нашого конкурсу, який ми проводимо, то там наполовину —50% на 50%. Також, звичайно, є момент власного внеску. Це не означає, що кожен менеджер проекту має вкласти свої гроші, це означає додаткові залучені, плюс якесь обрахування свого внеску. Наприклад, ви маєте якесь приміщення, у якому ви готові провести захід, ви розумієте, що ви таке приміщення могли здавати в оренду, але ви домовилися надати його безкоштовно. Тож можете його вписати, як власний внесок в бюджет проекту. Плюс можна говорити зі спонсорами, бізнесом. Є такі люди і вони готові в принципі давати кошти на такі соціальні проекти.
Пані Людмило, запитання до вас. Ми зупинилися на питанні щодо того, як ви реалізовуєте соціальні проекти? І ви говорили, що об'єднуючим таким проектом у вашій конкретній ОТГ є спортивний напрямок. Ми знаємо, що є і діє у вашій ОТГ соціальна програма із пільгового забезпечення перевезення, тобто програма для проїзду пасажирів пільгових категорій. Розкажіть, будь ласка, про це.
Людмила Погрібна: Ми взяли відповідальність на себе і даємо пільговим категоріям населення безкоштовні талони на проїзд до обласного центру. І оплачуємо це усе з місцевого бюджету. І тут якраз хотіла повернутися до вашого питання щодо залучення бізнесу, тому що наш місцевий підприємець, який займається цими перевезеннями між Музиківкою та Херсоном, взяв на себе відповідальність і дав окремі проїзні без обмежень кількості проїздів для дітей з інвалідністю. Там певний перелік людей, кому він за власні кошти оплачує проїзд. Тож це не йде з місцевого бюджету, а це просто його особиста така допомога конкретній людині і громаді в цілому.
А, скажіть будь ласка, на вашу думку, рада ОТГ має підтримувати та стимулювати розвиток бізнесу? Чи є у такій співпраці раціональне зерно?
Людмила Погрібна: Звичайно! Тому що, ми як місцева влада, повністю залежимо від бізнесу, тому що в основному формують місцеві бюджети все ж таки бізнесові структури великі, маленькі, середні. У нас є в цьому напрямку також напрацювання. Ми для нового бізнесу встановили невеличку податкову пільгу. І також працюємо з програмою USA «Агросільгоспрозвиток». І ми не влазимо у середину бізнесу, а координуємо і допомагаємо готувати нашим підприємцям проекти для того, щоб залучити додаткові фінансування. Так, наприклад, у нас вже на цьому тижні почав працювати зовсім невеличкий цех з виготовлення паливних брикетів. Це також було за кошти підприємця. Ми допомагали саме організаційно. Ми допомагали готувати документи, допомагали проводити всі конкурсні процедури. Саме в цьому була наша допомога. І в подальшому ми отримуємо бонуси у вигляді податків до місцевого бюджету.
Ще однією особливістю Херсонщини є те, що у вас живе досить багато внутрішньо переміщених осіб. Як здійснюється адаптація і підтримка внутрішньо переміщених осіб у вашій громаді, наприклад, утворення робочих місць, центрів підтримки або спеціального житлового фонду?
Людмила Погрібна: У нашій громаді, в принципі, не дуже багато внутрішньо переміщених осіб, але ми готові до співпраці. У нас є показова одна родина, яка переїхала після початку війни до нас на територію. І вони залучають також для свого підсобного господарства невеликі гранти для внутрішньо переміщених осіб. Є певні спеціальні конкурси саме для них. Зараз вони готуються проект із придбання шафи для визрівання сирів, то ми допомагаємо їм, щоправда більше маркетингом, зокрема, розповідаємо місцевим жителям та жителями за межами нашої громади про таку можливість, що саме в них можна придбати якісний продукт.
Чи реалізуються певні проекти освітнього характеру у вашій ОТГ, наприклад, стимулювання розвитку публічних бібліотек, лекторіїв?
Людмила Погрібна: У нас освіта в пріоритеті, і в нас реалізується не один проект. Ми збільшуємо фінансування на розвиток шкіл з місцевого бюджету. Вони живуть не лише на освітню субвенцію, а дуже багато коштів отримують додаткових з власних надходжень. Із цікавих проектів, які реалізовують на базі Музиківської школи – це банк молодіжних ініціатив, що діти самостійно збирали кошти з місцевих жителів, проводили різні акції, різні заходи, продавали вироби. І потім самостійно визначалися, що вони хочуть з цими коштами зробити. Так у нас з'явився аерохокей в холі школи, який виготовив наш місцевий підприємець, це був не просто придбаний десь в магазині аерохокей, а зроблений власними руками.
