Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Треба чекати на верифіковану інформацію від Генштабу ЗСУ"
Чи є Курщина, на вашу думку, зараз найважливішим напрямом війни? Вчора (5 січня) прокотилася чергова хвиля інформації в соціальних мережах щодо активізації дій саме на цьому напрямі — чи наших, чи ворога. Що ви можете про це сказати?
Зараз надто мало інформації, щоб оцінювати процеси, які відбуваються на території Курської області. Так, відбулося 44 бойових зіткнення, про це говорить український Генеральний штаб. Також усі бачили допис керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Я також бачив повідомлення на російських z-пабліках, причому там спектр дописів сягає від "все пропало" до "ура, ми перемагаємо". Я не є прихильником думки, що варто дослуховуватись до заяв російських z-пропагандистів, бо зазвичай вони брешуть, тільки-но відкривають рота. А отже треба чекати на верифіковану інформацію від українського Генерального штабу. Її поки що немає.
Що взагалі відбувається на території Курської області? В рамках стратегічної оборонної операції на 2024 рік українська армія зайшла на територію Курської області держави-агресорки у серпні минулого року. Зараз вона веде там маневрені бойові дії, спрямовані на максимальну руйнацію ворожого наступального потенціалу. 3800 убитих та покалічених північнокорейських військовослужбовців — це свіжі цифри від нашого президента Зеленського — результат такої бойової роботи. До того ж, є й десятки тисяч вбитих та покалічених російських військовослужбовців, сотня одиниць озброєння та військової техніки. Це результат Курської оборонної операції українських Сил оборони саме там, на території Російської Федерації.
Зараз цілком ймовірно відбуваються певні рухи українських Сил оборони в рамках дії маневреної оборони на території Курської області. Щодо динаміки, ключової мети цих дій, то думаю, що варто все ж таки дочекатися заяв від українського Міністерства оборони або Генерального штабу, бо припущення — це справа дуже невдячна. Не маючи вихідної інформації і щодо сил та засобів, які залучені, й кінцевої мети дій української армії в контексті нинішніх маневрів, думаю, що буде не дуже професійно оцінювати і варіанти розвитку ситуації, і розуміння тих процесів, які попереду можуть очікувати.
Не атака на Курську АЕС, а вихолощення наступального потенціалу РФ
Крім того, ключовий фактор, який ми маємо постійно враховувати, — ресурси. Які саме ресурси можуть бути в перспективі залучені українською армією для досягнення тих чи інших результатів. Тож, думаю, не варто розглядати історію з Курською областю в контексті нібито атаки в напрямку на Курську АЕС. Це абсолютно маячня. 90 кілометрів від передових загонів українських Сил оборони до населеного пункту, де знаходиться та сама Курська атомна електростанція, і ще більша відстань до обласного центру унеможливлює реалізацію цього завдання. А от задача щодо вихолощення наступального потенціалу російської армії — бо вона зараз змушена активно контратанкувати на багатьох ділянках фронту, що призводить до шалених втрат — як на мене, досить ефективна тактика ведення бойових дій Силами оборони України саме на території Курського області.
Що може зробити президент США Трамп?
20 січня відбудеться інавгурація президента США Дональда Трампа. Дуже багато говорили про його заяви щодо 24-х годин для завершення російсько-української війни. Водночас пізніше стало зрозуміло і для самого Дональда Трампа, і для його оточення, що це неможливо зробити. Тому, зрозуміло, його майбутня команда працює над тим, як провести переговори чи інші дії в напрямку залагодження розв'язання повноцінної війни. Водночас зрозуміло, що кожна зі сторін намагається підійти до цієї події з максимальними бонусами. Російська Федерація зараз не демонструє бажання до переговорів і намагається багато чого здобути на території України. Чи можна говорити, що росіяни так само прив'язані до певної дати? Чи можна говорити, що до конкретної дати росіяни будуть якось применшувати свої наступальні дії або загалом змінювати свою тактику на полі бою?
Я думаю, що жодна дата не є визначальною щодо стабілізації ситуації на полі бою й щодо виходу на перемовний трек. Ключовий фактор, який впливає на ці процеси, — це фактор ресурсів. На превеликий жаль, наші очікування щодо того, що на початок жовтня минулого року наступальний потенціал російської армії буде вихолощено, не стали реальністю. До того ж, українська армія здобула певні ресурси для того, щоб бути ефективною на полі бою принаймні в першій половині цього року. Тому я думаю, що, найімовірніше, бойові дії не будуть вщухати, вони будуть продовжуватися з певною мірою інтенсивності, бо ми маємо абсолютно непоступливу позицію путінського режиму, який вимагає капітуляції України і, відповідно, — жорстку позицію вищого військово-політичного керівництва нашої країни, яка повністю унеможливлює розвиток саме в такому контексті на полі бою. Фактично вона не залишає точок дотику для виходу на перемовний трек.
.jpg)
Владислав Селезньов. Фото: facebook/vladislav seleznev
Я не вірю в те, що американський президент протягом 24 години чи навіть за більше проміжок часу зможе вирішити це питання. Адже у нього і без цього, як у президента США, є чимало проблем внутрішньоамериканського порядку денного. Тому я думаю, що війна і далі триватиме. Я сподіваюся, що в рамках нашої стратегічної оборони вже на 2025 рік ми будемо максимально послідовними та ефективними: використовуючи наші відносно обмежені ресурси, ми будемо спрямовувати ці дії на те, щоб максимально нищити наступальний потенціал російської армії. Росія, втрачаючи відповідні можливості вести ефективні бойові дії на полі бою, відстоюватиме більш адекватну позицію щодо перемовного треку. І, звісно, я не можу не відзначити заяву очільника російського МЗС Лаврова щодо того, що, мовляв, Росія готова виходити на перемовне трек з урахуванням ситуації на землі. Проте частина території Курської області перебуває під контролем української армії, і говорити про те, що в осяжній перспективі Російська Федерація зможе повернути контроль над цими територіями, зараз не варто.
"Лише завдяки ефективним діям на полі бою можемо сподіватися бодай на стабілізацію ситуації"
Я хотів би поговорити про економічний чинник, що залучення все нових і нових одиниць живої сили для Росії коштує все дорожче. Скільки, на вашу думку, часу ще треба тиснути саме на російську економіку, щоб ведення війни такої інтенсивності стало для неї непідйомною задачею?
Справа в тому, що незважаючи на масштабну діяльність наших західних партнерів щодо санкційної політики стосовно Російської Федерації, цей процес не став руйнівним для функціонування російської економіки. Вона проявила свою гнучкість, адаптивність до санкційної політики і для мене це не є новина, адже майже пʼять десятирічь санкційний тиск відчуває на собі уряд Ірану, але на сьогодні Іран має досить серйозну мережу та структурні можливості щодо виробництва різного типу озброєння та військової техніки, боєприпасів, зокрема, ракет. І говорити про те, що ефективність саме санкційної політики стала руйнівною для економіки Ірану, мабуть, не варто. Думаю, що така ж ситуація стосується й РФ, бо вона все ще має змогу продавати свої енергоресурси, продавати інші матеріали та корисні копалини для того, щоб поповнювати російський бюджет, левова частина якого спрямовується на фінансування російсько-української війни.
Я не думаю, що фактор економічного тиску може бути визначальним. Він певною мірою впливає, але говорити про докорінні зміни в осяжній перспективі в російській економіці, мабуть, не варто. На превеликий жаль, не всі країни світу відстоюють конструктивну позицію, спрямовану на те, щоб обмежувати постачання та надходження до російського бюджету тих чи інших коштів через продаж енергоресурсів. Ми маємо враховувати наступний чинник: лише завдяки ефективним діям на полі бою, спрямованим на вихолощення наступального бойового потенціалу російської армії, ми можемо сподіватися бодай на стабілізацію ситуації на полі бою. Єдиний аргумент, на якому розуміється Путін, — це сила зброї.
КОНТЕКСТ
Держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що позиції Збройних Сил України в Курській області РФ є важливими для будь-яких майбутніх переговорів, якщо вони відбудуться. Про це Блінкен заявив під час зустрічі з журналістами у Сеулі (Південна Корея). Блінкен наголосив, що адміністрація Джо Байдена, яка завершує свій термін, прагне зробити все можливе, щоб Україна мала сильну позицію для майбутніх переговорів.
"Позиції ЗСУ на Курщині дуже важливі, тому що, безумовно, це те, що матиме значення для будь-яких переговорів, які можуть відбутися в найближчий рік", – заявив держсекретар США.
Як повідомляє Reuters, Блінкен також підкреслив, що за даними США, Росія розширює свою співпрацю з Пхеньяном, зокрема в обмін на направлення північнокорейських військових для участі у війні проти України.
"КНДР вже отримує російське військове обладнання та навчання. Тепер у нас є підстави вважати, що Москва має намір поділитися з Пхеньяном передовими космічними і супутниковими технологіями", — сказав Блінкен на пресконференції в Сеулі. Блінкен також повторив твердження, зроблене наприкінці грудня постпредом США при ООН Ліндою Томас-Грінфілд, яка сказала, що Росія може бути близька до визнання статусу Північної Кореї як ядерної держави.
