Ілюстративне фото: facebook/koordshtab
"Це дуже очікувана зміна"
Наприкінці осені було ухвалено два законопроекти, які суттєво впливають на забезпечення прав та гарантій родин зниклих безвісти і полонених військовослужбовців. Це зміни щодо одноразової грошової допомоги у разі встановлення загибелі військового, який вважався зниклим безвісти. І другий законопроект щодо розподілу грошового забезпечення військовослужбовців, які зникли чи потрапили в полон між близькими родичами. Що змінилося після ухвалення законопроекту в частині одноразової грошової допомоги?
Дійсно, всі родини зниклих безвісті військовослужбовців тривалий час очікували на те, щоб уряд ухвалив певне рішення для того, щоби родини таких осіб мали право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн, яка наразі становить таку суму. Чому? Тому що раніше і взагалі законом було встановлено термін на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця – 3 роки з дня смерті. І родичі зниклих безвісті дуже турбувалися про те, що, наприклад, коли мене 3 роки від початку "повномасштабки", бо в декого рідні військовослужбовці зникли в перші дні, то вони втратять право на отримання цієї одноразової грошової допомоги, якщо виявиться, що їхня близька людина загинула. Бо якщо відбувається співпадіння ДНК і військовослужбовець був зниклий безвісти, то зрозуміло, що в нього дата смерті буде та, коли він зник безвісти. І були такі хвилювання в родини, що через це вони втратять право на одноразову грошову допомогу через сплив терміну. Тому це дуже очікувана зміна і уряд якраз розширив цей перелік соціальних гарантій для родин військових, які зникли безвісти. І тепер, якщо військовослужбовець зник безвісти і його пізніше оголосили померлим, зокрема, то відлік цього терміну подачі документів буде починатися з дати судового рішення, а не з дати смерті. Тобто, як тільки у родини на руках буде судове рішення про визнання особи померлою, відповідно від тої дати і починається відрахунок цих 3 років, а не від дати смерті, як в усіх інших випадках, якщо особа загинула на фронті, наприклад. Тому таким чином держава забезпечує родини зниклих безвісти в плані не пропущення термінів і точно можливості отримання одноразової грошової допомоги.
"Родини можуть через суд визнати особу померлою, але не раніше, ніж через 6 місяців після її зникнення"
А який порядок визнання особи померлої саме в судовому порядку?
Це дуже влучне питання. Тому що якщо я, наприклад, вже озвучила, що термін починається від дати набрання чинності судовим рішенням, то, звісно, є випадки, коли родини самостійно звертаються до суду за тим, щоби визнати військовослужбовця, який в статусі зниклого безвісти таким, що помер. Це може бути у зв'язку з тим, що вони володіють, наприклад, свідченнями побратимів, які перебували поруч на виконанні завдання, або іншими доказами, які можуть свідчити про те, що військовослужбовець загинув виконуючи завдання. Але оскільки немає співпадіння ДНК і немає тіла, то він надалі перебуває в статусі зниклого безвісти. І, звісно, родини можуть в судовому порядку визнати таку особу померлою, але не раніше, ніж через 6 місяців, як військовослужбовець зник безвісти. Подається заява до суду, в заяві вказуються обставини, за яких сталася ця подія. Вказуються всі дані, які відомі родині і долучаються також до заяви свідчення, наприклад, побратимів. Будь-які докази, які можуть свідчити про те, що, на жаль, особа загинула.
На моє переконання, на жаль, родині в будь-якому випадку потрібно буде звертатися за допомогою до адвоката, який допоможе якісно скласти заяву до суду про встановлення такого факту. Звісно, можна звертатися до нас, до ГО "Юридична сотня", на гарячу лінію 0800 308 100. Ми в першу чергу проконсультуємо, чи дійсно потрібна певна допомога адвокатів. Також можна звертатись до Центрів безоплатної правової вторинної допомоги. Вони діють і в маленьких селищах міського типу, і в великих містах, в Києві вони є майже в кожному районі. Тому до них також можна звернутися саме за адвокатською допомогою, щоби звернутися до суду. І, власне, суд вже виносить рішення про те, визнати особу померлою чи ні. Але з практики скажу, що все ж таки рідні не завжди поспішають робити такі кроки. Зазвичай усі сподіваються, що їхня рідна людина повернеться незабаром, або не володіють певною кількістю доказів, що дійсно людина померла. Але є також частина людей, які до нас звертаються з такими питаннями, яким чином краще оформити заяву і все інше.
Доказом може бути також акт службового розслідування, яке проводить військова частина
Але буває, що свідків немає і родини не можуть надати доказів, які потрібні в суді. А минуло пів року і людина вважається зниклою безвісти. Як тоді?
Доказами можуть бути не лише свідчення побратимів. Як доказ може бути також використаний акт службового розслідування за цим фактом, яке проводить військова частина. Також бувають випадки, коли військовослужбовець встигає повідомити своїй родині, що він поранений і що навряд чи зможе вибратися. Це повідомлення в месенджері теж може бути доказом для суду. Може бути фотофіксація з дронів тощо. Тобто це не обов'язково мають бути свідчення побратимів, це можуть бути й інші докази, які може зібрати родину. Але просто заяви буде недостатньо. І це ж не обов'язково, що рідні мають визнавати особу померлою. Вони можуть і не звертатися, можуть просто очікувати співпадіння ДНК. У нас відбуваються також обміни тілами з ворожою стороною.
Але це дуже тривалий процес може бути. Родини роками можуть очікувати на тіло загиблого.
Так. Але тут питання в тому, чи родина готова без тіла, без співпадіння ДНК визнавати свою близьку людину померлою. Таких випадків не дуже багато, коли родини схиляються до такого. Але і в цьому немає нічого… не хочеться казати погано, але ми в таких реаліях живемо, що ми маємо розуміти, що й такі процедури відновлюються. І родина таким чином набуває інший перелік пільг. Відповідно, й інші соціальні гарантії від держави, ніж родини зниклих безвісті. Пільги різняться в родин загиблих та родин зниклих безвісті.
Наталія Шмарко. Фото: facebook/yursotnya
"50% від кожного грошового забезпечення буде зберігатися за військовослужбовцем"
Що змінилося з грошовим забезпеченням військовослужбовця після змін у законодавстві?
Це теж одна з важливих змін, яка змінює досить багато всього. Я почну з того, що тепер у військовослужбовців є право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження про виплату грошового забезпечення за його вибором. Тобто кому він хоче, щоб виплачували його грошове забезпечення, визначивши розмір частки кожного у відсотках. Це на той випадок, якщо він зникне безвісти або потрапить у полон. Раніше не було такої можливості у військовослужбовців. Наразі військовослужбовець може одразу, якщо він вирішив піти на військову службу, написати розпорядження. І ті, хто зараз перебувають на службі, також можуть написати письмове розпорядження в довільній формі про те, кому і в якій відсоткові частці вони б хотіли, щоби дісталося їх грошове забезпечення, в разі полону або зникнення безвісти.
Якщо такого розпорядження все-таки немає, то тут знову ж таки відбулися зміни. Першочергово частина грошового забезпечення рівними частками буде виплачуватися дружині, законним представникам неповнолітніх дітей, дітям з інвалідністю з дитинства, або іншим законним представникам і батькам військовослужбовця, але крім тих, хто був позбавлений батьківських прав. І ще одна важлива зміна, що частина грошового забезпечення, яка буде розподілятися між всіма цими категоріями, не буде перевищувати 50% від грошового забезпечення. Тобто решта 50% від кожного грошового забезпечення буде зберігатися за військовослужбовцем. І коли він повернеться, то він отримає всі ці гроші. В найгіршому випадку, якщо він не повернеться, то ці кошти будуть включені до складу спадщини і їх отримають спадкоємці. Тобто раніше абсолютно все грошове забезпечення перераховувались комусь одному, а тепер не більше 50% буде розподілятися між людьми, яких я назвала. І ще один нюанс. У другу чергу, частина грошового забезпечення виплачується у рівних частках повнолітнім дітям та рідним братам і сестрам, законним представником яких є військовослужбовець (наприклад, відсутні батьки, а він був їхнім законним представником), але не більше, ніж 20% від грошового забезпечення. Тобто цій категорії буде виплачуватися лише 20% від грошового забезпечення, а 80% буде залишатися за військовослужбовцем.
Ще один важливий момент і дуже часто це питання ставлять. Буває так, що військовослужбовець має, наприклад, тільки троюрідних братів і сестер, інших родичів немає. Вони, звісно, претендувати не можуть, але іноді такі родичі звертаються і кажуть: "от ми єдині, а що робити, якщо він не повернеться, бо він зниклий безвісти?" Якщо, наприклад, немає особистого розпорядження на випадок полону, і немає осіб, які по закону мають право на ці виплати, то сума грошового забезпечення включаються до складу спадщини. Тобто, якщо будуть якісь спадкоємці, які за законом не претендували на грошове забезпечення, то вони потім успадковують кошти, які зберігалися за військовослужбовцем, у звичайному порядку спадкового права. І ще один момент. Ми маємо пам'ятати, що ця вся можливість не стосується родичів військовослужбовців, які добровільно, наприклад, здалися в полон або самовільно залишили військову частину.
А хто ж і як буде доводити добровільно чи ні? Наскільки це складний і тривалий процес?
Це насправді дуже стандартна процедура і наразі близькі родичі військовослужбовців, які добровільно здались в полон, не мають права на грошове забезпечення. Кожна військова частина може перевірити той чи інший факт потрапляння в полон.
Що означає добровільно здався в полон?
У нас, наприклад, є програма для росіян "Хочу жить". Росіянин може подзвонити і домовитися з українською стороною про те, яким чином він може добровільно здатися. Це приблизно те саме, тільки в сторону ворога. Якщо військовослужбовець самостійно знайшов контакти ворожої сторони, домовився яким чином він може перейти на їхню сторону, то це і є добровільна здача в полон. Якщо ж військовослужбовець перебуває під прицілом росіянина і мусить здатися – це не добровільна здача в полон, тому що життя кожного військовослужбовця найвища цінність для держави. Наприклад, ми пам'ятаємо військовослужбовців, які перебували на заводі "Азовсталь" в Маріуполі. Вони також виходили в полон, на інших домовленостях, але це не є добровільна здача. Добровільна здача в полон – це коли військовослужбовець сам контактував з ворожою стороною і домовився про це.
"До лютого 2025 року нарахування родичам відбуватиметься ще за старим законодавством"
Якщо немає родичів взагалі, то що буде з грошовим забезпеченням військового?
Якщо взагалі немає, то звісно, що вони залишаться державі. Але я б хотіла ще зазначити, що можливість скласти особисте розпорядження у військових є вже, оскільки закон набув чинності з 21 листопада. А всі інші положення будуть введені з 1 лютого 2025 року. Тобто зараз нарахування грошового забезпечення близьким родичам відбувається ще за старим законодавством.
