Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"ЄС досі не ухвалив жодного рішення стосовно російського тіньового флоту"
Видання POLITICO пише, що Європарламент підготував резолюцію, яка закликає до більш "цілеспрямованих" заходів проти тіньового флоту Росії із більш ніж 600 старіючих танкерів, які транспортують підсанкційну сировину нафти по всьому світу. Що ви про це думаєте?
Якщо казати про резолюції Європарламенту, то вони не мають обов'язкової сили. Тому, скоріш за все, це буде чергове висловлення "великої занепокоєності" наявністю у Росії цілого "тіньового флоту" цих танкерів. На жаль, Євросоюз досі не ухвалив жодного рішення стосовно російського "тіньового флоту" і ті санкції, які були запроваджені проти нафтової промисловості РФ та експорту нафти і нафтопродуктів з РФ діють дуже обмежено. Тут і Сполучені Штати, і Велика Британія вже давно випередили ЄС і в частині запровадження санкцій проти таких "цікавих посудин", які океанами не ходять, плавають.
"Таких посудин по світі дуже багато"
Як Росія все-таки спромагається обходити заборони на торгівлю своєю нафтою? Як працює цей флот і де взагалі вона бере ці іржаві посудини?
По-перше, морська торгівля не заборонена. Запроваджено лише певні обмеження на транспортування нафти і надання послуг фінансовими, страховими компаніями стосовно відповідних вантажів, в тому разі, якщо вартість кожної бочки нафти, яка перевозиться, перевищує 60 доларів, а вартість кожної бочки нафтопродуктів – 100 доларів. Зараз середня ціна основної експортної суміші російської Urals, Siberian Light і всіх інших марок вища за 60 доларів. І зрозуміло, що якщо якийсь російський виробник чи експортер зафрахтує в британської, американської чи в будь-якої іншої компанії танкер і застрахує його в Lloydʼs, то відповідний вантаж потрапить під санкції, і звісно, що цей танкер нікуди не піде. Для того, щоб розблокувати для себе експорт нафтової сировини, російські компанії почали шукати по всьому світові танкера, які не зареєстровані у відповідних страхових реєстрах в Британії, в Нідерландах або в Сполучених Штатах. Таких посудин дійсно по світі дуже багато. Вони зазвичай або просто десь іржавіли, або були задіяні на перевезеннях, де не потрібно було страхування у провідних компаній світу. І, як не дивно, вони виявилися затребуваними з боку РФ, і зараз різноманітні компанії-прокладки, посередники скупили весь цей металобрухт і завантажують все це нафтовою сировиною. Страхують ці посудини в якихось компаніях, які не дуже звертають увагу на будь-що в світі, окрім отримання прибутку. І таким чином їх експлуатують. І достатньо успішно. Морський експорт Російської Федерації майже не змінився, якщо казати в цілому по світові. Там є невелике зменшення, є суттєве скорочення прибутку російських компаній, тому що за такий фрахт, за такий танкер і за таке страхування потрібно переплачувати, щоб все це приховувати. Іноді там навіть і транспондери, які визначають розташування танкера на мапі, вони просто вимикають. Тому зараз насправді дуже цікава ситуація на світовому ринку. Замість того, щоб забезпечувати великими обсягами постачання звичайних своїх клієнтів, Російська Федерація розпорошила всі свої експортні постачання між великою кількістю маленьких, дрібних, середніх споживачів. І залучила до цього, як кажуть європейці, понад 600 танкерів.
Геннадій Рябцев. Фото: uacrisis.org
В санкційних переліках США і Великої Британії вже є майже 100 танкерів
Що тоді реально можна вдіяти, щоби зупинити або обмежити діяльність цього тіньового флоту?
Це роблять Сполучені Штати і Велика Британія. В їхніх переліках вже є майже 100 танкерів, з якими заборонено мати справу в усіх портах, які перебувають під юрисдикцією зазначених держав. Тобто цим танкерам заборонено надавати будь-яку допомогу – заправляти їх паливом, надавати послуги екіпажам, будь-які інші послуги. Крім того, якщо такі танкери заходять в порти держав, які мають тісні відносини із США, Великою Британією, або власники цих портів фінансово залежать від установ цих держав, то їм було розіслано відповідні листи. Попередження про те, що якщо стане відомо про надання вами послуг з обслуговування танкерів з цього переліку, то наші судна, наші транзакції чи наші товари через ваш порт йти не будуть. Тому всі ті, хто зважає на ці попередження намагаються не псувати свої стосунки з США і Великою Британією, і не дозволяють цим танкерам заходити у власні порти. Якщо таких держав, в яких буде запроваджена така заборона буде більше, то і…
"В Індії дуже добре експлуатують росіян"
Тоді Індія буде більше купувати, чи ні?
Індія, до речі, теж дуже "цікаво купує". Всім відома історія про продаж російської нафти лише за рупії. Рупія – неконвертована валюта. І російські експортери, які продавали і досі продають нафту в Індію, змушені на ці рупії або закуповувати якісь індійські товари, або вкладати їх в розвиток індійської економіки. Тому тут про Індію можна складати дуже велику кількість історій. Там насправді дуже добре експлуатують росіян в цьому плані.
"Основним споживачем російської нафти зараз є Китай"
А Китай може більше купувати?
Основний споживач російської нафти зараз – Китайська Народна Республіка, Китай отримує близько 100 млн тон російської нафти на рік, із них приблизно 80 млн тон йде трубопроводом Східний Сибір - Тихий Океан, близько 10 млн тон – орендованим трубопроводом через Казахстан, і ще близько 10 млн тон – морським шляхом. Більше там точно ніяк не буде, тому що через трубопроводи більше прокачувати не можна, вони і так працюють на максимумі потужності. А танкери не всі заходять до китайських портів, тому що там теж вважають, що співпрацювати зі Сполученими Штатами значно вигідніше, аніж з РФ.
"Запроваджені санкції стосувалися лише 45-47% російського нафтового експорту"
Якою мірою зараз доходи від нафти, які Росії все-таки вдається здобувати, допомагають їй зберігати економіку і відповідно фінансувати війну? Ми знаємо, що видобуток з нафтових родовищ в Росії точно скоротився, але яка ситуація в них в цілому?
В цілому погано, для нас погано. Тому що санкції хоча й були запроваджені, але вони стосувалися лише 45-47% російського нафтового експорту. При цьому біля 3/4 від цього Росії вдалося переорієнтувати на інші ринки. Тобто, якщо казати в абсолютних показниках, то скорочення видобутку відбулося приблизно 12-13%. А недоотриманий прибуток там достатньо суттєвий через те, що потрібно платити більше за транспортування, за фрахт, за страхування тощо. Але при цьому потрібно знижувати ціну на власну сировину для того, щоб якимось чином стимулювати попит. Якщо казати про безпосередні збитки, тобто недоотримані кошти, то можемо сказати, що вони приблизно такі ж, як і скорочення видобутку. Тобто це близько 11-12 млрд доларів на рік. Але з огляду на те, що нафтогазові доходи в минулому році в Росії обраховувалися на рівні 110 млрд доларів, то це і є ті самі 11-13%. Чому не працюють санкції? Тому що, на жаль, така ситуація. Якщо суб'єкту господарювання, просто підприємцю пропонують нафту за ціною, яка на третину нижче, ніж він може купити в інших постачальників, то зрозуміло, що цей споживач буде купувати таку нафту.
