Фото: commons.com.ua
"Якщо Мінфін залучить додаткові ресурси і знайде відповідні джерела економії, то серйозних наслідків не буде"
Який сенс тягнути із підписанням законопроєкту про підвищення податків, коли представники влади стверджували, що це рішення необхідне і постало вже давно?
Так, заявляли, що це має бути терміново, і наполягали ще в серпні. А пояснювали тим, що бюджет на 2024 рік складався виходячи з того, що активна фаза війни закінчиться раніше, а отже, видатки заклали фактично на половину 2024 року. Були певні позапланові надходження, тому вдалося кошти розтягнути. Проте у серпні заявляли, що коли ми не збільшимо податки, то це призведе до того, що 1 вересня не буде зарплати для наших військових. На цьому достатньо активно наполягали, проте внесений на той момент законопроєкт був дуже недосконалий, без урахування економічних наслідків, зокрема середньострокових, без висвітлення оптимальних моделей від Міністерства фінансів. Одне слово, в експертної спільноти виникло дуже багато запитань до внесеного законопроєкту. Після обговорення прийшли до моделі, коли збільшують по факту лише військовий збір з працівників із 1,5% до 5% та податок банків ― з 25% до 50% на 2024 рік. Але поки що підписання цього законопроєкту відкладається.
Які можуть бути наслідки цього відкладання?
Тут питання в тому, чи є додаткові надходження. Наприклад, якщо зараз встановлять підвищення податків на 2024 рік, то воно складає лише трохи більше 30 млрд грн. Якщо Мінфін залучить додаткові ресурси і знайде відповідні джерела економії, то серйозних наслідків не буде. Закрити ті 50 млрд, про які говорили у серпні як про нестачу бюджету оборони, можна було перевиконанням плану по податках на 2024 рік, підвищенням податків, які не передбачалися на початку, приміром, акцизів на бензин, також економією з обслуговування зовнішнього боргу. Тобто 45 млрд грн треба було залучити у вигляді податків. Не скажу, що це критично, адже є певні домовленості, наскільки я розумію, щодо залучення коштів. Але все одно залишається питання, наскільки послідовною є політика, якщо такий терміновий закон не підписується без жодного обґрунтування з боку президента.
Підвищення податків заднім числом було б порушенням Податкового кодексу і навіть Конституції
Наскільки ймовірно, що підвищення податків відбудеться заднім числом?
Це було б порушенням Податкового кодексу, який забороняє вносити зміни до податкового законодавства після того, як відбулась подія. Кодекс взагалі вимагає внесення змін за пів року, для того щоб бізнес підготувався. Але в даному випадку буде порушення навіть Конституції, адже вона забороняє введення в дію законів, які стосуються подій, що відбулися до початку введення відповідного закону. Депутати прямо прописали порушення Конституції, зазначивши про те, що податки починають діяти 1 жовтня. Тобто ми перебуваємо у певній колізії, тому що зарплату за жовтень усі працівники вже отримали, а коли закон буде підписано, необхідно буде утримати відповідні суми із наступних зарплат. Але якщо люди подаватимуть до суду, то дуже цікаво, які аргументи знайде Конституційний суд, аби констатувати, що у Верховної Ради є таке право ― заднім числом збільшувати податки.
35 млрд євро від Євросоюзу повністю покриває наші потреби на наступний рік
А якщо президент накладе на законопроєкт вето?
Президент тоді має обґрунтувати, чому він накладає вето. Тобто зазначити конкретні пункти, які не відповідають законодавству. Просто так накласти вето не можна, лише з відповідними поясненнями. Можна вибрати шлях взагалі не підписувати цей закон. Тут є ще питання, чи варто піднімати податки на 2025 рік, якщо вже є відповідні домовленості з Євросоюзом, який нам виділяє 35 млрд євро за рахунок відсотків на заморожені російські активи. Це повністю покриває наші потреби на наступний рік, крім того, це кошти, які можна використовувати і на армію. Тому необхідність підвищення податків на 2025 рік, можна сказати, повністю відпадає. А на цей рік кошти зможуть знайти, особливо, якщо врахувати, що виникають такі ініціативи, як роздати всім українцям по 1000 грн. Це сума, яка складе 15-25 млрд грн. Виникає логічне запитання, а навіщо на цей рік підвищувати податки, якщо ви маєте такі ресурси?
.jpg)
Ілля Несходовський. Фото: facebook/suspilne.media
1000 грн кожному українцю ― нераціональне використання бюджетних коштів
Нагадайте, для чого ця тисяча гривень потрібна українцям.
Як зазначив президент, це підтримка українців. Але роздача всім підряд ― це не є підтримка українців. Тому що є багато категорій людей, які справді потребують підтримки ― пенсіонери, ВПО, інші соціально незахищені верстви населення. У цьому контексті виділяти всім підряд ― це нераціональне використання бюджетних коштів. А в контексті можливих майбутніх виборів, це може виглядати як спосіб покращення рейтингу діючого президента та його партії. Іншої мети, окрім популістичної, я в цьому не бачу. У більшості чиновників середня заробітна плата становить 55 тис. грн, тож чиновник цю тисячу не відчує. А те, що вони цю тисячу спрямують на дрони, це також дуже сумнівно, бо практика показує, що бідніші люди частіше схильні до того, щоб передавати кошти на армію.
"Боротьба зі схемами ― на митниці, з тютюном, з алкоголем, продажем підакцизних товарів, повністю компенсувала б ті втрати, як ми маємо"
Повертаючись до законопроєкту про підвищення податків, чи видно прогрес у зменшенні рівня тіньової економіки?
На мою думку, законопроєкт не підписується з трьох причин. Перша причина ― електоральна. Річ у тім, що було прийнято неправильну модель підвищення податків. Аналітичні центри пропонували підвищення податків через ПДВ, це для людини менш помітно, плюс оподатковуються фактично всі, хто купує в Україні продукти, в той час як тіньова економіка, у разі підвищення податків на офіційну заробітну плату, лише виграє. Тому коли вони порахували і зрозуміли, що людина із середньою зарплатою у 20 000 грн отримає після нововведень 19 300 грн, а це може сильно вплинути на рейтинги ― з підписанням законопроєкту почали затягувати. Водночас виникли ініціативи щодо роздачі по тисячі гривень усім українцям. Друга причина ― почало активно діяти банківське лобі, яке не змирилося з підвищенням податків. Зокрема, воно почало діяти в Офісі президента, тому й затягується підписання закону. І третя причина ― якщо це антиконституційно, то виникає питання, як взагалі можна підписувати закон, що порушує Конституцію у частині введення його в дію.
Щодо боротьби з тіньовою економікою ― це завдання номер один. Для того щоб наповнювати бюджет, на першому місці має стояти боротьба з тінню, зі схемами ― на митниці, з тютюном, з алкоголем, продажем інших підакцизних товарів. Вони повністю компенсували б ті втрати, як ми маємо. Далі ― завжди беруться податки спочатку з багатих, а потім із бідних. Податок із розкоші ― не дуже значна сума, десь 200 млн грн, але все одно це б встановило певну соціальну справедливість у суспільстві. Однак цей аспект взагалі не розглядали. Щодо "шкідливих" податків, зокрема тих же акцизів, Кабмін пропонує пільги для акцизів на тютюн, електронні сигарети. Але як ви можете пропонувати пільги для тютюнових компаній і водночас оподатковувати звичайних українців? Вважаю, що в уряді та Офісі президента не вистачає професійних економістів, які б дали конкретні рекомендації, як краще все це робити з мінімальною шкодою для економіки.
