Ілюстративне фото: facebook/NationalBankOfUkraine
Керована гнучкість. Рік потому
Рік тому, 3 жовтня 2023 року, Національний банк відмовився від фіксації курсу на користь режиму керованої гнучкості. Що це дало і що за цей час змінилося?
Це певною мірою новий термін, який ми запровадили. Хоча, якщо дивитися традиційно на режими валютного курсу, які існують у світовій практиці, то достатньо розповсюдженим є так зване "кероване плавання". Тобто курс може коливатися, плавати, бути гнучким, водночас, центральні банки достатньо суттєво впливають на розвиток подій на ринку. Ми, чесно кажучи, вирішили в нашому кейсі використати навіть менше гнучкості, менше плавання і використовувати саме термін "керована гнучкість". Тому що ми все-таки вважаємо, що навіть з тими прикладами в іноземній практиці, наш ступінь втручання в умовах повномасштабної війни є набагато більшим, ніж в стандартних випадках використання цього режиму. Тому дійсно так, ми в рамках цього режиму дозволяємо ринковим силам впливати на курс. Водночас, залишаємося дуже активним гравцем на валютному ринку.
Ставки за гривневими активами дозволяють покривати інфляційні втрати
До яких меж може розповсюджуватися ця керована гнучкість? Маю на увазі верхній діапазон курсу гривні до долара, тому що різні чутки йдуть, проєкт бюджету на 2025 рік зараз на слуху, тощо. Куди ми рухаємося взагалі?
По-перше, Національний банк традиційно не оприлюднює своїх курсових прогнозів. По-друге, не дає інвестиційних порад. Водночас у нас є дуже чітка, визначена законодавством функція – це забезпечення цінової стабільності. Тобто, якщо говорити в прозаїчних термінах, то наша мета, яка встановлена нашими стратегічними документами, це утримувати інфляцію на рівні близько 5%. Це означає, що вартість споживчого кошику за рік має зростати приблизно на 5% і це мета нашої монетарної політики. І власне курсова політика – це частина цієї монетарної політики. Відповідно, той рівень гнучкості, який ми будемо дозволяти, має узгоджуватися з досягненням цих цілей. Саме для цього ми також декларуємо і дотримуємося завдання забезпечення привабливості гривневих активів. І мова, насамперед, йде про захист гривневих заощаджень населення від інфляції. Водночас ми так само концентруємо увагу і на тому, щоб з урахуванням різниці в ставках гривневі активи були привабливіші для населення порівняно з доларом чи іншою іноземною валютою в середньостроковій перспективі. Тому, коли ви наводите приклади і порівнюєте різні прогнози чи історії, як змінився обмінний курс, варто також враховувати, а яка була би альтернативна вартість утримування тих самих 100 доларів, наприклад, у вигляді гривневого депозиту чи купівлі гривневих ОВДП (облігації внутрішньої державної позики – ред.). І в дуже багатьох випадках, залежить звичайно від горизонту, який ви використовуєте, вищі відсоткові ставки за гривневими активами дають можливість покривати і інфляційні втрати, і втрати пов'язані з тим, що змінюється обмінний курс.
Сергій Ніколайчук. Фото: facebook/NationalBankOfUkraine
Ситуація в економіці важка, але не критична
Яка ваша оцінка поточної ситуації в економіці та чого нам очікувати за вашими прогнозами?
Дійсно, війна зумовила дуже негативний вплив як на показники економічної активності та ВВП, так і на показники добробуту населення. Водночас, я би точно не міг погодитися щодо того, що економіка продовжує падати. Так, в 2022 році ВВП у нас впав на 29%. Водночас минулого року ВВП відновився на 5%. Зростання цього року очікується в діапазоні від 3 до 4%, за прогнозами багатьох організацій. І приблизно в таких же темпах він очікується й на наступний рік. Якщо ж ми подивимося на показники реальної заробітної плати, то якраз по реальній зарплаті поточні показники вже фактично зрівнялись з показниками до повномасштабного вторгнення. Тому так, ситуація важка, але я би все-таки не характеризував її як надто критичну. Багато в чому така ситуація зумовлена і міжнародною підтримкою, яку ми отримуємо від наших партнерів. А також тими показниками макрофінансової стабільності, які вдалося досягти українській владі. Наприклад, після того, як інфляція стрибнула в 22-му році до 27%, вже в 23-му році нам вдалося знизити її до 5%, до нашого цільового рівня. Цього року ми очікуємо її тимчасове прискорення до 8,5%. Однак вже в наступні роки, за нашим прогнозом, ми очікуємо на її зниження і досягнення 5-відсоткового рівня інфляції. Звичайно, всі ці прогнози є об'єктом високої невизначеності, що зрозуміло в умовах повномасштабної війни. І багато в чому реалізація цих прогнозів буде залежати від тривалості та інтенсивності воєнних дій, від подальшої міжнародної підтримки, від низки інших факторів. Водночас, зі свого боку, ми робимо все можливе для того, щоб забезпечувати макрофінансову стабільність і на її основі сприяти відновленню економіки і добробуту українських громадян.
Перехід до плаваючого обмінного курсу точно зробив нас сильнішими
Тобто, за цей рік відмови від фіксованого курсу на користь режиму керованої гнучкості можна все-таки поставити плюс? Це було правильне рішення?
З нашої точки зору це було абсолютно правильне рішення. І насправді до повномасштабного вторгнення в нас жодних дискусій не було, щонайменше в Національному банку. На нашу думку, після кризи 14-15-го року, перехід до плаваючого обмінного курсу точно зробив нас сильнішими, точно дав нам можливість проводити монетарну політику. За режиму інфляційного таргетування, за режиму плаваючого обмінного курсу, забезпечувати стабільно низьку інфляцію на рівні нашої цілі – 5%. Водночас, в перший день війни нам було абсолютно зрозуміло, що для того, щоб стабілізувати ситуацію, утримувати під контролем і курсові, інфляційні очікування, нам потрібен був якийсь більш серйозний якір. І таким якорем для нас міг бути тільки фіксований курс. Водночас така політика фіксації обмінного курсу добра в короткостроковому періоді для стабілізації ситуації, для стабілізації очікувань, але в середньостроковій перспективі вона наражає країну на накопичення різноманітних дисбалансів. Ми це проходили і перед кризою 2008 року, і перед кризою 14-го–15-го років. Тому як тільки були створені відповідні передумови, як тільки ми провели відповідну підготовчу роботу, разом з експертами Міжнародного Валютного Фонду, ми саме рік тому оголосили про перехід до цієї керованої гнучкості і повернули ринку певні ознаки нормальності з нашої точки зору. За цей час ті результати, які ми досягли, ми характеризуємо як достатньо позитивні. Так, курс у нас знову змінюється на ринку. Це надає учасникам ринку відчуття валютних ризиків і відповідно змушує їх ухвалювати більш зважені фінансові рішення. Це сприяло відновленню ринкової діяльності, наприклад, обсяг операцій між банками на міжбанківському ринку збільшився приблизно втричі, порівняно з тими обсягами, які фіксувалися до переходу до керованої гнучкості. І ми отримали додатковий інструмент для макроекономічного управління.
