Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Надмірне епізодичне вживання алкоголю
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 24,9% чоловіків та 8% жінок в Україні, що вживають алкоголь, повідомили про принаймні 1 випадок важкого епізодичного пияцтва, а таким вважається вживання більше 60 грамів чистого алкоголю за день, раз на місяць або частіше. 60 грамів чистого алкоголю раз на місяць – наскільки це небезпечно для здоров'я?
60 грамів чистого алкоголю – в перерахунку означає приблизно 1,5 літра 5% пива, або 700 мл вина міцністю 11%, або 200 мл горілки. Тобто це вважається пороговим значенням. Цей, визначений ВООЗ, показник дозволяє фахівцям бачити, коли починаються вже негативні наслідки для здоров'я. Це пов'язано із вмістом алкоголю в крові та можливістю нашого організму одночасно "опрацювати" якусь кількість алкоголю. За годину організм може безболісно для себе впоратися приблизно із 10 грамами алкоголю. Але якщо за один раз зростає ця кількість, то тоді й говориться про надмірне епізодичне вживання алкоголю.
Українські чоловіки: 120 грамів чистого алкоголю раз на місяць
Тобто, якщо я за раз випив, скажімо, пляшку вина або пів пляшки горілки, то це з точки зору ВООЗ вважається важким епізодичним пияцтвом?
Пияцтвом або важким епізодичним вживанням. Але тут треба розрізняти залежність від алкоголю і зловживання. Тобто це означає, що така кількість алкоголю може мати шкідливі наслідки. І ці наслідки можуть бути для здоров'я, в соціальній сфері, можуть бути нещасні випадки, травми на роботі, тощо. Це, звісно, умовний показник, він у цілому прийнятний, хоча є і певні якісь культурні відмінності. У цьому дослідженні, зокрема, йдеться, що українські чоловіки випивають в середньому вдвічі більше. Тобто цей показник не 60 грамів алкоголю, а 120. А це вже означає 3 літри і більше. Або це майже пляшка коньяку чи 2 пляшки вина.
Із часом проблеми накопичуються
Як тоді зрозуміти, де один епізод, де система, де залежність, а де просто одноразово шкода від такого вживання алкоголю? Чого тут варто боятися?
Це показник, який дозволяє фахівцям, лікарям в Україні відстежувати, коли можуть початися у людини проблеми внаслідок вживання. Необов'язково, що вони починаються з одного разу. Але, наприклад, в цьому дослідженні йшлося про один раз на місяць або частіше. Але не вказується, наскільки частіше. Для деяких людей це може бути, наприклад, раз на тиждень чи 2 рази на тиждень. Але з часом проблеми накопичуються. І для організму це може з часом перерости в проблему. І може бути так, що накопичуються проблеми в соціальній сфері через зловживання, конфлікти вдома, на роботі. І тоді вже говорять про те, що цих проблем стає більше. Отже, між залежністю і зловживанням почасти є кількість проблем, які у людини накопичуються. Поки у людини 1-2 проблеми внаслідок вживання алкоголю – це м'який перебіг. 4-5 проблем – вже більш суттєвий. А все, що більше, люди часто говорять про залежність від алкоголю.
Ця програма буде корисна і чоловікам, і жінкам
Ви розробили програму CHANGE для чоловіків тільки тому, що їх втричі більше, за даними цього опитування, чи є ще якась причина?
Переважно так, тому що це для громадського здоров'я на сьогодні більша проблема, тому вирішили сфокусуватись на цьому. Але це не значить, що ця програма буде не корисна для жінок. Мова зараз йде про те, що ми розробили нову програму і хочемо подивитись і максимально дослідити її ефективність. Але до нас звертаються і жінки, ми їм не відмовляємо. Ми їх просто, як окрему групу, також дивимось, наскільки ця програма може бути їм корисна. Або, можливо, потребуватиме якихось змін. Але в цілому, я думаю, що ця програма буде корисна і чоловікам, і жінкам, тому що вона складається з таких "інгредієнтів", які вже давно довели свою ефективність саме для розв'язання таких проблем.
Зміни даються нелегко
А можна про самі "інгредієнти", про що взагалі ця нова методика?
По-перше, її новизна в тому, що вона відразу допомагає людям, які мають такі проблеми як депресія, тривога. Тобто проблеми з психічним здоров'ям, які виникають внаслідок стресу. І від зловживання алкоголем. А це, як правило, така ситуація і є. Тобто люди, зазвичай, мають не одну проблему, а декілька. Тобто ми намагаємося розв'язати відразу кілька проблем. По-друге, вона побудована на таких компонентах як, наприклад, мотиваційне інтерв'ювання. Простими словами – це допомога людині в процесі змін. Тобто всі знають, що зміни даються нелегко, що людина може вирішити сьогодні робити щось інакше. Але потім виникають різні фактори, які на це впливають (психічний стан, якісь конфлікти, проблеми, які накопичуються) і те, що людина собі запланувала не відбувається. Тому ця програма допомагає людині поставити правильні, чіткі цілі, подивитися, що впливає на те, щоб вона їх досягла, і стала менше вживати чи взагалі припинила. І є спеціальні моменти, які допомагають людині побачити, в яких ситуаціях виникає ризик вживати більше, і допомогти розробити індивідуальні стратегії, що робити, щоб цього не відбулося. Часто це можуть бути емоції, які накопичились. Чоловіки, зазвичай, тримають це в собі, замість того, щоб знаходити різні способи вираження цих емоцій. І коли цей стрес накопичується, а це відбувається непомітно, то ця напруга знімається алкоголем. І ми допомагаємо людям знайти інші способи вирішення проблем, які виникли внаслідок вживання алкоголю, і як досягнути своєї мети. Ось така програма. Її користь в тому, що вона короткострокова – це 5-6 зустрічей. Ми можемо також навчати соціальних працівників, психологів, які працюють і в селах, і в невеликих громадах. Тобто допомагати людям там, де вони більше всього цього потребують.
Сергій Богданов. Фото: facebook/Sergiy Bogdanov
Нормалізація зловживання алкоголем присутня в суспільстві
Але тут є дві проблеми. По-перше, це соціальні установки. Досить часто ми говоримо про тиск суспільства на жінку, але він існує і на чоловіків. Наприклад, така фразі як "хлопчики не плачуть" може мати неабиякий вплив на емоційний світ майбутнього чоловіка. Друга частина справи полягає в тому, що багато ветеранів і ветеранок, чоловіків і жінок, повертаються з фронту в умовно мирне життя й досить часто можна почути твердження, що "ви все одно не зрозумієте". Що робити з цими двома бар'єрами?
У "Кайдашевій сім'ї" Нечуя-Левицького є такий вислів – "козак не голосить, козак п'є". Це класика. І ви абсолютно точно сказали, що ці бар'єри присутні. Перед розробкою нашої програми, ми вивчали і культурний контекст, і як люди ставляться у нас до зловживання алкоголем, як вони самі намагаються собі дати раду. І вони також вказували, що ця нормалізація зловживання присутня в суспільстві. Тобто прийнято вживати на роботі, в армії, вдома. Якщо прийшов не зовсім п'яний, то ще нормально. А це означає, що людина, по суті, не помічає і не ставиться до цієї ситуації, як до такої, що вже може мати для неї проблеми, а починає щось робити, коли вже розвивається залежність. Тобто спочатку суспільство сприймає це як "немає розуму в голові", "ще молодий" чи ще якось. А коли ситуація заходить далеко, то ця людина відразу стає алкоголіком. І тоді теж виникає стигма. Тобто людині вже з цим важко, їй нелегко про це говорити, вона взагалі починає уникати таких розмов. Яке тут рішення? По-перше – це такі передачі, як наша з вами, це увага, це просвіта. І щоб якомога раніше на такі ситуації звертали увагу і лікарі первинної ланки, і соціальні працівники, щоб відбулася певна зміна і ставлення до цього в суспільстві. Наразі українці обізнані достатньо гарно щодо негативних наслідків вживання алкоголю, але це поки ще не впливає на саме вживання. Тобто вони продовжують вживати.
Щодо ветеранів і складнощів у порозумінні. В нашій програмі, знаємо, що і колеги почасти намагаються знайти ці точки дотику, ми залучаємо до нашої роботи ветеранів, психологів і не психологів, які самі гарно розуміють своїх побратимів. Вони розуміють, чому це важливо. Багато з них пройшли такі ситуації. Вони знають, що це означає. Вони розуміють, що коли в людини, наприклад, головні болі через контузію і вона не може спати, то вона починає випивати, так би мовити для самолікування. Це також у культурі є, що алкоголь – це зняти стрес, полікуватися. Самолікування, звісно, не вирішує такі проблеми. Але якщо головні болі щодня, не дають спати, то це дуже швидко набирає обертів, що потім само по собі зловживання стає проблемою. Тому тут потрібна і просвіта. І інколи людина може сама собі рефлексувати, звертати на це увагу і намагається сама змінити свою поведінку. А інколи потрібна допомога. І ми таку допомогу намагаємося якраз запропонувати, щоб вона була коротка і не відволікала від родини чи інших справ. Це всього декілька зустрічей. Але ми сподіваємося, що дослідження покаже, що вона буде ефективна. На перший пілот, який ми провели, ми маємо гарний відгук і від ветеранів, і від переселенців, від різних людей, які до нас звернулися.
Війна – це стрес
За даними опитування Українського інституту майбутнього, проведеного торік, 28% українців збільшили вживання алкоголю після початку повномасштабної війни. Нинішнього року році зберіглася ця тенденція? І що буде далі, на вашу думку?
У цілому в нас недостатньо даних щодо поширення зловживання алкоголем. І дуже добре, що такі дослідження з'являються. Є різні дані на сьогодні. Наприклад, ВООЗ у своєму дослідженні вказує, що за 2023 рік вживання алкоголю зменшилось. Тобто приблизно 20% респондентів казали, що вони зменшили своє вживання, і лише 5% з тих, що вживають, збільшили. Можливо, це пов'язано з дизайном самих досліджень. Але ми також бачимо, що в цілому продажі алкогольних напоїв зменшуються. Це пов'язано з економічною ситуацією. Тобто і виробляється менше, і купівельна спроможність людей стає меншою через війну. І це відповідно впливає і на зловживання алкоголем. Але з іншого боку, війна – це стрес, це збільшення проблем з психічним здоров'ям, і ці фактори можуть підвищувати вживання алкоголю. Тому тут може бути нерівномірно. Тобто, в цілому може бути зниження вживання через війну і неможливість собі купити, або люди можуть переходити з міцних напоїв на більш дешеві, а для певних груп воно може підвищуватися.
