Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Загалом західні вчені багато писали про те, що немає вже економії за рахунок літнього часу
Почнімо з термінології. Що таке циркадні ритми (циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов'язаних зі зміною дня і ночі – ред.)? Чи маємо ми науковий масив знань, досліджень, які підтверджують, що навіть одна година, на яку переводять час, впливає на циркадні ритми і, відповідно, на наш стан?
У мене в університетському магістерському курсі був спецкурс хронобіологія – тобто наука про дослідження біологічних ритмів. Це був один з моїх найулюбленіших спецкурсів. Тема ритмів сну і всіх цих часових особливостей мене цікавила з дитинства. Це був спецкурс на кафедрі цитології, гістології, біології розвитку. Тобто ми досліджували і вивчали з академічної точки зору все в контексті клітин, в контексті фундаментальної науки. А вже потім, коли я сконцентрувалася на популяризації науки, я почала про це говорити простішою мовою на ширший загал. Всі ці роки, коли переведення стрілок відбувалося, я ходила на радіо і давала коментарі з цього приводу. Циркадна ритміка, про яку ви згадали, це навколодобова ритміка людини, за дослідження внутрішньоклітинних механізмів якої в 2017 році було вручено Нобелівську премію. Це не новітня вигадка. Ці ритми досліджуються дуже давно, насправді ще десь з 19 століття. Але до такого рівня дослідження дійшов цей поступ, що у 2017 році була Нобелівська премія. А після цього з’явився шквал різноманітних публікацій вже в контекстах психосоціальних, в тому числі, в контекстах переведення годинників.
Тут потрібно зробити ще одне понятійне уточнення. Коли ми говоримо про час, можна категоризувати час на три типи. Це час біологічний, той, що у нас відбувається в клітинах, керується центральним регулятором мозку і співставляється з зовнішнім світом. Астрономічний час – це космо-географічна характеристика. І одразу невеликий спойлер. Україна – величезна країна. На нашій території є три часові зони, три часові пояси. Маленька частина Закарпаття – це один пояс; 85% умовно центру – це інший пояс, власне, київський час, який є GMT +2. (GMT – англ. Greenwich Mean Time, середній час за Гринвічем – ред.). І ще один східний шматочок – це GMT +3. Колись навіть були петиції про те, що на території України час повинен бути GMT +2,5. Тобто Гринвіч плюс 2,5. Тоді всім буде дуже зручно. Але це рішення теж на любителя.
Ще одним рішенням може бути створення кількох часових поясів. Але 85% – це те, що називається київський час, це те, що зимовим часом називають в побуті. І третій тип часу – це те, що ми рухаємо. Це соціальний час. Для ідеальності картинки нам важливо акуратно синхронізувати всі ці три типи часу. Це не означає, що ми маємо вставати зі світанком. Це не означає, що ми всі маємо одночасно лягти спати. Але це означає, що кожен має знайти свою ритміку, в рамках якої він зможе забезпечувати собі достатню кількість годин сну і достатню кількість годин в освітленні. Це теж не означає, що, наприклад, світле небо о 22 годині влітку – це супер позитивна історія. Це теж не так однозначно. Є різні нюанси для різних зон, різних людей, різних хронотипів. Тому, говорячи, про переведення стрілок, або скасування переведення стрілок, ми будемо завжди стикатися, по-перше, з різноманітністю географічною, враховуючи нашу локацію, по-друге, з певними особистими преференціями різних людей, а, по-третє, з різними політичними і енергетичними нюансами.
Згідно з академічною базою знань про шкоду саме переведень, початковою ідеєю створення літнього часу було більш оптимальне використання електроенергії. Але справа в тому, що в усьому цивілізованому світі, який не бомблять росіяни, і у якого немає проблем з енергетичною інфраструктурою, цей аспект нівелювався. Загалом американські і європейські вчені багато написали про те, що немає вже тієї економії за рахунок цього літнього часу. Але те, що ми маємо зараз побиту інфраструктуру, можливо, теж вплине на якісь аспекти. Тут потрібен ще погляд енергетичний. Хоча я вже теж чула різні думки.
Щодо політичного погляду. Ми часто посилаємося на ЄС, на США. Так от там теж ці баталії тривають. І в ЄС ще в доковідні часи була одна спроба зрушити всю цю історію і скасувати переведення на літній час. Теж вчені писали листи, вчені писали петиції. Там їх послухали і також вирішили, що це може бути доречно і доцільно. Але потім був ковід, потім це питання залишили на розгляд кожної країни окремо. І нині там відбулося чергове звернення. За прогнозами, можливо, з 2026 року ЄС також впровадить скасування переведення годинників. Тому що, як вони люблять всі писати, вже накопичилася велика кількість даних про шкоду того тижня, коли ми переводимо годинники, зокрема, серцево-судинні захворювання, летальні інфаркти, інсульти, ДТП у перші дні після переведень.
Люди часто говорять, що їм додали чи вкрали світлову годину. Насправді, світлова година, світловий час, тривалість світлового дня в наших широтах змінюється поступово протягом року. Це так звана річна, циркануальна ритміка. І вона має змінюватися. Ми живемо не на полюсі і не на екваторі. Так нам випало, що наша красива країна розташована тут. Відповідно, наші організми також в цій циркадній ритміці мають трішки кращу адаптацію до життя саме у таких умовах. Тобто для нас нормально, що воно повільно наростає, що світанок настає все раніше, а потім – навпаки. Але коли це відбувається плавно, то немає цього шок-ефекту. Немає різкого депресивного стану, коли переходять знову на зимовий час. Якби це все відбувалося весь час повільно без цих кількох днів гіперадаптації, це було б м’якше.
Для цього потрібно давати людям базові понятійні знання. Я цим займаюся з 2017 року. Бо коли люди починають на все реагувати емоційно, не дочитуючи посилання, не дослуховуючи розповідь, нічого не відбувається, бо людям просто не подобається. І все. Переконати неможливо.
В ЄС також багато людей голосували за літній час
Чому обрано саме зимовий час? Чому не літній?
Ця дискусія триває не лише у нас. В ЄС також багато людей голосували за літній час. Але науковці-хронобіологи голосували за стандартний час, той який ми називаємо зимовим. Тут складно різко рубати з плеча, але все ж є дані про те, що ця радість навколо літнього часу дещо перебільшена. І насправді, якщо захід сонця у нас буде не о 21-й, а о 20-тій, але при цьому буде вже прохолодніше на вулиці, ми зможемо заснути швидше. Не о 20-тій, звісно, а, приміром, о 23-тій. Але сенс в тому, що буде вже прохолодніше, і на той момент ви вже встигнете заснути.
.jpg)
Ольга Маслова. Фото: commons.wikimedia.org
Тривала світла частина доби для деяких аспектів здоров’я може бути не суперідеальною. Комусь добре, комусь – ні. Тому з цим всім потрібно обережно розбиратися. Нагадаю, що 85% – це київський час, тобто стандартний. Але так, звісно, і я не знаю, що робити з цим фактом: схід – це зона GMT +3. Вони насправді і радіють найбільше літньому часу. Тому що саме для них – це їхній природній час. Тобто виходить тут обернена ситуація. Також є психосоціальний момент: люди незадоволені – досить експресивні. І вони пишуть коментарі. Люди задоволені або нейтральні найчастіше проходять повз. Я нещодавно давала коментар на телебаченні, і перед початком розмови показали опитування на вулицях. Цікаво, що опитування на вулицях дало досить спокійніший вайб цієї дискусії. Люди казали або "нарешті" або "мені все одно". Була, звісно, категорія людей, яким це не подобається, але сумарно вони були в меншості. І вони були не такі агресивні, як автори коментарів під, наприклад, моїми дописами в соціальних мережах, які я зробила за цей час. Попри те, що я пояснювала і про територіальну складність, і загалом про складність питання, внесла в свої дописи і політичний і енергетичний аспекти. Дуже хочеться фахового рівня дискусії. Адже ті, хто пише про енергетику, взагалі не пишуть про біологію, вони вважають, що не існує такої проблеми. Світло увімкнули-вимкнули, а що у вас там відбувається в клітинах – не важливо.
Турбота про свою якість сну в будь-якому разі залежить від нас самих
Коли мені потрібно заснути, я користуюся блекаут-шторами і маскою для сну. Але у зв’язку з цим з’явилася інша проблема – мені важко прокидатися. Якщо ти створила всю цю атмосферу для сну, як з неї вийти і нарешті прокинутися?
Я насправді завжди підкреслюю: обираючи між шторами блекаут і маскою, в будь-якому випадку оберіть щось одне. Або якщо це штори блекаут, нехай вони будуть з автоматичним розсуванням за півгодини до вашого прокидання. Тому що важливо отримати світло, перш ніж прокинутися. Але цей процес потрібно скоригувати з тим часом, коли нам треба прокинутися, а не з сезонними змінами. Відповідно, якщо у нас на очах маска, яка має певну лабільність, динамічність, то зранку з нашими рухами вона або сама сповзає, або ми можемо в момент, коли трохи прокинулися, її зняти і полежати ще півгодинки.
Також в усьому світі зараз почали використовувати світлові будильники, які створюють наростання світла перед прокиданням. Турбота про свою якість сну в будь-якому разі залежить від нас самих. Цим питанням треба займатися. Треба цьому приділити трохи часу, проаналізувати свій хронотип, свої потреби, свій соціальний режим. Зрозуміти, чим можна пожертвувати, а що для вас є критичним і вкрай важливим. Тим паче, ми живемо в обставинах, де є фактори, на які ми не можемо вплинути – обстріли, повітряні тривоги. Для військових взагалі існують окремі рекомендації. На сайті Veteran Hub є опитувальник, який ми радимо пройти не лише військовим чи ветеранам, але й цивільним. Ми звертаємо увагу на неочевидні фактори, які можуть впливати конкретно на ваш сон.
