Київська ГЕС, серпень 2018 року. Ілюстративне фото uhe.gov.ua
"Навіть теоретично вода з Київського водосховища не може затопити Київ"
Що у нас з Київською та Канівською ГЕС? Наскільки вони захищені та міцно збудовані?
Насамперед треба оперувати фактами, щоб зрозуміти, наскільки це реально. Історія засвідчила: 18 серпня 1941 року була зруйнована гідроелектростанція, що має назву ДніпроГЕС. 6 червня минулого року російськими окупантами була зруйнована Каховська ГЕС. Тож прецеденти в нашій історії вже були. Однак треба мати на увазі, що в обох випадках це відбулося тоді, коли цими станціями володіла та сторона, яка й здійснила ці вибухи. 18 серпня 1941 року Червона армія заклала 20 тонн амоналу і це призвело до утворення великої дірки у водоскидній греблі ДніпроГЕС. Другий випадок – 6 червня 2023 року, коли росіяни також володіли Каховською ГЕС і мали змоги закласти велику кількість вибухівки, бо часу для цього у них було дуже багато.
Тепер щодо Київської та Канівської ГЕС. По-перше, вони достатньо міцні. В цьому можна переконатися, бодай раз на них глянувши. Зрештою, вони доступні для пересічної людини: через греблі прокладені автошляхи й будь-хто може ними скористатися, переїжджаючи з лівого берега на інший. Проте важливо те, що ці гідроелектростанції не лише міцні, але й істотно різняться від тих, які були зруйновані. Наприклад, вище Києва є Київське водосховище, але воно у кілька разів менше за розміром, ніж Каховське. Для прикладу, Каховське водосховище мало проєктний обʼєм трохи більше 18 кубічних кілометрів, а Київське – трохи більше, ніж 3. Це суттєва відмінність. Ще один важливий фактор – це напір. На ДніпроГЕСі – це приблизно 35 метрів, на Каховській ГЕС до 6 червня минулого року було близько 15,5 метра. У випадку з Київською ГЕС – всього у 11,5 метра, тобто значно менше. Також потрібно врахувати, що нормальний підпірний рівень Київського водосховища становить 103 м, а переважна більшість Києва має висоти понад 103 м. Наприклад, Хрещатик має позначки приблизно в 150 м. Тож навіть теоретично вода із Київського водосховища, яке має площу приблизно 900 квадратних кілометрів, не може затопити Київ, який має приблизно таку ж площу.
"Турбіни Київської ГЕС розташовані глибоко під землею"
А куди гіпотетично вода піде?
Вода, звичайно, буде рухатися вниз. Такі розрахунки виконувалися, але теж у теоретичному аспекті, коли, приміром, замість гідровузла утвориться отвір завширшки, наприклад, в 100 або 200, 300 м. Якщо раптом утворюється отвір в 100 м, то, за розрахунками, Київ фактично не затоплюється, за винятком невеликої території, яка тяжіє до самого Дніпра. Зокрема, йдеться про Нижні сади. Хоча загалом, скажу, що споруда Київської ГЕС має довжину 300 м. Це суцільний бетон і, на щастя, на відміну від ДніпроГЕСу, турбіни Київської ГЕС розташовані не у якомусь відкритому приміщенні, а глибоко під землею. Тож вони доволі добре захищені.
Тобто гребля ДніпроГЕС та Каховської електростанції конструктивно відмінні від Київської?
Так, у них є суттєва відмінність. У випадку з Київською ГЕС водоскид розташований над машинною залою. Інколи цим водоскидом доводиться користуватися, але дуже рідко. Наприклад, коли висока повінь на Дніпрі. Гідроенергетики, звичайно, намагаються всю воду у Дніпрі використовувати, скидаючи її через гідроагрегати та виробляючи електроенергію.
А Канівська ГЕС? Канів стоїть доволі високо
А як щодо Канівської?
Вона новіша років на 8, ніж Київська. Її наповнення почалося в 1972 році й закінчилося в 1976-му. Вона трохи потужніша, ніж Київська. На Канівській ГЕС встановлено 24 гідроагрегати, в той час як на Київській – 20. Конструктивно ж вона дуже близька. Також важливо, що Канів незрівнянно менше, ніж Київ, розташований лише на правому березі, доволі високо. Нижче Канева поблизу взагалі немає великих населених пунктів. Найближче – Черкаси, але це дуже далеко.
.jpg)
Віктор Вишневський. Скриншот із відео: ютуб-канал "Чистий Дніпро"
Сучасний вибір України – захищати інфраструктурні обʼєкти, ховаючи їх під землю. У випадку з Київською та Канівською ГЕС, я так розумію, це вже зроблено? Коли турбіни під землею…
Коли це робилося, то про війну із сусідом, напевно, не думали, а виходили із міркувань найкращого технічного рішення. В даному випадку воно виявилося корисним.
"Будівлі керівництва Укргідроенерго розташовані за 100 метрів від греблі й ніхто не переймається"
Я памʼятаю багаторічну істерику в ЗМІ: якщо щось станеться із Київською ГЕС, то "величезна хвиля змиє все". Про що свідчить така істерика?
Напевно, про недостатньо добру освіченість і прагнення привернути увагу до своєї постаті. Бо, повторюся, не може Київ бути затоплений хоча б тому, що переважна частина його території – на висотах 140-150 метрів, а Київське водосховище має позначки в 103 метри. Тож це нереально, адже не може те, що є внизу, наприклад, океан, затопити щось на висоті, той же Тибет.
А як щодо інших населених пунктів? Тих, що нижче, наприклад, Вишгород...
Вишгород навіть у своїй назві має особливість, що стоїть на певній висоті. Це місто доволі високе і його нова забудова віддалена від Дніпра, тож там теж не потрібно хвилюватися. Гідроелектростанція переважно розташована трішки нижче центру самого міста. Показовим в цьому плані є той факт, що дві будівлі керівництва Укргідроенерго розташовані буквально за 100 метрів від греблі гідроелектростанції. З цього приводу особливо ніхто не переймається й не думає, що може щось статися. Крім того, там для працівників стоїть 4-х чи 5-поверховий будинок для працівників. Якщо опинитися на четвертому поверсі, то цього, мені здається, буде достатньо для того, щоб зберегти себе від потенційного затоплення.
КОНТЕКСТ
Речниця МЗС Росії Марія Захарова 12 липня цього року стверджувала, що нібито Київ готує руйнування дамб Київської ГЕС і Канівського водосховища. Як сказала Захарова, це робиться, аби потім "знову вигадати історію, яку нав'язуватимуть міжнародній спільноті, зі звинуваченнями проти Росії у скоєнні воєнних злочинів", а також, щоби попросити в Заходу нову військову допомогу.
Центр протидії дезінформації Ради нацбезпеки і оборони України пояснив, що такі заяви Захарової — чергова інформатака з боку РФ, щоби викликати паніку серед українців. "Ворог розраховує, що українці під впливом страху будуть вимагати піти на поступки Росії", — ідеться в повідомленні ЦПД. Центр протидії дезінформації РНБО наголосив: армія РФ не має засобів та можливостей для знищення дамб біля Києва та Канева.
