Україна та ЄС підписали спільні безпекові зобов’язання. Брюссель, 27 червня 2024 року. Фото: president.gov.ua
Глобальна суть угоди з ЄС – довготривала підтримка України
Минулого тижня Україна підписала низку нових безпекових угод, зокрема, з Євросоюзом. Тепер їх 20. Як ви оцінюєте зміст цих угод, передусім із ЄС? І що саме нам гарантується, які зобов'язання бере Євросоюз як інституція у цій угоді?
Умовно угоду можна поділити на дві частини. Зокрема, перший розділ присвячений саме військовій допомозі, підтримці нашої оборонної індустрії, а також допомога з розвідданими для України. А другий – передбачає більше гуманітарну складову, зокрема, питання розмінування, підтримки українських біженців, які перебувають в Європі, посилення антиросійських санкцій і загалом вимагання щодо Росії міжнародного трибуналу. Ця угода була дуже важлива для України, враховуючи дуже неоднозначну, м'яко кажучи, позицію Угорщини, яка постійно блокує усі рішення. І взагалі, глобальна суть цієї угоди, як і всіх інших двосторонніх угод, це забезпечення довготривалої підтримки України, враховуючи сучасний політичний контекст, коли політичні сили ультраправого або ультралівого спрямування, які, зокрема, підтримує Російська Федерація, набирають більше голосів і десь претендують на владу. Тобто, власне, забезпечити сталість підтримки України дуже важливо саме підписанням ось цієї угоди і підписанням інших подібних угод.
Тобто новий склад Європарламенту, наприклад, не зможе денонсувати цю угоду?
Якщо, умовно кажучи, буде склад Європарламенту не лояльно налаштованого до України, а цього не буде, то денонсація такої угоди буде вимагати на багато більших зусиль, ніж її підписання. Тому що потрібна згода всіх 27 держав членів, а тому цього із вірогідністю 99% не відбудеться.
Ці угоди наближатимуть нас до членства у ЄС і НАТО
Прем'єр-міністр Денис Шмигаля сказав, що Україна загалом підписала вже 20 безпекових угод із союзниками, зокрема з ЄС та США. Це унікальна історія, яка відкриває можливості для співпраці в оборонній сфері та дає основу для нашої майбутньої безпеки у мирний час. І ця підтримка вимірюється у грошах – на наступні 4 роки по 60 млрд доларів щорічно. Наскільки це відчутна для нас допомога і наскільки вона співмірна із тими видатками, які виділяє Росія на війну проти України?
Це буде відчутна для нас допомога. Але маємо не забувати, що ці угоди, які ми підписали, і передбачені у них кошти йдуть не лише на військову підтримку, а й на підтримку реформ і на боротьбу з корупцією. Вони є такими інтенсифікаторами євроінтеграційних процесів. Там є багато умов для отримання цих коштів, зокрема і виконання вимог міжнародних інституцій, виконання вимог Світового банку. Тому всі ці кошти, всі ці угоди однозначно наближатимуть нас до членства у Євросоюзі і, сподіваємося, до членства у Північноатлантичному Альянсі. Тому що поки що геополітична ситуація, на жаль, така, що провідні наші союзники не бачать України у НАТО.
Щодо самої Російської Федерації маємо не забувати, що вона, незважаючи на всі накладені санкції, заробляє 1 млрд доларів США щоденно. Левову частину цих коштів вона намагається витратити саме на зброю і оборону свою. Для посилення армії і свого ВПК вона нарощує виробництво тих же "Іскандерів", інших ракет типу Х. Інше вона витрачає на інформаційно-психологічні операції. Тому говорити про якийсь паритет поки що ми не можемо. Це, звісно, питання часу. Тому що Росія, не дивлячись на все, досі має тверду валюту, якою оперує на міжнародній арені.
Перші результати безпекових угод ми побачимо на лінії фронту
На вашу думку, ці 20 угод, які ми підписали за рік, що минув від саміту НАТО у Вільнюсі, реалізували і втілили ту ідею, яка була у них закладена?
Окрім того, що в цих угодах є слова про сферу безпеки і співробітництво, є також дуже ключове словосполучення, яке пронизано цими документами, яке звучить як "довгострокова підтримка". Кожне підписання такої угоди погоджує також і фінансову допомогу нашій державі. Тому теоретично можна знівелювати ці угоди, але для цього потрібно, щоб у кожній країні, з якою ми підписали таку угоду, відбулися докорінні зміни. Маємо розуміти, щоб не допустити тих помилок, які були, зокрема, із Будапештським меморандумом, наше військово-політичне керівництво намагається "зацементувати" усі ті домовленості, які будуть між нашою державою і країнами-партнерами. Для цього укладаються двосторонні угоди, на рівні ЄС та на рівні інших інституцій. Тому що сюди входять і такі країни як Японія, Канада і головна безпекова угода, підписана зі Сполученими Штатами Америки. Тому я все-таки був би більш оптимістичним у підходах, тому що кожна країна бере на себе конкретні фінансові зобов'язання. Звісно, нам би хотілося, щоб це було так, наприклад, як із Естонією, яка зобов'язалася 0,25% свого ВВП витрачати саме на допомогу Україні, щоб таким чином надавати сталу підтримку Києву. Побачимо, як вони будуть реалізовуватися. Перші результати підписання цих угод ми зможемо бачити саме на лінії фронту, тому що саме вчасне постачання всієї зброї і озброєння на даному етапі буде найяскравішим свідченням їхньої ефективності.
.jpg)
Дмитро Жмайло. Фото: facebook/USCCentre
Важливо нагадувати світу, яку ціну ми платимо
Президент Володимир Зеленський у розмові з американською колумністкою Труді Рубін сказав, що співвідношення безповоротних втрат українців до росіян на полі бою зараз складає 1 до 6 (на одного загиблого нашого воїна припадає шість убитих окупантів). Як ви оцінюєте цю статистику і які причини були для того, щоб він так опосередковано озвучив наші втрати на полі бою зараз?
По-перше, я думаю, що нам нев арто наразі займатися підрахунком, які наші втрати. Після завершення війни, після нашої перемоги, кожна втрата буде описана і донесена суспільству для того, щоб ми гідно вшанували тих, завдяки кому ми маємо наразі умовно мирне життя. Стосовно російських втрат. Їх минулого місяця було майже 34 тисячі. Росіяни і далі намагаються тиснути, вони поставили на це усе. Причина озвучення наших втрат може бути і для того, щоб дати меседж світовим партнерам, що ми воюємо у дуже складних умовах. І ті затримки, точніше не інтенсифікація поставок зброї для нас має дуже високу ціну. У нас покращилася ситуація з боєприпасами, але нам далі не вистачає великого калібру. Якщо на грудень минулого року ми мали співвідношення в артилерійських пострілах 1 до 10, на початок року ситуація покращилася – десь 1 до 7, то наразі на різних ділянках фронту, за різною інформацією з відкритих джерел, ми маємо ситуацію 1 до 5, 1 до 3. Тобто на один український постріл припадає від 3 до 5 ворожих. Але для того, щоб стабілізувати лінію фронту, нам потрібно, щоб це співвідношення було хоча б 1 до 1 або 1 до 1,5. Тому ситуація і далі залишається складною, і тому важливо нагадувати світу, яку ціну ми платимо за будь-яке пригальмовування у надані нашій державі міжнародної військової підтримки. Вона є просто життєво необхідною для нашого фізичного виживання як держави, як нації.
Після перемоги Україна точно буде членом НАТО і ЄС
Володимир Зеленський нещодавно також заявив, що у США незадовго до виборів президента ані демократи в особі Джо Байдена, ані республіканці в особі Дональда Трампа зараз не лише не готові ухвалювати рішення про приєднання України до НАТО, а й загалом навіть у якийсь спосіб запрошувати нас до Альянсу. На вашу думку, ми маємо якось переосмислити готовність наших партнерів чи після завершення війни ми все таки станемо членами НАТО?
Я переконаний, що після перемоги Україна точно буде і членом Північноатлантичного Альянсу і членом Європейського Союзу. Для того, щоб забезпечити мир в Європі і в Україні іншого шляху просто-напросто немає. На жаль, Сполучені Штати, про що говорив президент, наразі не демонструють оцього світового лідерства, якого потребує світ. Тому наразі йдуть баталії. Американські чиновники прямо говорять, що вони роблять усе для того, щоб на цьому саміті було зафіксовано формулювання, згідно із яким Україна стане ближче до НАТО. Щоб були створені оці мости, по яких Україна вступить до НАТО. Українська ж делегація наполягає на тому, що наші партнери по Альянсу мають зафіксувати тезу про незворотність шляху України до НАТО. Нібито здається, що це одне і теж, але все-таки тут є дуже важлива принципова різниця. Саме за це наразі б'ються дипломати. Однозначно не можна говорити, що цей саміт буде без результатів. Наші партнери точно мають наблизити нас до членства.
