Фото надані артисткою
Коли розповідають про те, що в Донецьку люди не знають українську мову, не вміють розмовляти, то подивіться на мене – я розмовляю українською, і дуже гарно, як на мене
Привіт тобі! Ми все вірно про тебе розказали тільки-но?
Привіт! Я слухала свою біографію – і в шоці, що це все про мене (сміється). Стільки всього я зробила! (сміється). Насправді, "Пташка" – це вже другий реліз за цей рік. До неї ще була пісня "C’est la vie". І зараз ми готуємо ще дуже багато нового.
Хочу сказати, що для мене пісня "Пташка" дуже особлива. Я дуже сильно чекала цей реліз, і мені здається, що у нас все класно вийшло. Тому що зараз я дивлюсь на безліч тіктоків, котрі знімають люди, – і це неймовірно і дуже приємно!
А щодо моєї біографії – ви ще там пропустили участь в Нацвідборі на Євробачення (сміється). Двічі: в 2020-му і цьогоріч (сміється).
Сподіваємось, не востаннє! Але давай ближче до справи. Чому ти змінила розкручений псевдонім? Це пов’язано з якимось юридичними моментами чи ти відчула в собі трансформацію, яка потребувала нових вібрацій, закладених в іменах?
В мене псевдонім завжди був один – Ассоль. Так, я випустила пісню під своїм іменем – і це було в рамках "Голоса країни". Тому що за правилами ти мав право брати участь в шоу лише під своїм власним іменем. Тобто, я не могла туди піти як Ассоль. Тому, власне, після "Голосу" я випустила пісню як Катя Гуменюк, і після вже продовжувала кар’єру знову як Ассоль.
В мене немає ніяких обов’язків чи зобов’язань перед лейблом чи перед продюсером. В мене взагалі немає продюсера. Мого єдиного продюсера, на жаль, вже немає з нами – я говорю про Сашу Сєрого, з яким я працювала коли ще була маленькою. І я просто відчула в собі, що я вже доросла дівчинка і не відчуваю себе як Ассоль. Мені важливо змінюватись і зростати як особистість – як духовно, так і фізично.
Мені подобається, що SWOIIA – це про справжність, це щось про близьке. До речі, ми після зйомок пісні "Пташка" сиділи разом із моєю командою, разом з режисером Антоном Пожидаєвим, і він такий: "Ну ти як своя!". Так я ж і є SWOIIA! (сміється). Так що мені дуже подобається новий псевдонім! І для мене дуже дивно – і приємно! – що деякі люди не пам’ятають мене як Ассоль, а вже знають мене як SWOIIA.
Я дуже радію, що зараз можу розповідати свою історію своєї родини – тому що вона в мене досить складна
Дуже цікавий факт із твоєї біографії про дідуся з Львівщини. Скажи, у тебе було прагнення створювати пісні українською мовою? Бо в тебе така цікава історія – і Донецьк, і Львів!
Про дідуся все дійсно правда. Якщо чесно, я і раніше намагалась про нього розповідати, але це було чомусь не актуально. Я дуже радію, що зараз можу розповідати свою історію своєї родини – тому що вона в мене досить складна.
Мені було років вісім, коли ми зробили україномовну пісню "Вкраїно моя". Ми тоді об’їхали всю країну. У нас тоді зйомки були і у Львові, і в Києві, і в Донецьку. Якщо подивитися той кліп, насправді там є неймовірні місця – на кшталт Святогірської лаври чи Італійського дворику у Львові.
Це про те, що в моєму житті українська культура та музика були завжди присутні. Я взагалі починала співати в народному ансамблі! Ми співали українські народні пісні. З цього починалась моя кар’єра.
Пам’ятаєш, як ансамбль називався?
Російською це було "Капельки". Зараз я не знаю, чи він існує і як склалась доля моєї першої викладачки, тому що ця жінка була з Маріуполя. На жаль, в мене немає ніякої інформації про неї.
Ти унікальна артистка, яка почала свою кар’єру дуже рано і яскраво, і була дуже успішною. Вся Україна знала про тебе. І ми зараз говоримо про пісню "Вкраїно моя" – і розуміємо, що про неї мало хто знає. Ти можеш пригадати: було таке, що в підборі репертуару саме на російськомовний матеріал робили ставку?
На жаль, у нас дійсно був такий об’єднаний з росією шоубізнес раніше. І це було проблемою, тому що українська музика не була такою популярною, як російська. На жаль. І мені здається, не тільки в мене була така ситуація з українським матеріалом – а у багатьох артистів.
Для мене дуже дивно – і приємно! – що деякі люди не пам’ятають мене як Ассоль, а вже знають як SWOIIA
Але для цього була причина? Україномовному матеріалу було важче потрапити в ротацію радіостанцій?
Звичайно! Тому що у нас тоді і мовлення було не настільки розвинене в Україні. А на Сході взагалі російські канали і радіостанції вільно ловились. MTV був російською і, звичайно, туди брали російськомовні треки. Тому для артистів було суперважко записувати україномовні пісні. Але я хочу просто наголосити на тому, що я з Донецька. Я там народилась і виросла, і мої батьки звідти. І не дивлячись на це, коли мені було вісім років (а це 2002-й рік, якщо не помиляюсь) ми зробили цю пісню і зробили цей кліп. Тобто, коли розповідають про те, що в Донецьку люди не знають українську мову, не вміють розмовляти, то подивіться на мене – я розмовляю українською, і дуже гарно, як на мене. В мене немає взагалі з цим ніяких питань.
Хоча, хочу сказати наступне. У мене навчання було в школі російською мовою, а українську я вивчала як другу – тобто, на рівні з англійською.
Сьогодні ми презентуємо твою пісню "Пташка". Як ви знімали кліп на неї?
Для мене це особлива робота. Мені здається, ми разом з Антоном (а він також з Донецька, ми земляки) нібито закривали свої гештальти. Я не була вдома вже 10 років, він також – і дуже важко ментально і психологічно пояснити собі, чому так. Ми знімали кліп на вокзалі, і цей потяг "Київ-Донецьк" для мене – це потяг мрій. Коли я побачила на табло цей напис – в мене просто були мурахи по шкірі, а в очах стояли сльози. Просто неймовірні відчуття. Ця робота дуже пронизлива, прониклива і її варто подивитись. Мені здається, що вона відгукнеться в серцях багатьох людей.
Слухати трек "Пташка" SWOIIA, як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.