"Потрібна жорсткіша реакція світу". Експертка про співпрацю Росії та КНДР

"Потрібна жорсткіша реакція світу". Експертка про співпрацю Росії та КНДР

Продовження отримання північнокорейських боєприпасів і тиск на США та їхніх союзників у регіоні. Такими були основні цілі сьогоднішнього (19 червня) візиту російського очільника Путіна до КНДР, констатує Українському Радіо магістр зовнішньої політики, експертка з питань Східної Азії Наталія Бутирська. Мета Путіна — якомога довше протриматися у війні проти України за рахунок його союзників. А серед них – очолювана Кім Чен Ином Північна Корея та Іран. Формується антизахідна коаліція і це все матиме наслідком війни, конфлікти на світовому рівні, каже експертка. У такій ситуації потрібна жорсткіша реакція світу. Але є багато факторів, які перешкоджають належній реакції на взаємодію Путіна з іншими диктаторами, зокрема, підготовка до президентських виборів у США, резюмує Бутирська.

0:00 0:00
10
1x

Очільник Кремля Володимир Путін та лідер КНДР Кім Чен Ин. Фото: gazeta.ru 

Це напряму стосується України

Які підсумки цього візиту Путіна до Пхеньяна?

Це напряму стосується України. Було підписано договір про всебічне стратегічне партнерство, відповідно до якого, як сказав Путін, сторони домовилися про взаємну військову допомогу в разі нападу третьої сторони. Цю норму було поновлено. Бо свого часу Радянський Союз мав подібний договір із КНДР. У Росії після розпаду Радянського Союзу була норма з Північною Кореєю про спільні консультації. Сьогодні це посилення в цьому договорі. Путін легалізує військову співпрацю із Північної Кореєю. Його основний інтерес — зброя, отримання боєприпасів, які є у Північної Кореї. Це можливості для отримання ВПК Північної Кореї у далекій перспективі і працювати на російську агресію проти України. Щодо живої сили, то мова про це йде давно, зокрема на відбудову міст на окупованих територіях, на побудову фортифікацій, бо корейці стійкі й слухняні. Востаннє північнокорейська армія воювала в 1950-53 році. Тому вона не є обкатаною в реальних бойових діях. Але закидати тілами людей з різних континентів Путіну не шкода. Все може бути. Кім Чен Ин розмірковуватиме щодо перекидання військової сили. Бо його військові потраплятимуть до рук українських військових і невідомо, як це все потім може обернутися проти нього самого. Може, в нього будуть якісь безпекові застереження щодо цього. Ситуація настільки динамічна, що події, які ми не могли уявити рік чи два тому, розгортаються. Що Путін ще придумає — залежатиме від його позиції на фронті.

Ця зустріч є тиском на США та їхніх союзників у регіоні

Щодо конкретних домовленостей, які з'явилися у публічному просторі? 

Це взаємодія-окозамилювання. Бо Путін сам визнав, що торговельний обіг РФ є мінімальним із Північною Кореєю. Вони працюватимуть над тим, щоб його збільшити. Очевидно, що все вибудовуватиметься на зброї. Вони намагаються покращити логістичні шляхи, модернізувати залізничні дороги за рахунок Російської залізниці. Путін говорив також про модернізацію мосту, який дасть доступ до Японського моря китайцям. Говорили про туризм, який дуже сумнівний в Північній Кореї. Північна Корея, окрім коштів за зброю, крім розвитку свого ВПК за рахунок ресурсів Росії ще й потребує технологій від Росії, які потрібні їй для розвитку ракетно-ядерної програми. Ця зустріч — ще й тиск на США та їхніх союзників у регіоні. Договір РФ і КНДР є серйозним занепокоєнням для Південної Кореї, яка прямо постачає зброю Україні, про що неодноразово говорив Путін.

Наталія Бутирська. Фото: Укрінформ

Путінський, північнокорейський, іранський режими формують свою вісь

Чи будуть домовленості з часом просочуватися в світові ЗМІ?

Очевидно. Ми їх будемо, на жаль, бачити. Ця зустріч має безпосередній вплив на Україну. Мета Путіна — якомога довше протриматися у війні за рахунок тих країн, які готові надавати військову допомогу. Нам потрібна більш жорстка реакція світу. Але є багато факторів на міжнародній арені, які не до кінця допомагають і реагують на цю взаємодію, зокрема, підготовка до президентських виборів у США. Такі режими, як путінський, північнокорейський, іранський формують свою вісь. І ми це повинні визнати. Ми бачимо, як активно вони між собою кооперуються і у них немає демократичних виборів, виборців, засобів і елементів, які тиснують на їхню владу. Тиск на їхню владу — це демократія. Впливу на них міжнародного співтовариства ми не бачимо. Росія порушує санкції, які ухвалювалися на рівні ООН проти Північної Кореї, вона використовує свій мандат як постійного члена Ради безпеки ООН. Путін відкрито сказав, що не визнаватиме санкцій. Проблем чимало. Кооперується і формується антизахідна коаліція. Вона має широкий серйозний розмах. Це все матиме наслідком війни, конфлікти на світовому рівні. Чи не буде Путін зацікавлений в тому, щоб зробити ще одну гарячу точку на Корейському півострові, щоб відволікти увагу і США, і азійських партнерів на інший регіон? Путін є серйозним збурювачем міжнародного спокою. 

Після Північної Кореї Путін збирається відвідати В'єтнам.

Між цими двома країнами досить тривалі відносини. Путіну треба засвідчити, що В'єтнам не відвертається від Росії і буде взаємодіяти. Економічна взаємодія між двома країнами відбувається, особливо на енергетичному рівні. Останнім часом тривають дискусії щодо розвитку ядерної енергетики. 

 

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Допит був фізично непростий". Максим Буткевич про потрапляння в полон і "суд" за конвеєром
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич