Ілюстративне фото: facebook mykhailofedorov.com.ua
Один із поворотних моментів – війна в Перській Затоці, коли США почали активно використовувати автономну зброю
Що таке автономна зброя?
Автономна зброя — це досить старе поняття, воно не з'явилося у зв'язку з війною в Україні. Навіть ці технології, зброя, яка вже використовувалась на початку війни в Україні, наприклад, той самий "стінгер", який збиває російські вертольоти, літаки — це вважається автономною зброєю. Ідея "стінгера" в тому, що там є декількарівневе наведення — для початку він ловить зображення, потім, коли він долітає до цілі, рахує декілька спектрів, зокрема, щоб його не обманути всякими тепловізійними пастками — він ультрафіолетовий ще рахує — оці всі алгоритми дозволяють ракеті натрапити і збити російський літак — це все автономна зброя вважається. Ця історія досить далека. Це не те, що там хтось придумав. Але одним із ключових поворотних моментів вважається війна в Перській Затоці, коли Штати почали активно використовувати автономну зброю в період 1990-х. Вона стала переломною у війнах, вона навіть стала певною змінною ключовою для виграшу чи поразки. Історія зі штучним інтелектом дуже динамічно розвивається. В Україні через це власна автономна зброя набирає ще більшої актуальності і враховуючи те, що ми десь знаходимося на переломі розвитку штучного інтелекту, на зміні парадигми, для війни в Україні це теж може мати досить ключовий фактор.
"Я великий скептик щодо повстання машин"
Зупинимося на самому штучному інтелекті. Загальне відчуття і враження від штучного інтелекту може мати негативне забарвлення. Це те, чого зазвичай бояться, бо нам не вистачає знань технічних, щоб усвідомити, як це працює. Теза про повстання машин достатньо популярна. Як би ми в цьому контексті взагалі описували роль штучного інтелекту і чи тішитися ви розвиткові інтелекту саме в контексті зброї?
Я великий скептик щодо повстання машин. Якщо повстання машин буде, то я думаю, що машини найперше захоплять Штати або англомовний світ. До України вони не дійдуть. Можна попросити штучний інтелект згенерувати замОк, наприклад. Ви можете навіть самі спробувати зайти в чат GPT і сказати, щоб намалював ШІ замОк. У штучного інтелекту з української мови є проблеми, він погано розуміє омонімію. Він вам замість замОк намалює середньовічний зАмок. А ще якщо побавитись, то теж можна дуже цікаві експерименти отримати, наприклад, з козацькою чайкою. ШІ намалює ніби тварину, але це щось буде шароварне. Штучний інтелект українською мовою — це велика проблема. Є цілі робочі групи, щоб покращити цю історію. До повстання машин в українській мові ще дуже далеко. Якщо машини зайдуть умовно в Київ, ми почнемо з ними розмовляти українською мовою, вони нічого не зрозуміють. Вони підуть на Росію, тому що російською мовою ШІ краще володіє, ніж українською. З українською є багато всяких проблем.
Олесь Добросевич. Скриншот із відео youtube.com/watch?v=ddA8O9tlGXc
Україна змагатиметься з Китаєм
Як ми бачимо взаємодію зброї і застосування штучного інтелекту на практиці? Багато країн залучені у ведення війни і йдеться навіть не про те, що відбувається на території України, а про той самий Ізраїль, наприклад. Подальші напрацювання, розробки і застосування штучного інтелекту будуть тільки поглиблюватись, покращуватись.
Це зараз одна з великих проблем у війні Ізраїлю з Палестиною. Старший командний склад бачить, що на території противника є, наприклад, злочинець і ніби негайно віддає команду на ліквідацію. Але дуже часто в цьому моменті розвивається ситуація між цивільними і військовими, якщо вони знаходяться в одній будівлі. І там зараз дуже багато дискусій є, наскільки етично чи не етично використання цієї системи кінцевим користувачам. Тому що вона заточена під знищення терористів, але від цього страждають і мирні люди.
У війні в Україні теж досить активно використовується штучний інтелект, система донаведення. І тут для України велике змагання із Китаєм буде наступні декілька років, щоби китайські системи донаведення не заполонили ринок, так як зробилося зараз із китайськими компонентами. І це найближча задача для українських виробників на наступні декілька років, тому що китайці використовують наш ринок і тестування для себе, вони видають по декілька одних і тих самих компонентів, наприклад по декілька типів моторів і ті, що українці краще закуповують, ті вони і використовують в себе, як кращий продукт. Вже потім далі його використовують активно. І питання в тому, чи ми за декілька наступних років зможемо розвинути свою систему штучного інтелекту, щоби сюди Китай навіть не зміг зайти і щоб наш сектор військово-оборонний став набагато більш незалежний від китайських комплектуючи? Але системи зараз досить активно розвиваються і є багато досить успішних компаній, є стартапи в цій галузі, і це насправді не може не тішити, це показує, що у нас є хороший науковий потенціал і загалом є можливість до розвитку і складніших систем, а не просто систем, які зараз досить популярні — системи донаведення.
Це ми втрачаємо неточність, а не ШІ
ШІ оптимізує процеси, дає змогу прибрати людину з процесу, даючи більше охоплення, але втрачає у точності.
Це ми втрачаємо неточність. З точністю у штучного інтелекту все ок. Є проблема етичного компоненту, який ми втрачаємо. І питання: хто несе відповідальність зрештою за те чи інше рішення? В медицині, наприклад, ШІ тривалий час не застосовується саме з цієї причини. Зараз це допоміжний інструмент лікарю, це система, яка йому ніби підказує: зверни увагу тут чи там. Ніби зараз багато експериментів, але і багато регуляції запроваджується в цьому секторі з точки зору як можна використовувати, а як не можна. З військовими технологіями ця задача стає з кожним роком складнішою, тому що загалом розвиток штучного інтелекту рухається в такому напрямку, що це все більше і більше стає blackbox. Зараз популярні великі мовні моделі — це реально чорна коробка, в яку надходить текст, а на виході виходить інший текст. Або надходить зараз текст і зображення, якщо брати останні версії GPT. Насправді розвиток зараз йде до того, що це буде не просто текст-зображення, а це буде, умовно, дрон і це будуть всі системи дрону: інформація з моторів, з камер і ця чорна коробка буде на виході видавати англійською аction models. Коли ми дійдемо до етапу чорної коробки, то дуже велике питання буде: а наскільки ця чорна коробка буде натренована на такій великій кількості даних, що буде важко відповісти, наскільки вона є етичною. Ви вже могли бачити проблеми, які виникають у великих компаній: одна з них недавно викотила систему, яка дозволяла розумний інтернет-пошук. І він рекомендував вагітним жінкам курити дві-три сигарети на день.
Наскільки Україна спроможна реалізувати свій потенціал, тому що я бачила і розмови про підземні виробництва, про переведення заводів під землю і забезпечення всім необхідним у такий спосіб.
Основне — не потрапити в синдром жертви, що "у нас немає світла, тому ми нічого не робимо". З будь-якої ситуації можна знайти вихід. Креативність українців важлива і важливо те, щоб ми спробували шукати виходи із ситуації. Український героїзм, сила… Ми будемо тут робити класні речі.
У нас можуть дуже цікаві речі виходити і вони вже виходять.
Щодо дронів. Наскільки ви оцінюєте стан справ, наскільки ми можемо виробляти і повністю забезпечувати свої потреби?
Я думаю, що ми не просто можемо, ми це робимо. Все одно цього мало, тому що як би загалом війна перетворюється на війну роботів, і наземних теж. Ніхто не говорить про наземні роботи, але це теж важлива історія, бо багато є дуже креативних застосувань, які зараз можна використовувати з наземними роботами. Зокрема, евакуація поранених, наприклад. Це важлива насправді історія. Але його мало і треба більше, щоб воно було дешевим. Він не може коштувати 10 тисяч доларів. Ми хочемо забезпечити кожного, ресурси обмежені і це теж потрібно розуміти, що це війна економік. В Росії точно економіка є більшою, в них є грошей більше, ніж у нас. Нам потрібно в рамках цих грошей, які в нас є, бути більш ощадливими, робити креативні рішення і думати чітко, як ми можемо використати, умовно кажучи, цих 10 тисяч доларів не на одну, другу рухому платформу і зробити корупційну схему на цьому, а як зробити з цього 10 рухомих платформ і забезпечити 10 підрозділів. І це насправді дуже важлива історія з точки зору мислення. І я думаю, що якщо ми будемо існувати в цій парадигмі мислення ощадливості та креативності, то в нас можуть дуже цікаві речі виходити і вони вже виходять.
