Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Правда десь посередині"
Нещодавно у медіа з'явилися повідомлення, що нібито уряд України планує заборонити прайс-агрегатори ліків – сайти, де можна подивитися вартість і забронювати ліки в аптеці. Що це за прайс-агрегатори?
Тут не треба бути професіоналом, провізором чи лікарем. Прайс-агрегатор – це, як OLX чи Prom, де збирається інформація про товари, їхні ціни, пропозиції. Цей агрегатор збирає дані із усіх аптек, які мають із ним договори, і потім повідомляє. Є різні – і Tabletki.ua, і по державних закупівлях є певні прайс-агрегатори, теж Prozorro. Тобто це платформи, на які збираються найменування товарів і цін. А конкретно тут – про лікарські засоби і місця, де їх можна купити.
Наскільки реальною є перспектива, що Кабмін заборонить бронювати ліки онлайн?
Тут, як завжди, правда десь посередині, тому що Кабмін зараз пропонує зробити додаткові регуляції у електронній торгівлі лікарськими засобами. Уже давно є ліцензійні умови, де написано, що електронна торгівля лікарськими засобами ліцензується. Потрібно отримувати ліцензію на цю діяльність, відповідно, для цього є певні ліцензійні умови. Але так видається, що ці вимоги стосуються саме аптек, аптечних мереж, які мають точки продажу ліків. І так само вони мають вимоги до свого сайту. Тобто, як вони повинні на сайті розміщувати лікарські засоби, як зберігати, доставляти і так далі. І порушення цих ліцензійних умов веде до анулювання ліцензії.
Прайс-агрегатори не мають ні аптек, ні яких-небудь місць здійснення фармацевтичної діяльності. Вони просто збирають інформацію і пропонують споживачам скористатися, де можна знайти дешевше. Мало того, вони укладають договори із аптечними мережами і мають певний відсоток за те, що люди знаходять лікарський засіб на цьому агрегаторі, вибирають певну аптеку, бронюють і купують цей лікарський засіб. Тобто зараз держава написала певні умови, щоб такі прайс-агрегатори або мали аптеку, через яку будуть реалізовувати ті чи інші лікарські засоби, або повинні якимось чином мати договори із аптеками, які будуть їм давати право користуватися своїм сайтом і, скажімо, відправляти на сайт до тої чи іншої аптечної мережі. І так виходить, що тепер прайс-агрегатору доведеться або відкривати аптеку, або будуть додаткові регуляції, коли вони матимуть ще певну відповідальність за те, що людина купує в аптеці.
Але людина однаково купила б ці ліки? Чи тут йдеться про якісь рецептурні обмеження?
У світі таке існує. Наші прайс-агрегатори можуть направити тебе туди, де є рецептурні ліки. Якщо взяти якийсь німецький агрегатор, то він обов'язково перевірить, чи є у пацієнта рецепт. І тільки тоді може направити у той чи інший аптечний заклад або доставити ті чи інші ліки. А український прайс-агрегатор на сьогодні не має таких зобов'язань. Він просто говорить про ціну і про місце, де це можна купити.
Приблизно 10% ліків можуть бути фальсифіковані
А якщо йдеться про ціну і ліки, які відпускають без рецепта? Я, наприклад, теж користуюся послугами таких агрегаторів і іноді ціна може відрізнятися у 100-150 гривень. Це суттєва економія.
Це правда. Я з вами згоден, я сам користуюся такими прайс-агрегаторами. Але я провізор, фармацевт, я можу ухвалити рішення, що вживати, а що не вживати. Але, наприклад, у світі дуже багато сайтів, які насправді пропонують дешеві ліки, а це неофіційне місце здійснення діяльності. І якщо це приходить тобі по пошті чи доставкою, то дуже часто у світі є ризики того, що це буде фальсифікований лікарський засіб, неякісний, або доставлений не в тих умовах. Тобто такі загрози у світі існують. І взагалі Всесвітня організація охорони здоров'я говорить, що в таких країнах, як наша, приблизно 10% ліків в обігу можуть бути фальсифіковані.
Хто це має контролювати і хто за це відповідає?
Є Державна служба з лікарських засобів і контролю за наркотиками, яка повинна здійснювати контроль. І вона, як я розумію, й ініціює перед Кабміном, щоб внести додаткові вимоги до дистанційної торгівлі лікарськими засобами. І щодо ціни. У світі кажуть, що якщо дуже низька ціна на той чи інший лікарський засіб, то треба підозрювати, що можливо він фальсифікований. Є цілі міжнародні організації, які кожен рік проводять операції з Інтерполом і вилучають мільйони фальсифікованих лікарських засобів на мільйони доларів і євро. І найбільший відсоток продається саме через Інтернет.
Тобто аптека – це все-таки більша гарантія, що ліки справжні?
Так. Якщо ліцензована аптека, то гарантій набагато більше, бо там є вхідний контроль, є спеціаліст, який відповідає за це. На них є відповідальність і вони можуть позбутися ліцензії, якщо будуть порушувати ці правила.
Великі аптечні мережі й маленькі аптеки
Чи може бути тут інтерес великих аптечних мереж? Мовляв, вони зацікавлені у тому, щоб реалізувати ліки дорожче, ніж маленькі аптеки, які пропонують нижчу ціну.
Реальність інша. Насправді, великі аптечні мережі часто торгують за нижчими цінами, ніж маленькі аптеки, тому що у них великий обсяг і є досить великі знижки. Вони, насправді, дуже часто диктують виробникам свої умови, який обсяг ліків вони викуплять і за якою ціною. Тому у великих мереж лікарські засоби часто на кілька відсотків можуть бути дешевші. Тому не факт, що маленькі аптеки будуть продавати дешевше. Ті обсяги вони не можуть витримати.
Костянтин Косяченко. Фото: facebook/dec.gov.ua
Рецептурний відпуск – це не тільки про звичайні ліки
Чи можна передбачити, що все-таки рецептурний підхід до продажу ліків буде збільшуватися? Чи тут немає взаємозв'язку?
Це питання дуже сильно контролюється. Зараз є навіть адміністрування антибіотиків у лікарнях. Тому що рецептурний відпуск – це не тільки про звичайні ліки. Це ліки і по програмі "Доступні ліки", які відпускаються безкоштовно. Наркотичні обов'язково відпускаються за рецептом. Дуже багато лікарських засобів відпускається за рецептами. І зараз Міністерство охорони здоров'я вживає заходів, щоб майже усі рецепти були електронні і щоб можна було відстежити увесь життєвий шлях препарату. Як він заїхав з-за кордону чи був зроблений в Україні, куди він потрапив, як лікар виписав? І якщо це рецептурний препарат, то повинен бути рецепт. Робота у цьому напрямку дуже активна ведеться. Ви за кордоном мало що купите без рецепту. Там дуже невеликий перелік. І це пов'язано як із тим, що рецептурні лікарські засоби можуть нашкодити здоров'ю при їх безконтрольному вживанні, так із тим, що дуже багато компенсується за рахунок бюджету тим чи іншим людям. У нас теж буде все більше виділятися коштів на відшкодування вартості лікарських засобів. І я думаю, що рецептурний відпуск займе своє чільне місце, де він повинен бути.
За вашими спостереженнями, наскільки послуги прайс-агрегаторів стали актуальними і важливими для нашого суспільства? Наскільки зростає їх популярність загалом?
Я вважаю, що вони актуальні. Наша країна одна із тих, яка запровадила таку цифровізацію, що деяким європейським за нами ще треба гнатися. Цифровізація посідає дуже велике місце у нашій державі. Але тут потрібно відстежувати кожну упаковку, тому що дуже важливо, щоб пацієнт не нашкодив собі сам. Я всім кажу, і своїм рідним теж: "спершу ти маєш спитати, чим лікуватися, не у мене, а у лікаря. А потім можеш прийти до мене проконсультуватися, як вживати цей лікарський засіб, скільки разів, коли зупинитися. Це я як фармацевт можу розказати. Але призначення лікарського засобу повинно бути обов'язково лікарем, особливо, якщо це рецептурний препарат".
Чи може виникнути якась інша послуга, якщо прайс-агрегатори все-таки заборонять?
Я вивчав досвід іноземних країн. Там є таке, що агрегують повністю всі аптеки, які існують у тій чи іншій країні. Там держава дає спеціальний логотип, що це легальна аптека, що вона ліцензована. Із цього сайту можна перейти на сайт аптеки і там придбати. Тобто прайс-агрегатор працює як той, що просто збирає інформацію і направляє людину у ліцензовану аптеку. А не доставляє чи ще щось виконує. Наприклад, Укрпошта. Вона сказала, що вона буде доставляти. Але вони отримали ліцензію і вони будуть суб'єктом господарювання, який матиме право на роздрібну торгівлю лікарськими засобами і будуть доставляти. Вони будуть мати ліцензію на електронну торгівлю і будуть таким чином відповідати всім вимогам. Тобто вони беруть на себе відповідальність. Якщо вони порушать ліцензійні умови, то позбудуться ліцензії. Якщо вони будуть відповідати, то це буде впевненість, що пацієнт отримає лікарський засіб належної якості. Тому тут просто зміниться підхід, мені здається. Скоріше за все, не йдеться, що просто заборонять.
Препарати канабісу можуть відродити виготовлення ліків в аптеках
Колись у аптеках були відділи чи навіть спеціальні аптеки, які на місці готували ліки. Чи працюють вони зараз і чи є такі препарати у прайс-агрегаторах?
У прайс-агрегаторах, на жаль, такого немає. Аптек залишилось на всю країну може сотня, може пару сотень. Взагалі велика проблема зі спеціалістами, з технологами, з аналітиками, які можуть робити і контролювати якість тих чи інших препаратів. І дуже багато лікарів уже розучилися виписувати рецепти на такі "болтушки". Але зараз, коли йде мова про те, що можливо препарати канабісу будуть реалізовуватися винятково через аптеки, і це буде виготовлення в аптеках, то, можливо, такий спосіб спонукає виготовляти й інші препарати в аптечних закладах.
Це також має бути спеціальна ліцензована аптека?
Так, безумовно. Видається ліцензія на виготовлення в умовах аптеки.
Співвідношення "користь-ризик" на боці користі
На вашу думку, чим ця ініціатива щодо прайс-агрегаторів має завершитися?
Для цього є публічне обговорення. Я думаю, що публічне обговорення повинно врахувати інтерес усіх – і ринку, і держави, і передусім пацієнта. Тому що ми направлені на роботу із пацієнтом і щоб співвідношення "користь-ризик" було на боці користі. Ризик повинен бути як найменший.
