Жирохов: Бої у міській забудові – це піхота

Жирохов: Бої у міській забудові – це піхота

Увесь тягар оборони і ведення боїв у міській забудові передусім лежить на піхоті, оскільки використання артилерії, бронетехніки чи дронів у таких умовах менш ефективне, ніж на відкритій місцевості, констатує військовий експерт Михайло Жирохов. В ефірі Українського Радіо він проаналізував ситуацію у Вовчанську на Харківщині, де зараз йдуть вуличні бої, і як наші військові тримають там оборону. За словами експерта, зазвичай для такої роботи задіюють підготовлених спецпризначенців різних підрозділів. Проте, на відміну від "м'ясних" штурмів ворога, "наші військові більше покладаються на використання тактики, на використання більшої навченості, ніж противник", – зауважив Жирохов. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/NGUmainpage

Фортифікації не будуються спонтанно

Почнімо із фортифікацій на Харківщині. Які саме фортифікації там будувалися, які побудували і яка ваша оцінка поточного становища на цьому напрямку?

Повного аналізу не може зробити ніхто, тому що будівництво фортифікацій – це дуже закрита тема. Але фортифікації на Харківщині будувалися. І будувалися, як і в інших прикордонних областях, три лінії оборони. Тому тут може бути тільки дискусія, де саме будувались і яким чином. Тобто, чи мали вони із військової точки зору якусь цінність. Але я думаю, що поки що не можна говорити, що ніяких фортифікацій на Харківщині не було.

На якій відстані треба було будувати ці фортифікаційні споруди і чому не збудували їх прямо "на нулі"? Чи була можливість в українських захисників наблизитися до кордону, щоби побудувати їх там? 

По-перше, є певні документи, за якими будуються ці фортифікації. Вони не будуються спонтанно, є спеціально навчені люди. По-друге, відстань від кордону залежить від географії, перш за все. Усі фортифікації будуються із урахуванням висот, населених пунктів, доріг. Там велика кількість різних елементів, які потрібно мати на увазі, коли будуються фортифікації. Крім того, не потрібно забувати, що фортифікації були – рови, мінні пастки і велика кількість інших робіт, які робилися весь цей час. Тому говорити про те, що не було фортифікацій, тому росіяни так швидко просунулись, я б не став. Там є інші певні обставини.

Міста-фортеці

Війна у містах. Який досвід за останні 2 роки здобули ми і про що він говорить? 

Оборона міст і досвід міських боїв – це дещо різні речі. Україна за 2 роки повномасштабного вторгнення використовувала саме міста-фортеці. І ми знаємо, що за весь час війни росіянам вдалося захопити тільки один обласний центр – Херсон. Бо, наприклад, Чернігів і Суми трималися як міста-фортеці, як центри оборони проти російського вторгнення. Щодо досвіду міських боїв, то тут нічого нового не відбулося. Навпаки, наші військові, та й росіяни, почали вивчати досвід Другої світової війни. Це, по суті, єдина війна, де був конкретний досвід саме міських боїв, у міській забудові. Але тут є і українське ноу-хау, тому що під час цих боїв використовується нова високотехнологічна техніка, перш за все, дрони.

Чи використовуються дрони для замінування території? Чи вистачає нам такої техніки і наскільки вони ефективні у сучасній війні? 

Використання дронів в якості мінерів має, на жаль, невелике розповсюдження. Більшість дронів на озброєнні Сил оборони України мають недостатню вантажопідйомність для того, щоб нести протитанкову міну. Робити скиди – це можливо. Ми бачимо практично кожного дня десятки відео зі знищенням російських окупантів. А ось протитанкові міни досить важкі, тому нести їх може не кожен дрон. На деяких ділянках я бачив, що вони використовується, але це не масово.

Бої у містах – це дуже важко

Уже було чимало великих міських битв –  Маріуполь, Бахмут, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Авдіївка. Зараз битва точиться за Часів Яр. Які вже уроки винесли ЗСУ за цей період, чого ми навчилися і чи не змінює також свою тактику ворог?

Я можу сказати, що досвід неоднозначний, тому що ведення боїв у міських забудовах – це дуже важко для військових. Для цього повинні бути спеціально навчені підрозділи, які мають певні ази вуличного бою. Це не загальна піхотна підготовка. Тому для боїв у вуличній забудові все більше використовують спеціалізовані підрозділи. І ми бачимо, що у Вовчанську, де зараз йдуть вуличні бої, задіють у тому числі і спецпризначенців різних підрозділів. І потрібно відзначити, що росіяни теж навчаються. Вони дуже обмежено використовують бронетехніку, тому що в умовах вуличних боїв вона має низьку цінність і в більшості випадків була б знищена.

Михайло Жирохов. Фото: facebook/girohov

У навчальних центрах дають базові навички

Що вам відомо про зміни у наших навчальних програмах щодо підготовки до таких боїв? Що насправді відбувається у навчальних центрах? 

По-перше, потрібно сказати, що навчальні центри зараз працюють у нестандартних умовах, в умовах розгортання масової армії. Тому вони  дають тільки базову військову підготовку. Тобто зараз фактично немає спеціалізованих центрів, як це можливо у мирний час, де є можливість окремої підготовки, наприклад, для спецпризначенців, окремої програми для піхотних підрозділів. Такого, на жаль, немає. Наскільки я знаю, усі навчальні центри працюють по єдиній програмі, яка дає базові навички. А вже у військах є певні центри з допідготовки військовослужбовців до конкретних бойових дій. Тобто, якщо конкретна бригада задіяна у вуличних боях, то така підготовка проводиться. Хоча тут треба сказати, що все залежить від того, як до цього відноситься командир бригади. 

Бойові дії у міській забудові – це піхота

Яку роль у штурмі великих міст зараз відіграють піхота, дрони і артилерія? Як би ви ранжували ці три типи?

Якщо ми говоримо про бої у вуличній забудові, то перш за все це піхота. Дрони і артилерія не мають такого значення. Артилерія у містах практично не використовується, тому що великий шанс нанести удар по власним силам, бо лінія зіткнення міняється дуже оперативно. Дрони теж мають обмежені можливості, тому що забудова, як правило, велика і вона не дозволяє використовувати їх так ефективно, як на відкритій місцевості. Тому всі бойові дії, які йдуть у міській забудові, це перш за все піхота. Дуже часто це залежить від навченості піхоти і, на жаль, як показали події у Бахмуті, від кількості. Тобто росіяни взяли це місто просто кількістю. Із 10-ти там гинуло восьмеро, але двоє доходили до певної лінії. Для нашої армії такі втрати неприйнятні. Тому наші військові більше покладаються на використання тактики, на використання більшої навченості, ніж противник.  

Останні новини
Завдяки саміту у Швейцарії Україна перехопила ініціативу в питаннях миру ― Олещук
Завдяки саміту у Швейцарії Україна перехопила ініціативу в питаннях миру ― Олещук
За кожним російським піхотинцем полює один український дрон — комбат Федоренко
За кожним російським піхотинцем полює один український дрон — комбат Федоренко
Чотири дні до вересня. У Києві почався фестиваль пам'яті Романа Ратушного
Чотири дні до вересня. У Києві почався фестиваль пам'яті Романа Ратушного
Саміт у Швейцарії має всі шанси стати єдиним масштабним майданчиком — Семенюк
Саміт у Швейцарії має всі шанси стати єдиним масштабним майданчиком — Семенюк
НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда
НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда
Новини по темі
За кожним російським піхотинцем полює один український дрон — комбат Федоренко
Чотири дні до вересня. У Києві почався фестиваль пам'яті Романа Ратушного
Протистояти балістиці можуть тільки комплекси Patriot і SAMP/T – Криволап
"Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!", – Блаженніший Святослав про слово надії під час війни
Допомога бригаді НГУ "Азов": Фестиваль Faine Misto 2024 оголосив весь список виступаючих артистів