Віталій Черноіваненко: Головний сенс свята Песах — боротися за свою свободу

Віталій Черноіваненко: Головний сенс свята Песах — боротися за свою свободу

Від 22 квітня відзначається юдейське свято Песах. Про історію звільнення євреїв з єгипетського рабства, традицію святкування та сенси цього свята розповів Єлизаветі Цареградській в ефірі Радіо Культура Віталій Черноіваненко, президент Української асоціації юдаїки, старший науковий співробітник відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені Вернадського.  

 

0:00 0:00
10
1x

 

Віталій Черноіваненко. Фото: ФБ-сторінка Vitaly Chernoivanenko

 

Чому Песах святкується з 22 по 30 квітня

Святкування не обов'язково прив'язується до звичного в Україні григоріанського календаря, а от за юдейським календарем це усталений час — 15 число місяця нісана, перший день свята Песах. Якщо точніше, свято починається ввечері 14 нісана. 

Низка єврейських релігійних свят здавна регламентується відповідним чином. Про це йдеться в Торі, або, як ми називаємо Тору, у П'ятикнижжі Мойсеєвім (перші п'ять біблійних книг, спільних для юдеїв і християн). Всевишній Бог заповідає дотримуватися певних свят, серед яких і Песах, що його потрібно святкувати сім днів. До порівняння, є осіннє свято Сукот, яке теж відзначається сім днів, відповідно до Біблії. В Ізраїлі визначено святкувати сім днів, а за межами ізраїльської землі — вісім, тобто на день більше. Чому так? Один день подвоюється, із рядом інших єврейських релігійних свят відбувається так само. 

Вечірня трапеза Седер в Ізраїлі є строго святковим днем. Усі сім чи вісім днів свята не дуже суворі, не забороняють певних видів робіт, наприклад. Строгими є перший і останній день в Ізраїлі, а за його межами — перші два дні і останній день. Інші дні, так звані хольга моет, — напівсвяткові, тобто дозволяється виконувати різні роботи. Втім, серед тих, хто дотримується традиції, прийнято влаштовувати собі відпочинок на весь цей період. У державі Ізраїль, приміром, шкільні канікули якраз у дні свята Песах.

Історія свята та його сенси

Передусім озвучу кілька зауваг, бо, спілкуючись із різними людьми, часом помічаю брак розуміння: складається враження, що юдейська Пасха — це щось одне, а християнська — інше. Християнська Пасха не виникає окремо й нізвідки, вона з'являється в єврейському середовищі, тож, звісно, позначена впливом традиції та уявлень про Песах. У християнське свято вкладається інша концепція, але зрозуміло, що коріння росте з давньоєврейської релігії. 

Тож яким є давньоєврейське свято Песах і про що воно? Знову-таки, повертаємося до Тори, П'ятикнижжя, зокрема до другої біблійної книги, яка називається в єврейській традиції Шмот (Імена), а в християнській — Вихід. Вихід з Єгипту означає, що давні сини Ізраїлю перебували в рабстві єгипетському. З релігійної точки зору це беззаперечний факт, але з наукової — ідеться про певну легенду, яка не підтверджується іншими, позабіблійними джерелами, зокрема давньоєгипетськими. Біблія описує це як грандіозну подію: величезна кількість євреїв виходить із полону єгипетського, що відбувається на тлі десяти масштабних покарань, серед яких — загибель усіх первістків Єгипту, і зрештою завершується загибеллю самого фараона й частини його великого війська.

У релігійних святах не завжди варто шукати історичність, адже головне — їхні сенси. Песах має ще іншу назву. Згідно з Біблією, за повелінням Бога всі єврейські будинки були позначені кров'ю ягнят, щоб Ангел смерті проминув їх. Слово "пасах" у минулому часі означає "минув", "оминув", тобто торкнувся домів, де були первістки єгиптян, але пройшов повз житла синів Ізраїлю. Звідси похідне слово "Песах". Християнська "Пасха" звідси ж, ясна річ. А ще в єврейській традиції склалася назва "зманхерутену", що з івриту перекладається дослівно як "час нашої свободи". Звідси ми виходимо на головний сенс: це свято свободи, свято про свободу й те, як важливо за неї боротися.

Зв'язок єврейської та християнської традиції

Ми вже з'ясували: коли кажемо "юдейське свято Песах" і "християнська Пасха", це те саме слово. Сенси трохи відрізняються, але основна спільність — свобода, звільнення. В юдаїзмі йде мова про шлях народу від єгипетського рабства до свободи, а в християнстві — про звільнення людства загалом, адже Ісус своєю жертвою звільняє людей від гріха і смерті. 

Щодо атрибутів, на єврейське свято Песах вживають мацу — бездріжджовий хліб, він має бути без закваски. Узагалі у святковий період потрібно утримуватися від квасних, дріжджових продуктів. Маца стала ледь не головним символом Песаху.

Існує плутанина зі словами "Пасха" і "паска", коли на свято кажуть "паска". Ні, свято — це Пасха, а паска — це ритуальний хліб, який вживається під час християнського свята. Який між ними зв'язок? На позір, ритуальний хліб для християнської Пасхи, або Великого дня, — запозичена ідея, бо ось же маца. Утім, із точки зору академічного релігієзнавства, яке досліджує, звідки походять релігійні концепти, ідея і вигляд саме християнської паски походять не з давньоєврейської релігії, а з язичництва. Це не новина: християнство увібрало частину юдаїзму, оскільки сформувалося саме у давньоєврейському середовищі, але, позаяк доволі швидко вийшло за межі єврейського світу, позичало ідеї і в довколишніх народів і культур, зокрема язичницьких.

Традиція святкування Песаху

У сучасному світі можна по-різному вітати з Песахом. Потрібно розуміти, що минули часи, коли всі люди були релігійними. Євреї можуть бути цілком світськими людьми, які не дотримуються традиції і не відзначають свят. У сучасній державі Ізраїль можемо умовно виділити три категорії: ті, що категорично не святкують; релігійні чи навіть ультрарелігійні; загалом світські люди, які з повагою ставляться до традиції власного народу і в більшому чи меншому обсязі її дотримуються. Тому не думаю, що хтось образиться, якщо їх привітати.

Є традиційне вітання, що поширюється не тільки на Песах, а й на інші єврейські свята. Починають вітання зі слова "Хаґ" — це свято. Далі йде назва свята, у нашому разі Песах. І в кінці додають слово "самеах" — радісний. Тобто "Радісного свята Песах" звучатиме як "Хаґ Песах самеах". Це мовою іврит, але оскільки на українських теренах століттями була поширена єврейська мова їдиш, яка трохи нагадує німецьку, вітання мовою їдиш звучатиме "Афрейлихен Пейсах" — так упродовж багатьох століть саме на українських землях євреї вітали одне одного чи тих, хто вітали їх. 

Песах починається зі святкової вечері, що називається Седер. Однак це не тільки вечеря. "Седер" перекладається як "порядок" — до речі, єврейський молитовник має назву "Сідур": є визначені молитви, релігійні тексти, які читають під час трапези. Тобто це не просто вживання певної їжі чи напоїв, а насамперед читання певних текстів, що слугують нагадуванням про давні події та сенси. Паралельно з цим вживаються певні страви, й елементи трапези є символічними. Окрім маци, наведу як приклад марор. Це зелень, і для вечері бажано взяти найгіркішу — щоб не забувати про гіркоти, які спіткали народ у єгипетському рабстві, а водночас — цінувати те, що зараз маємо.

Підготувала для публікації Юлія Озен