Фізикогеограф Роман Спиця: Відновлення Каховського водосховища в початковому стані — не найкращий варіант

Фізикогеограф Роман Спиця: Відновлення Каховського водосховища в початковому стані — не найкращий варіант

6 червня 2023 року російські військові зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Через підрив машинної зали станція за лічені години пішла під воду, що спричинило катастрофічні наслідки для флори й фауни. Останнім часом медіапростором активно поширюється інформація, що Каховське водосховище наповнюється водою. Про що це свідчить і на що очікувати далі, розповів Ользі Вернигоренко в ефірі Радіо Культура Роман Спиця, кандидат географічних наук, завідувач відділу геоморфології та палеогеографії Інституту географії НАН України. Також дав коментар Григорій Коломицев, кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України, експерт Української природоохоронної групи (UNCG). 

0:00 0:00
10
1x

Наслідки вчиненої російськими окупантами катастрофи на Каховській ГЕС, червень 2023 року. Фото: АрміяІнформ

Історія зведення Каховської ГЕС

Роман Спиця: Каховська ГЕС будувалася протягом 1952-1959 років. Важливо зазначити, що основною причиною будівництва гідроелектростанції було забезпечення не електроенергією, а водою. Каховську ГЕС створили для освоєння південних степів та просторів північної частини Кримського півострова, які на той час були без вологи. Так сформувалося велике водосховище з площею 2155 км², що дорівнює одному Герцогству Люксембург або кільком невеликим європейським державам. 

Друга мета створення водосховища — його стратегічна роль. Річ у тім, що Радянський Союз завжди готувався воювати із західними імперіалістами. У разі атаки країн Заходу планувався підрив каскаду Дніпровської ГЕС, що зробило б територію непрохідною для будь-якої техніки.  

Зрештою, ще одна причина — знищення української культурної спадщини. Багато історичних пам'яток зникло під водами Каховського водосховища, зокрема, Великий Луг і навіть пам'ять про нього.

Великий Луг

Роман Спиця: Оскільки Каховське водосховище створене на місці заплави Дніпра, Великий Луг об'єднує значну кількість ландшафтів — від лісів до Дніпровських плавнів, які використовувалися для господарства та військових цілей, луків, що періодично затоплювалися під час повені й паводків. Тобто йдеться про цілу серію ландшафтів, точну характеристику яких дати важко, адже до нашого часу дійшли тільки писемні культурні джерела.

Григорій Коломицев: Варто зазначити, що вода повертається не до Каховського водосховища, бо його не стало, а до Великого Лугу. На космічних знімках ця територія схожа на судинну систему, яка складається з багатьох водних артерій. На Великому Лузі нині відбувається водопілля: сюди надходить вода, яка підтоплює місцевість. Це процес, що йшов іще до побудови Каховського водосховища і який відбувається на кожній непорушеній річковій заплаві. 

Водопілля — щорічне сезонне явище. На жаль, у тих місцях, де річка була видозмінена людиною, спостерігаємо вихід із берегів русла річки. На Великому Лузі бачимо всю річкову систему (з плавнями, старицями, водотоками), яка наповнюється водою. Поступово, коли прихід води сповільнюватиметься, зокрема, після зими, відповідно, рівень води опускатиметься. Для цієї території важливий природний процес, режим, що повторюється щороку. Спочатку земля насичується водою, відбувається рух речовин, розповсюдження насіння. Згодом під час просихання волога лишатиметься ще довго, що створюватиме умови для розвитку типової рослинності, як у заплавах. 

Як змінилися території колишнього Каховського водосховища

Григорій Коломицев: Торік там дуже швидко з'явилася рослинність, яка станом на осінь була розвинута добре. Цьогоріч навесні відбуватиметься той самий процес повернення природної заплави. Як бачимо, йде водопілля, що надалі створить хороші умови для рослин, що почали рости минулого літа. Очікуємо оновлення території в попередньому вигляді. І, відповідно, маю оптимістичні сподівання, що туди повернуться всі види птахів і тварин, які водяться у природних заплавах. 

Роман Спиця: Чи відбудеться стовідсоткове повернення до природного режиму? Не зовсім, адже велика частина Дніпра досі заблокована греблями ГЕС. Але те, що спостерігаємо нині — абсолютно нормальний процес. Заплава починає своє формування у природному режимі. 

Ми часто зосереджуємося на території колишнього Каховського водосховища, коли ж насправді проблема екологічної катастрофи набагато ширша. Якщо в межах водосховища збережуться доволі сприятливі умови для ведення господарства та проживання населення, то подібного не можна сказати про південь України, який повністю залежав від каховської води. Наші південні землі через нераціональне радянське господарювання перетворені на повністю техногенні агроландшафти. Цьому сприяв вирівняний рельєф. Тому наслідки для Херсонської, Запорізької, частини Миколаївської області будуть дуже неприємними. Насамперед усе залежить від того, яке рішення ухвалять щодо долі колишнього Каховського водосховища. 

Свідома катастрофа: наслідки будівництва Каховського водосховища

Роман Спиця: Тут можна говорити про кілька варіантів впливу, зокрема про вплив на тектонічні процеси. Як відомо, Каховське водосховище розміщено на межі двох великих геологічних структур: Українського кристалічного щита і Південноукраїнської монокліналі. І створення водосховища об’ємом близько 20 км³ води спричинило доволі великий тиск між різними тектонічними структурами. Це нищення природи.

Створення водосховища — це свідома керована катастрофа, що має екологічні наслідки. На жаль, степи не відразу перетворилися на "земний рай" через специфічну геологічну будову та зміни гідрогеологічних умов. А коли наповнилося водосховище, на прибережних територіях почав підніматися рівень ґрунтових вод. Зона впливу становила 60 км, що спричинило масові процеси засолення ґрунтів. Окрім того, коли прокладали систему каналів (які не були герметичними), загострилася проблема підтоплення вздовж них. У Радянському Союзі створювалися експедиції для подолання таких наслідків будівництва — звісно, це не афішувалося. 

Іще одна особливість — руйнування берегів. Повторюся, у світі не прийнято будувати водосховища на рівнинних річках, бо це втрата великих територій, цінних ландшафтів. І от почали руйнуватися береги, по 60 метрів на рік. Минуло кілька десятиліть — і система нарешті стабілізувалася. Щоправда, після сучасної катастрофи все повертається до попереднього існування. Рівень води опускається, ведення сільського господарства під питанням. Знову ж таки, загострюються процеси осушення. Тобто проблеми розвитку південних територій вкрай актуальні.

Відновлення Каховської ГЕС

Роман Спиця: Є думка щодо природного відновлення ландшафтів, але не треба забувати, що катастрофа має значно більші масштаби. Мене як фізикогеографа турбують південні степи. Відновлення природних ландшафтів — це сукцесія, яку нам уже доводилося спостерігати під час Чорнобильської трагедії. Але щоб відбулася природна сукцесія, потрібні природні ландшафти, а їх на півдні немає. Існує побоювання, що замість природних там залишаться техногенні ландшафти, освоєні інвазійними видами рослин. Тобто відновлення можливе, але без обережного впливу людини тут не обійтися. 

Чи можливо відновити ГЕС у тому стані, в якому вона була? Можливість є, та виникає кілька застережень. По-перше, ми знову втратимо величезні території, що можна використовувати для ведення господарства і створення об’єктів природно-заповідного фонду, яких на півдні України дуже небагато. По-друге, є шанс частково відновити екосистему заплави Дніпра, що на всій території України фактично знищена. По-третє, скільки часу забере заповнення водосховища? Є проблема, і відновлення водосховища в його початковому стані — не найкращий варіант.

Якщо ми переходимо на світові стандарти господарювання, є альтернативні варіанти відновлення. Коли Україна переможе і ми отримаємо доступ до південних регіонів — не затоплюючи великих територій, не відновлюючи Каховського водосховища — створити серію невеликих, неглибоких руслових водосховищ або ж ряд компенсаційних водосховищ. Утім, головний ключ до комфортного екологічного майбутнього — водозаощадження у сільському господарстві. Існує система крапельного поливу, водоощадні технології, якими користуються країни з високим індексом людського розвитку. Я вважаю, що це найкращий вихід, хоч і дорогий. Але він є. 

Текст підготувала Катерина Кобєлєва, відредагувала для публікації Юлія Озен 

Останні новини
Закон США про допомогу Україні передбачає фінансування і наступного року ― Гарань
Закон США про допомогу Україні передбачає фінансування і наступного року ― Гарань
Збитки довкілля від війни значно більше 2-х трильйонів грн — Василюк
Збитки довкілля від війни значно більше 2-х трильйонів грн — Василюк
Нова допомога від США може надійти в Україну вже наступного тижня — Моцик
Нова допомога від США може надійти в Україну вже наступного тижня — Моцик
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники армії або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Наказ убити Вакуленка віддали представники армії або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Новини по темі
Нова допомога від США може надійти в Україну вже наступного тижня — Моцик
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники армії або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику