Окупована Росією ЗАЕС. Ілюстративне фото: Енергоатом
До війни на ЗАЕС працювало 11 тисяч працівників, а зараз – 2 тисячі
— Як сьогодні живе Енергодар? Що кажуть люди про ситуацію на ЗАЕС?
Окупанти з початку лютого цього року перестали пускати ліцензований персонал, який не уклав контракти із фейковою компанією від "Росатому". Тож якщо до цього моменту в них і так була важка ситуація із забезпеченням кваліфікованим персоналом на ЗАЕС, то з лютого вона вкрай складна. Зараз станцію обслуговує трішки більше 2 тисяч осіб, з яких не всі є фахівцями і не всі навіть працювали до цього моменту на ЗАЕС. Нагадаю, що до моменту окупації на станції працювало близько 11 тисяч працівників. Здебільшого персонал експлуатаційного підрозділу, який є ліцензованим, виїхав на підконтрольну територію України і зараз підтримує кваліфікацію на інших атомних станціях.
Більше, звичайно, персонал та керівництво "Енергоатому" можуть прокоментувати (становище на окупованій ЗАЕС – ред.), але з точки зору загальної інформації ця атомна станція вже третій рік поспіль працює як військова база. Замінований периметр, замінована територія частково. По технологічних приміщеннях розміщені й особовий склад окупаційних військ, і військова техніка. Персоналу доводиться випробовувати на собі й психологічний, і фізичний тиск, і тортури окупантів. Зараз близько десяти осіб утримують в окупаційних катівнях за свою проукраїнську позицію або просто за те, що в них щось знайшли в телефоні або квартирі. Тобто чиниться суттєвий тиск і на персонал, і на мешканців міста з боку окупантів.
Місто спорожніло, залишилося близько 20% мешканців – приблизно десять тисяч населення. А до окупації в місті мешкало 53 тисячі жителів.
"Фахівці із Росії не покривають потреб ЗАЕС ані фахово, ані чисельно"
— А чи завозять окупанти населення із Росії? Адже є інформація із інших тимчасово окупованих українських міст про те, що це відбувається: активно завозять і навіть розселяють у квартирах, відібраних у місцевих мешканців.
Так, квартири окупанти "націоналізують", розселяють в них мешканців, але небагато людей згодні їхати навіть із віддалених куточків материкової частини РФ до Енергодара. Вони розуміють, що тут близько до лінії фронту. Проте це не стосується фахівців, яких росіяни завозять примусово. У відрядженнях працівники на місяць-два-пів року, а потім їх відправляють до їхніх постійних місць проживання. Проте це, звісно, не знімає кадрову та фахову складову з обслуговування обʼєкту. Адже там сім ядерних обʼєктів, шість реакторів, які до моменту окупації функціонували в повному складі, й сухе сховище відпрацьованого ядерного палива. Тому персоналу вкрай не вистачає. Той компенсаційний фактор, який вони завозять із РФ з інших атомних станцій, не покриває потреби ані фахово, ані за чисельністю. Проте, звісно, персонал завозять, розселяють по квартирах, покинутих нашим населенням, змушеним виїхати.
Резолюція МАГАТЕ щодо ЗАЕС
— Резолюція Ради керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) про термінове повернення ЗАЕС під повний контроль України – це лише декларація чи вона справді дієвий механізм? Як ви вважаєте?
Це перша резолюція, схвалена Радою керуючих МАГАТЕ, і українська сторона є з поточного року членом Ради керуючих. Це, звісно, позитивний крок стосовно міжнародного тиску на компанію "Росатом", яка прямо є ядерним окупантом ЗАЕС. Я сподіваюся, що цей крок буде дієвим саме стосовно міжнародного тиску. Стосовно військових – я не впевнений.
Дмитро Орлов. Фото: ФБ-сторінка Дмитра Орлова