Наталія Кривда. Фото надане Наталею Кривдою
Наталія Кривда на чолі Наглядової ради УКФ
— У мене до вас просте питання: яким ви бачите УКФ у найближчому майбутньому?
Ірина Подоляк: Перш за все, я знаю, що ми вже заздалегідь можемо привітати Наталку Кривду, тому що сьогодні, 6 березня о 14:00 у Києві має відбутися пресконференція міністра культури, де він має представити членів Наглядової ради. Ми ще не знаємо, чи вони зможуть бути присутні фізично, але точно знаємо, що він їх представить. Так само сьогодні пан Карандєєв представить нову голову УКФ. У зв'язку з тим, що ані мене, ані Галину Григоренко на цю пресконференцію не запрошували, то ми робимо висновок, що була обрана Наталка Кривда, з чим я її щиро вітаю, тому що вона - дуже достойна кандидатура. Також додам, що це в нас не змагання між кандидатками, це - право Наглядової ради запропонувати до вибору достойні кандидатури міністру культури, який має вибрати ту, яка, на його думку, буде найбільш релевантною для виконання цих повноважень у цей час. Ми розуміємо, що це пані Наталя і я переконана, що її досвід, знання, громадянська позиція, професійна постава дозволяють їй очолити таку важливу інституцію в Україні. Я та Галина Григоренко будемо допомагати їй у виконанні всіх її функцій, завдань і повноважень в тій мірі, в якій зможемо. Від нас вона матиме абсолютну і повну підтримку у всіх змінах, які, ми сподіваємося, очікують УКФ. На моє переконання, одним із найбільших викликів, які зараз стоять перед УКФ, - є обрання виконавчого директора установи. Це є ця особа, позиція, яка несе повну юридичну, адміністративну, організаційну відповідальність за діяльність УКФ. Одна з головних функцій голови УКФ – адвокація діяльності цієї інституції і покращення її операційної діяльності через пропоновані зміни до законодавства. Я переконана, що саме в такому напрямку ми всі разом будемо рухатися вперед.
— Пані Наталю, ви можете підтвердити або спростувати слова пані Ірини?
Наталія Кривда: Дякую за вітання. Я дійсно отримала запрошення на цю конференцію вчора, не знала, що ані вас, ані Галину не запросили. З моєї точки зору це не дуже комфортно, але вочевидь я таке запрошення отримала і на конференції я дізнаюся в офіційний спосіб про це призначення. Я щаслива почути від колег про підтримку, адже це не конкуренція і не змагання. Мені здається, тут навіть не в персонах та персоналіях справа. Справа в тім, що громадськість зібралася, активно висловлювала своє бажання бачити УКФ суб'єктом культурної політики. Не тільки оператором грантів на полі державного фінансування, але й суб'єктом цієї непростої сфери. Тому важливо не тільки і не стільки, хто буде обіймати цю позицію, скільки та консолідована позиція і ціннісні настанови, які офіційна спільнота, експертна спільнота напрацювали і ті вимоги й очікування, які сьогодні є до УКФ, - надзвичайно високі. На чолі Наглядової ради УКФ буду дуже сподіватися на підтримку колег, адже сьогодні не одна людина, але команда лідерів, однодумців, спільно ціннісно налаштованих має робити якісь зрушення. У нас блискучий склад Наглядової ради. Так сталося, що з більшістю я персонально знайома і це для відчуття того, що ми рухаємося у правильному напрямку.
"Нинішня Наглядова рада УКФ не дозволить собі ручного керування"
— Пані Наталю, тоді до вас питання як до людини, яка з 2018 року долучена до роботи в УКФ як експертка. В травні 2021 року стався скандал, коли культурні діячі звинуватили Наглядову раду УКФ в ручному управлінні, писали листа Президенту, тодішньому міністру культури Ткаченку, Шмигалю. Як ви бачите питання боротьби з оцим ручним управлінням, щоб цього не повторилося?
Наталія Кривда: Воно і не може повторитися, тому що ті колеги, друзі, діячі культури, які сьогодні є в Наглядовій раді, не дозволять нікому і собі в першу чергу ручного керування. Якщо дотримуватися закону, букви і духу, то таке неможливо. У Наглядової ради чітко прописані межі її повноважень, задачі, які вона має робити. Мені здається, що запобіжником є і закон, який прописаний, і моральні налаштування цих людей. Саме тому ми як суспільство так боролися за те, щоб в члени Наглядової ради УКФ пройшли люди гідні, з позицією, такі, що осмислено ставляться до своєї місії. Нагадаю, що ця робота здійснюється на громадських засадах, тут немає жодного фінансового або якогось організаційного інтересу, крім бажання зробити царину культури квітучою та поставити людину в центр всіх процесів в культурі. Зараз в епоху, коли ми в складній та довгій фазі війни, культура має переосмислити все це, як ключове поле породження сенсів. Мені видається, що це там, де народжується стійкість, де можна шукати підтримку, де голосно лунає Україна в міжнародних середовищах. Зараз це дуже важливо. Ручне управління – це зовсім стара історія. Впевнена, що вона не повториться.
— Пані Ірино, як гадаєте, які ризики, що ця історія може повторитися?
Ірина Подоляк: Я переконана, що головною запорукою неповторення такої історії є прозорість діяльності - і директорату УКФ, і Наглядової ради. Якщо цей принцип буде дотримано, то ми маємо надію та якусь гарантію, що УКФ буде власне тією інституцією, яка може йти на чолі змін, які ми зараз бачимо як виклики, які стоять перед сферою культури. Мова йде і про гіпотетичну реорганізацію Міністерства культури, і про дискусії, чи культура на часі, чи ні.
