Ілюстративне фото: ФБ-сторінка Мінінфраструктури України
"У нас є коридор узагалі, який відновив судноплавство"
― 8 млн тонн вантажу було експортовано через "зерновий коридор". Загальний обсяг експорту від початку роботи українського морського коридору сягнув 28 млн тонн, заявив віцепрем’єр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Таким чином експорт через чорноморські порти поступово наближається до довоєнних показників. Які ще залишаються проблеми щодо експорту товарів через "зерновий коридор"?
По-перше, вже у нас є не "зерновий коридор", а у нас є коридор узагалі, який відновив судноплавство. Є ще проблеми із завищеними ставками на страхування суден і вантажів. Цими проблемами займається Міністерство інфраструктури і Міністерство економіки та розвитку. Насправді я не бачу жодних обмежень для того, аби весь український вантаж ішов на експорт морем. Більше того, у березні ми маємо бути свідками відновлення контейнерного сполучення з портами "Великої Одеси", що має привести до повернення вантажної бази до наших портів із портів Прибалтики, Польщі та Румунії.
― Якщо говорити про інтенсивне збільшення кількості вантажу, це залежить насамперед від безпекових питань чи є також інші чинники?
Жодних обмежень стосовно кількості вантажу, який міг би прийняти морський транспорт, у нас немає. Є лише обмеження, пов’язані з інфраструктурою залізниці, тому що по деяких напрямках сполучення з портом "Великої Одеси" є руйнування, а також є дефіцит водіїв із доставки вантажів автомобільним транспортом.
"Це значно дешевше, швидше, простіше, ніж використовувати інфраструктуру сусідньої країни"
― Адміністрація румунського порту Констанца повідомляє, що відвантаження українського зерна з порту в січні скоротилося на 38%. Це свідчить про більше використання Україною власних портів, тож румунські трейдери занепокоїлися, що створені експортні маршрути будуть втрачені. Це тимчасова ситуація чи ми поступово будемо використовувати більше своїх шляхів?
Це вже тренд на повернення нашої вантажної бази до українських портів. Ми не маємо донатити наших сусідів. Спочатку це були альтернативні шляхи, і собівартість перевезення та використання цих шляхів значно дорожча, ніж порти України. Маю надію, що ця тенденція зберігатиметься. Можливо, якась частка вантажопотоку, яка йшла через Дунай, залишиться. Треба зазначити, що пропускна спроможність портів "Великої Одеси" перевищує обсяги експорту. Це значно краще, дешевше, швидше, простіше, ніж використовувати інфраструктуру сусідньої країни. Ми це обговорювали в Румунії під час форуму з відновлення України і просили створити умови для нашого вантажопотоку. Але треба розуміти, що навіть термінали Констанци звертаються до нас із проханням, аби ми посприяли через Міністерство закордонних справ у питанні збільшення кількості інспекторів-митників на території їхніх портів. Наша інфраструктура та взаємодія між митницею і владою, незважаючи на критику органів контролю, відбувається значно краще і швидше. Тому я прогнозую повне повернення вантажопотоку. Або може буде залишок до 10%, який ми відправляли через порти Румунії.
Віктор Берестенко. Фото: mediacenter.org.ua
"З 1 березня запрацював механізм страхування"
― Яка ситуація з перевізниками з інших країн? Бояться чи не бояться заходити до нас?
Судноплавні засоби ― винятково іноземні. Довіра до ЗСУ та до безпеки мореплавства підвищується. Плюс здійснюється дуже великий комплекс заходів щодо розмінування територій. Є мапи з локаціями мін, їх надають капітанам суден. Тому я бачу обмеження лише по деяких видах вантажів, наприклад, великі судна, які перевозять олію, ще бояться заходити. Судновласники контейнерів поки що не ухвалили рішення, але з 1 березня запрацював механізм страхування. Маю надію, що протягом місяця це питання вирішиться. В Україні працює "Українське Дунайське пароплавство", яке володіє власним флотом, усі інші судна ― з іноземним прапором. Що стосується автомобільних перевізників, то тут маємо обмеження. Коли на початку вторгнення жодна іноземна компанія не хотіла приїжджати до України, то зараз вони можуть приїжджати до західної частини України, а далі ми маємо все довозити. Тому досить дивно, що вони там блокували і страйкували. Щодо українських перевізників, у нас вибувають люди. Наша галузь не визначена як критична, відбувається мобілізація, і ми постійно стикаємось із проблемою відсутності водіїв. Тобто транспорт є, а водіїв бракує.
― Раніше ціни на страхування вантажів були високі, потім стабілізувались. Як страхувальники працюють зараз на цьому ринку?
На початку відновлення судноплавства у вересні 2023 року вартість страхування сягала 5% вартості вантажу і суден. Зараз вона зменшилась до 1,5%. Маємо надію, що тренд на зменшення буде продовжуватися і ми повернемося на рівень довоєнних 0,5-0,75%. Це напряму впливає на вартість вантажу.
"Думаю, ми побачимо дзеркальні заходи з боку ЗСУ, якщо будуть атаковані наші цивільні судна"
― Серед найбільших досягнень у справі відкриття морського коридору називають те, що Росія не буде нападати на іноземні торгові судна. І річ не лише в міжнародному осуді, але й у підвищенні вартості страхування кораблів, зокрема російських. Українські чиновники вважають, що гостра небезпека може чекати лише на кораблі, які перебувають у доках. Це стала ситуація станом на зараз?
Не можна нічого стверджувати про обмеження будь-яких дій Росії щодо руйнування нашої країни. Вони можуть робити що завгодно. Минулого тижня росіяни затопили цивільне судно, яке стояло в Херсоні. Це буде сприйнято світовою спільнотою досить жорстко, хоча зазвичай вони висловлюють "стурбованість". Думаю, ми побачимо якісь дзеркальні заходи з боку українських Збройних Сил у разі, якщо будуть атаковані наша цивільна інфраструктура та цивільні судна ― заходи, спрямовані на судна, які перевозять нафту із портів Росії.
