Фіни не забули напад СРСР ― Дещиця про вибори у Фінляндії

Фіни не забули напад СРСР ― Дещиця про вибори у Фінляндії

Обрання президентом Фінляндії Александра Стубба є відходом від більш традиційної фінської політики добросусідства з Росією. Таким чином виконувач обов'язків міністра закордонних справ України з 27 лютого до 19 червня 2014 року Андрій Дещиця оцінив Українському Радіо наслідки президентських виборів у Фінляндії. Напад радянської Росії на цю країну в 1939 році залишився у пам’яті фінів, наголошує Дещиця. І вони робитимуть усе можливе, щоб не допустити нового нападу Росії. Це був один із аргументів, чому Фінляндія так швидко приєдналася до НАТО. А у фінальному турі президентських виборів не було жодного проросійського кандидата, зазначає Дещиця. Він сподівається, що Фінляндія підтримуватиме членство України в НАТО.

0:00 0:00
10
1x

 

Александр Стубб. Фото: ФБ-сторінка Alexander Stubb

 

Відхід від більш традиційної фінської політики добросусідства з Росією

― Чи очікували ви якихось несподіванок від цих виборів у Фінляндії?

Було надзвичайно цікаво, хто переможе ― Александр Стубб чи Пекка Хаавісто. Вони обидва достатньо досвідчені політики, які заявляють про підтримку України та добрих відносин між нашими країнами. Ці політики відстоюють членство Фінляндії у НАТО. І звісно, було цікаво зрозуміти, як відреагує суспільство і кого підтримає. Тому що програми обох кандидатів були достатньо близькими. Мені здається, що обрання Александра Стубба ― це новий етап у розвитку Фінської держави та, можливо, певний перехід до підтримки політичних лідерів, які є більш проєвропейськими, пронатівськими, більш радикальними, та відхід від більш традиційної фінської політики добросусідства з Росією. Якщо говорити про відносини з Україною, то хто б не переміг ― вони були б добрими. Підтримка України й надалі залишалася б на такому ж високому рівні з боку Фінляндії. Але вибір Александра Стубба показує, що фінське суспільство зараз більше орієнтоване на зближення з Європою і НАТО та на можливе протистояння з Росією.

― Вам не видається, що розгадка залізної впертості фінів ― у збереженні історичної пам’яті про події "холодної війни" та країну, яка могла знищити їхню незалежність і націю? Це напад Радянського Союзу на Фінляндію 1939 року, відчайдушний спротив фінів та буквально вистраждана фінська незалежність, яка заклала підвалини нинішньої Фінляндії.

Саме так. Напад радянської Росії на Фінляндію залишився у пам’яті фінів. Вони досі пам’ятають, як Росія забрала частину території Фінляндії та як у брутальний спосіб хотіла знищити всю Фінляндію, роблячи спроби встановити свій прорадянський уряд. Склалося так, що це історичне минуле може стати новою реальністю, і фіни це прекрасно розуміють. Вони робитимуть усе можливе, щоб не допустити, аби Росія могла напасти на них знову. Це був також один із аргументів, чому Фінляндія так швидко приєдналася до НАТО. Насправді і фінський уряд, і суспільство були підготовлені до того, щоб стати частиною Північноатлантичного альянсу, бо це зараз єдиний спосіб захиститися від агресивної політики Росії. І якщо у 1970-80 роках Радянському Союзу вдавалося утримувати якісь добрі відносини з Фінляндією і пробувати просувати цю ідею "фінляндизації" у міжнародній політиці, мовляв, можна мати добрі відносини з країною, хоча історичне минуле було не дуже добре. СРСР пробував це утримувати на рівні фінської політичної еліти, але суспільство було насправді налаштоване майже агресивно, зовсім не сприймало російську пропаганду і не підтримувало цю доктрину. Це засвідчили і процеси, пов’язані зі вступом Фінляндії до НАТО, і президентські вибори, коли серед кандидатів, які ввійшли у фінальний тур, не було жодного проросійського кандидата.

Андрій Дещиця. Фото: day.kyiv.ua

Александр Стубб давно обстоював членство Фінляндії у НАТО

― Чи не здається вам, що це позиція не лише північної країни Фінляндії? Адже такою ж несамовитою підтримкою України та відразою до Путіна позначені усі скандинавські країни. Це особливості менталітету Швеції, Норвегії, Ісландії, Данії, чи ця позиція формувалася достатньо довго і тепер маємо результат?

Насправді у суспільствах ця позиція щодо несприйняття російської пропаганди та агресії існувала давно, просто вона не зовсім часто проявлялася. Але коли Росія вчергове показала свою сутність, напавши на Україну, то стало абсолютно зрозумілим для цих країн, що іншого виходу в них немає, як об’єднуватися, зміцнювати свою обороноздатність, ставати членами міжнародних структур, зокрема НАТО, які можуть гарантувати їм безпеку. Я думаю, що це прагматичний підхід до питань безпеки. Північні країни достатньо близько з’єднані між собою, інтенсивно співпрацюють, вони давно готувалися до членства в НАТО, зокрема Швеція та Фінляндія. Але сутність російського імперіалізму, агресивна політика РФ лише посилила їхню потребу в об’єднанні та застосуванні прагматичних підходів у веденні безпекової політики.

― Одна з перших заяв нового президента Фінляндії Александра Стубба: "Фінляндія має бути в ядрі НАТО". Цілком очевидно, що альянс одержав потужне підсилення.

Александр Стубб давно обстоював членство Фінляндії у НАТО, ще перебуваючи на посаді міністра закордонних справ. Є цікавий феномен цих фінських виборів, що у фінал вийшли два кандидати ― колишні міністри закордонних справ. Вони дуже добре розуміють міжнародну політику. Стубб також виступав за розміщення військових баз НАТО у Фінляндії та виступає за розміщення ядерної зброї у разі потреби ― як противагу Росії. Я думаю, що зміцнення цього північного флангу НАТО є надзвичайно важливим у питанні безпеки для всієї Європи, в тому числі й для України. Якщо би Росія пробувала атакувати країни НАТО, то неминуче зустрілася б із досить серйозною оборонною загрозою з боку Фінляндії та інших скандинавських країн. Тому вважаю, що наші відносини з Фінляндією будуть розвиватися на хорошому рівні, який і був до цього часу. Сподіваюся, що Фінляндія, розуміючи загрозу з боку Росії, підтримуватиме членство України в НАТО.

Останні новини
"Колективний Захід все-таки вірить в нашу перемогу" — огляд світової політики щодо України від дипломата Моцика
"Колективний Захід все-таки вірить в нашу перемогу" — огляд світової політики щодо України від дипломата Моцика
"Найбільшу загрозу люди з ПТСР становлять для себе". Як лікувати "невидимі рани" розповідає патофізіолог
"Найбільшу загрозу люди з ПТСР становлять для себе". Як лікувати "невидимі рани" розповідає патофізіолог
"Необхідно знайти баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і для економіки", – Балін
"Необхідно знайти баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і для економіки", – Балін
"Про погіршення польсько-українських відносин не йдеться": Керик про зміну виплат для українців
"Про погіршення польсько-українських відносин не йдеться": Керик про зміну виплат для українців
Сила в неоднозначності: Phil it & Roxolana видали спільний мініальбом "Коли квітне папороть"
Сила в неоднозначності: Phil it & Roxolana видали спільний мініальбом "Коли квітне папороть"
Новини по темі
"Про погіршення польсько-українських відносин не йдеться": Керик про зміну виплат для українців
"Бути повноцінним учасником Транскаспійського маршруту", ― Вовк про відновлення поромного сполучення з Грузією
Лакійчук: Європейські партнери мають зрозуміти, що війна на сході континенту ― це їхня війна
ЗСУ не дозволили окупантам скористатися "дверями" можливостей — Тимочко
Ніколи не відчувала упередженого ставлення через стать ― артилеристка Світлана Куриленко