"Норма стосовно служби 36 місяців надзвичайно корисна", — Назаренко

"Норма стосовно служби 36 місяців надзвичайно корисна", — Назаренко

В цивільному житті вже немає людей, готових в такій кількості йти воювати, як на початку великої війни. Тому потрібно змінювати механізми мобілізації, вважає юрист, військовий ЗСУ, аналітик групи "Левіафан" Сергій Назаренко. В ефірі Українського Радіо експерт проаналізував ключові положення законопроєкту про мобілізацію, який 7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні. Військовий зауважує: "в деяких областях плани мобілізації виконуються ледь на 10-20%. Тому потрібно змінювати ці механізми". Однак, продовжує  Назаренко, положення щодо застосування обмежень до військовозобов'язаних, як для боржників – "це вже занадто". Також, вважає юрист, варто доопрацювати варто новели щодо електронного кабінету військовозобов'язаних, оскільки не всі мають доступ до інтернету і "це дуже чутлива річ з точки зору закону". "Я думаю, що цю норму все таки змінять на те, що це буде не обов'язково, а за бажанням", – додав юрист. І наголосив: "норма стосовно служби 36 місяців надзвичайно корисна для того, що тепер нові добровольці, які будуть йти, будуть чітко розуміти, наскільки вони йдуть служити". 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Facebook/СтратКом ЗСУ

"Процес мобілізації триває"

Верховна Рада ухвалила законопроект 10449 про посилення мобілізації в першому читанні. Чи не запізнилися ми з мобілізацією? 

Мобілізація йде постійно. В нас були ще за часів антитерористичної операції (АТО), операції об'єднаних сил (ООС), декілька хвиль мобілізації. Так само з початком повномасштабного вторгнення розпочався цей процес і він не зменшував своїх оборотів. Але от погоджуюсь я з тим, що комунікаційна політика влади була просто програна. І тут досить дивно, що вона не звернула на це увагу. Тобто людей, які дійсно добровольцями йшли б воювати, вже майже немає. Маю на увазі, в цивільному житті вже немає людей, готових в такій кількості йти воювати. Тому потрібно було пояснювати, що ви потрібні для того, щоб ми перемогли. Але потрібно все ж таки щось робити і виправляти це. А взагалі, процес мобілізації триває. Не можна сказати, що він успішний. Є недопрацювання в роботі РТЦК. На скільки мені відомо, в деяких областях плани мобілізації виконуються ледь на 10-20%. Тому потрібно змінювати ці механізми. І, власне, допомогти в цьому повинен законопроект, який сьогодні Верховна Рада схвалила в першому читанні. Я думаю, що впродовж місяця-півтора він буде остаточно схвалений і підписаний президентом. Хоча можуть бути зауваження і з його боку, а це затягнеться ще тижнів на два, а то й більше на його розгляд.

Скільки часу у нас виділяє законодавство на підготовку мобілізованих?

Така підготовка проводиться від двох місяців. Це якщо просто підготовка стрільця. Якщо щось більш поглиблене, то може бути і довше, аж до півроку. Але база – це два місяці.

Коли тоді ці люди можуть опинитися в місцях дислокації бойових з'єднань і реально замінити тих військових, які вже воюють достатньо довго?

В принципі, у нас мобілізації зараз відбуваються, і центри навчають. Цей процес нескінченний. Схвалення цього закону дуже сильно не вплине на цей процес. Тобто, цей закон на життя армії не вплине, більше на цивільних. Там дещо змінюються підстави для звільнення зі служби, передбачаються деякі зміни в плані відпусток військовослужбовців, і не більше.

Електронний кабінет військовозобов'язаного – дуже чутлива річ

Законопроєкт 10449 регламентує, що військовозобов'язані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації зобов'язані уточнити свої облікові дані через РТЦК, ЦНАПи або в електронному кабінеті. Як ви оцінюєте цю норму?

Я не впевнений, що саме в такій редакції ця норма доживе до остаточного підписання президентом. Тому що для того, щоб це все реалізувати, потрібно напрацювати немало підзаконних нормативно-правових актів. А на це просто не буде часу. Після схвалення закону, в Кабінету міністрів виникне обов'язок впродовж, умовно, 2 місяців привести існуючі підзаконні акти у відповідність з цим законом і напрацювати нові порядки, уточнення і тому подібне. Зараз цих нормативно-правових актів немає. Два місяці буде замало, щоб вони з'явилися. І люди фізично не матимуть можливості уточнити ці дані, бо ще процедура не буде прописана. Тому я не думаю, що ця норма саме в цій редакції збережеться.

Пропонується встановити, що повістка про виклик до ТЦК може надсилатися через електронний кабінет. Як ви оцінюєте цю зміну? 

Я трошки ширше пропоную вам поглянути на цю зміну. Там ще пропонується обов'язок для всіх військовозобов'язаних створити цей кабінет і зареєструватись в ньому. Я вважаю, що це робити не можна. Бо там будуть збирати деякі персональні дані. Це дуже чутлива річ з точки зору закону. Там має бути виписаний відповідний порядок, людина повинна надати свою однозначну згоду на збір цих даних. Тобто це буде порушувати низку конституційних прав людини. Тому я думаю, що цю норму все таки змінять на те, що це буде не обов'язково, а за бажанням. І в принципі, якщо людина за бажанням створила цей кабінет, то немає жодних проблем, щоб вона туди отримала повістку. Але обов'язково, я вважаю, не повинно бути.  Крім того, зобов'язати людей створювати цей кабінет неможливо банально навіть через відсутність 100% доступу військовозобов'язаних до інтернету.

Днем вручення повідомлення вважатиметься день вручення повістки під розписку або день отримання ТЦК повідомлення про її доставку до електронного кабінету. А якщо людина елементарно не переглянула дані в кабінеті? 

Наскільки мені відомо, в таких випадках днем вручення вважається повідомлення, яке отримав РТЦК про прочитання, про відкриття цього листа. Можливо, там щось змінилося. Але логічно було б, щоб це був сам факт відкриття цього повідомлення. І технічно це взагалі не складно зробити. Я думаю, що до другого читання з цим розберуться. 

Назаренко Сергій Фото:  Facebook/Sergii Nazarenko

"Це вже занадто"

Якщо людина протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не з'явилася до відповідного терцентру комплектування, то ТЦК СП звертатиметься до суду щодо запровадження низки тимчасових обмежень. Які саме обмеження можуть застосовуватися і наскільки вони законні та дієві? 

Це якраз найбільше кричуща тема. Пропонується застосовувати такі ж обмеження, як для боржників – заборона виїзду за кордон, обмеження права на керування автівкою і накладення арешту на кошти та інші цінності фізичної особи. Це все буде накладатись не співробітниками РТЦК, а на їх вимогу судом. Я думаю, це вже занадто. Так, повинні бути заходи впливу, але навіщо вигадувати автомобіль. Я маю на увазі, що тут є ризик того, що такі повноваження не притаманні РТЦК. Це військові. А згідно 17 статті Конституції, у нас Збройні Сили не можуть залучатися для обмеження прав, свобод, інтересів громадян. А тут вони фактично звертаються до суду для обмеження прав і інтересів громадян. Це нонсенс. Я б, наприклад, пропонував зробити досить значний штраф за неявку в РТЦК. Якщо людина не з'явилась – штраф. Штраф вона не сплачує – розпочинається виконавче провадження. І починаються ті ж самі заходи, але вже в законний спосіб. Бо ці обмеження накладає вже виконавча служба, а не РТЦК. 

"Це давно потрібно було зробити"

Ваше ставлення до призову засуджених? 

Давно пора. У нас є дуже велика категорія засуджених – це хлопці, які воювали під час АТО та ООС. Для того, щоб вони поменше виступали на всяких мітингах і були більш зговірливими з владою, по ним відкривались справи за незаконне зберігання зброї. Там в кожного одна або дві статті.  Вони хочуть воювати, але не можуть. Тому це давно потрібно було зробити. В принципі, на початку повномасштабного вторгнення були декілька ініціатив, які дозволяли людям змінювати запобіжний захід "тримання під вартою" на "особисте зобов'язання". Вони йшли воювати. І три сотні людей цим правом скористались. Так само понад 1100 засуджених були звільнені актом помилування президента під їх зобов'язання, що вони підуть воювати. Тобто, це нормальний варіант, він працюючий, потрібно це робити. 

"Норма стосовно служби 36 місяців надзвичайно корисна"

Військовослужбовці зможуть звільнитися у зв'язку з закінченням строку служби в разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. Добровільно мобілізовані матимуть відстрочку на 2 місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації. Як цю норму ви оціните?

Норма стосовно служби 36 місяців надзвичайно корисна для того, що тепер нові добровольці, які будуть йти, будуть чітко розуміти, наскільки вони йдуть служити. Бо мобілізація до кінця особливого періоду, як жартують в армії, декого деморалізує. Тому що людина не розуміє, наскільки вона піде служити. І це багатьох стримує. Тим паче є люди, які відверто вже втомились від армії. Їм потрібно бодай трохи відпочити. 

Зміни щодо відпусток. Військовослужбовцям має надаватись щорічно основна 31-на відпустка протягом календарного року. Вона може надаватися частинами, проте не менше 15-ти календарних днів. Також надається відпустка за сімейним обставинам та з інших поважних причин зі збереження грошового забезпечення не більше 10 днів. Визволені з полону військовослужбовці отримуватимуть 90 днів відпустки зі збереженням грошового забезпечення, якщо вирішили службу продовжити. Ваша оцінка? 

Це позитивні зміни. Бо раніше, відверто кажучи, я не розумів, чому військовослужбовцям надається відпустка до 15-ти днів. Тепер це непорозуміння виправили. І, дійсно, додаткова відпустка для звільнених з полону – це добре. Бо після таких випробувань потрібен нормальний відпочинок. 

Врегульовано в законопроєкті таку норму, як бронювання. Йому підлягатимуть держслужбовці категорії "А", а також половина держслужбовців категорії "Б" і "В",  тобто особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, критично важливих для функціонування економіки. Ваша думка? 

Я вважаю, що якраз більш справедливою стала ця норма. Тобто перелік осіб істотно зменшився. Наприклад, прибрали працівників Нацполу, Державної виконавчої служби, прокурорів.  А чому б і ні? Люди навчені, підготовлені, хай спробують, повоюють.