Ростислав Карандєєв. Фото: Міністерство культури України
"Питання розвитку і питання збереження"
— Наскільки сьогодні відомство, яке ви очолюєте в такий непростий час, у час повномасштабної війни, володіє ситуацією у своїй сфері, аби відповідати на всі виклики? А викликів чимало.
Справді, сьогодні порядок денний роботи Міністерства культури та інформаційної політики підпорядкований, на жаль, трагічним, але незалежним від нас обставинам. Ми маємо вписуватися в виклики війни, в ті завдання, які стоять перед державою — і своїми рішеннями, і наративами, і комунікаціями. Саме тому той довоєнний досвід, який у нас був, нам довелося переглянути майже докорінно. І питання розвитку стало не менш актуальним, але, мабуть, більш другорядним після питання збереження. Збереження не тільки майна та культурних процесів, які тривали в країні, але й збереження людей. Це теж дуже важлива тема, яка для нас, для всієї країни стала абсолютно новою. Бо творчі продукти, мистецтво роблять не заклади, а люди. Комунікації, інформаційні програми, інформаційні меседжі теж роблять люди. Тобто, наша сфера є гуманітарною в тому розумінні, що здійснюється не програмами, механізмами чи машинами, а суто людьми.
Телемарафон ― що далі?
— Оскільки інформаційна політика — це також сфера вашого відомства, постає питання комунікації. У цьому сенсі одразу згадується загальнонаціональний марафон "Єдині новини", який триває вже майже два роки. І дуже багато питань виникає щодо його ефективності на цьому етапі існування. Багато журналістів цікавляться, чи буде продовжуватися марафон "Єдині новини" у новому році, який буде ще складнішим, як передбачають усі в суспільстві. Якщо ні, то який формат передбачається?
Рішення про запровадження мовлення ключовими нашими телерадіоорганізаціями в форматі "Єдиних новин", у форматі телемарафону було прийнято виважено і, на мою думку, точно було надзвичайно актуальним на першому етапі війни. Коли взагалі зупинилася економіка України, коли зупинилися рекламні надходження до телеканалів, коли нам треба було в форматі "ванвойсу" доносити до громадян оперативну й актуальну інформацію. Ми випрацювали такий формат, і наші ключові мовники взяли кожен свою нішу й наразі виконують ті задачі, які стоять. Хтось краще виготовляє українські новини, хтось краще працює з закордонними пунктами, у когось є більш налагоджені й цікавіші продукти студійного вироблення. Тобто кожен з учасників телемарафону доєднався своїм ресурсом. Справді, хтось більше робить роботу, хтось менше, але наразі це єдиний продукт.
— Нагадаю, що також Українське Радіо — це єдина радіостанція України, яка також тривалий час працювала в єдиному марафоні. І з вересня ми вже працюємо як окреме медіа, наповнюючи свій ефір своїми програмами.
Так, ми дуже добре пам'ятаємо, що дуже багато програм, які йшли в телеефірі, дублювалися і в радіоефірі. Багато з них і можна було сприймати теж в аудіоформаті. І тут, справді, Українське Радіо долучилося надійним і потужним партнером до поширення вивіреної та виваженої інформації, що дуже і дуже важливо. Просто насичення інформаційного простору новинами, меседжами — це, звичайно, добра справа, всі журналісти мають змогу готувати продукти різного спрямування. Але є позиції, які є вкрай актуальними. І марафон досяг цієї мети, коли до громадян України надходила необхідна, важлива, оперативна інформація щодо подій в країні. Життя йде, змінюються і наше бачення, і формати, запрацювала економіка, з’явилися рекламодавці. Сьогодні телеканали розглядають можливість зміни цього формату. І я нагадаю, що це ключові телеканали України, які мають найбільшу аудиторію. І для них теж важливим є внесення нових форм, нових форматів. Мені здається, що вже найближчим часом такі пропозиції будуть випрацювані. І консолідованим рішенням, так само як ухвалювали рішення про запровадження "Єдиних новин", будуть і внесені зміни в цей формат. Донині держава сприяє, зокрема, фінансово, реалізації цього проєкту, покриваючи ті витрати, які здійснюють телеканали для забезпечення всіх громадян України важливою інформацією, яка нам необхідна для прийняття важливих рішень.
Театри України: за 2023 рік 60 нових постановок і "не російські за жодним з авторів"
— Наші театри та концертні організації мають багато успішних проєктів, але як відновлювати репертуар, уникаючи імперської музики і відновлюючи нашу традицію? Чи є тут стратегія, чи кожен театр має проявити щось?
Наприклад, щодо наших національних театрів, то за 2023 рік здійснено майже 60 вже нових постановок. Це, звичайно, українські твори українською мовою або на музику українських авторів, або це перекладені на українську мову твори іноземних авторів. Але це нові. І точно не російські за жодним з авторів. І ми бачимо, що це працює, що це цікаво глядачеві. Всі театри у нас зараз працюють з аншлагами. На жаль, ми не можемо продавати всі місця в залі, що пов'язано іноді з потужностями укриттів, які є у кожного конкретного театру. Але там, де це можливо, ми маємо аншлаги. І глядач прагне отримати культурний продукт, прагне отримати ту культурну послугу, яку сьогодні йому пропонують саме на основі українського музичного або драматичного матеріалу.
Ми маємо зробити й ми робимо роботу щодо формування нашого унікального культурного продукту, відмінного від російського. Щоб довести цю тезу, що українська культура не є, не була і точно не буде другорядною. Вона є повноправним учасником усіх культурних світових процесів. Щобільше, в деяких вона демонструє лідерство. Найкращі українські твори сьогодні варті того, щоб бути наслідуваними на інших сценах. Чому їх, можливо, немає? Має бути належна промоційна політика держави. Коли почалася війна і необхідно було здійснювати саме творчу експансію за межі України, виявилося, що у нас надзвичайно слабко розвинений інститут продюсерів, промоутерів тощо, які могли б швидко організувати наші гастролі. Ми зараз розпочинаємо процес підготовки в багатьох навчальних закладах новітніх продюсерів та кураторів, які орієнтовані на міжнародну співпрацю, які розуміються на ній. Тобто, ми готуємо зараз кадри та політику, яка б сприяла тому, щоб українська культура, українське мистецтво йшло за межі України, приймалося там і знаходило схвальну оцінку.
— Звичайно, нашим концертним організаціям, театрам потрібно дбати про оновлення репертуару і насичення його українською музикою, українськими творами для того, аби для початку ознайомити нашого українського слухача та глядача з нашою класичною музичною й театральною спадщиною і розвивати сучасну, створювати нові твори. Чи має Міністерство можливість робити замовлення, чи це мають ініціювати самі театри?
Наразі Міністерство не втручається в репертуарну політику, але ми фінансуємо діяльність театрів, оскільки вони виконують соціальні завдання й усвідомлено вони не є прибутковими. Ми проводимо переговори, визначаємо напрямки і в цьому випадку та теза, яку ви сказали, приймається усіма і це є загальною згодою та домовленістю між творчим середовищем і державою щодо тих напрямків, які є актуальними, які треба ставити, розвивати та продукувати.
Кейс Печія
— Журналіст Олексій Печій (колишній вже телеведучий "24 Каналу" Олексій Печій, який виїхав висвітлювати саміт ЄС 14-15 грудня 2023 року, заявив потім, що не повернеться в Україну) покинув Україну під виглядом відрядження на міжнародну подію. Чи позначиться тепер цей негатив від його вчинку на решті журналістів, артистів, які будуть, можливо, справді мати велику потребу виїзду за кордон на нетривалий час для гастролей, концертів чи журналістських відряджень?
Це не перший випадок. Цілком можливо, що і не останній, але такі випадки є дуже і дуже поодинокими. Констатуючи й аналізуючи ситуацію, ми говоримо, що 99% тих, хто виїжджає за кордон, виконуючи спеціальні завдання, пов'язані з місією або у сфері культури, або у сфері інформаційної політики, усвідомлюють свої завдання та відповідальність, яка покладається на них і, звичайно, вони повертаються, виконавши свою роботу. Філософією і духом закону про воєнний стан, який наклав обмеження на виїзд за кордон чоловіків призовного віку, є не обмеження нашої діяльності за кордоном. Це є певна вимога, яка у разі необхідності мобілізації чоловіків, саме тої конкретної людини, яка буде необхідна в той момент, що вона має бути присутня в Україні. І якщо ми розуміємо, що людина виїжджає на нетривалий час і повернеться, то ми таким чином не порушуємо вимоги законодавства. І існує добровільний договір між людьми, які виконують інформаційні місії за кордоном — це журналісти, а також митці, які виїжджають з гастролями та концертами. Вони волонтери, які розуміють, для чого вони це роблять. І вони це роблять в рамках великого нашого завдання — сприяння досягненню Перемоги, формуванню тих наративів стійкості в суспільстві, підтримки українського суспільства іноземними громадянами, що нам дуже зараз важливо. Тому ми, звичайно, сумуємо, що хтось вирішує залишити Україну. Але, мабуть, очевидно, що робота цієї людини в Україні була б не настільки, може, і нам корисною, якби він й повернувся, розглядаючи для себе небажаним проживання в Україні. Тому ми покладаємося на тих, хто є справжніми патріотами, хто дійсно виробляє той продукт, який потрібен в Україні, потрібен за кордоном, який доносить його для іноземців, який доносить іноземну інформацію з інших країн до наших громадян, робить це професійно, відповідально і в межах законодавства.
Книговидавництво України-2023
— Впродовж 2023 року було багато книжкових ярмарків.
Держава не зменшує своєї уваги до книговидання. Ми реалізуємо кілька проєктів. І з наступного року їх буде ще більше. Тобто, державний бюджет на розвиток книговидання наступного року збільшиться у понад п'ять разів. Ми запроваджуємо програми підтримки читання, пов'язані не тільки з перекладами творів іноземних авторів на українську або ж українських авторів на іноземну. Це теж дуже важливо для інформування наших закордонних читачів. Ми за кошти бюджету підтримуємо видання, спрямовані на тематику національно-патріотичного виховання та на історичні дослідження. Також ми передбачаємо реалізувати наступного року таку потужну, серйозну програму, як "Електронна книга". Коли був ковід, то був запроваджений такий інструмент, як підтримка книговидання завдяки можливості через "Дію" придбати книжки громадянам України на певну суму. Були дуже були позитивні відгуки після реалізації цього проєкту. Він спрацював, справді, для людей. Люди стали більше читати, стали більше обізнаними, а книговидавничі та книгорозповсюджувальні організації отримали доходи та підтримали свій бізнес в критичній ситуації. Подібну практику ми застосуємо і наступного року. Це буде інвестиція і в просвітництво громадян, і в підтримку такої креативної культурної індустрії, як книговидання і книгорозповсюдження. Тому це дуже важлива тема, і ми завдячуємо всім, хто проявив свою стійкість, хто зараз розвивається. Дякуємо громадянам, які купують книжки.
