Ілюстративне зображення ElitExpert
"Злив" Заходом, корупція та мобілізація
— Про інформаційні війни, фейки і дезінформацію. Що вигадувала Росія цього року? Якою була брехня, що може зашкодити Україні і як з нею боротися? Як Росія переформатувалася за останні півроку щодо інформаційної війни на нашій території, як вона впливає і як змінюється її підхід порівняно з першим роком війни?
Переломний момент стався в квітні-травні 2022 року і відтоді Росія чітко перейшла на інформаційні операції, в яких вона обирає нашу внутрішню проблематику і працює з нею. І цей тренд залишається. Якщо брати останнє півріччя 2023 року, то по тих дослідженнях, які ми робили – а це саме на основі аналізу ІПСО-шних рекламних кампаній Росії, які вона поширює в соціальних мережах і в яких ми чітко можемо маркувати, що це російська рука – то на першому місці стоїть поширення меседжів про те, що Захід нас зрадив. Це відбувається з дуже широким спектром меседжів, які ідуть і стосовно зброї, і стосовно фінансової допомоги, і стосовно того, що Росії вистачить більше, ніж нам. На другому місці все, що стосується корупції. І, напевно, оцих перших два меседжі – це і є така новинка цього року, тому що в минулих роках вони, звісно, були присутні, але в меншій своїй відчутності. Зараз "Захід нас зрадив" і корупція: "всі крадуть – все пропало" – це два ключових меседжі, які Росія постійно в різних інтерпретаціях поширювала. І, зокрема, це стосувалося і компанії стосовно "яєць по 17 грн".
Тут треба підкреслити, як це працює. В нас є реально внутрішня проблема. Росія робить так, щоб вона з конкретної проблеми, яку потрібно вирішувати якимось раціональними діями, перетворилася на емоційну велику загрозу. Люди це обговорювали в емоціях, в емоційних звинуваченнях, в переході на особистості. І за цим абсолютно губилося будь-яке раціональне, що дійсно веде до вирішення проблеми. Наприклад, просто зняття міністра оборони Олексія Резнікова з посади проблему корупції не вирішує. Потрібно змінювати процеси. Але якщо ми подивимося в інформаційний простір, то там були присутні меседжі, що от ми його знімемо і нібито все вирішиться.
На третьому місці все, що стосується мобілізації. Це питання постійно було в інформаційному просторі. Але коли ми говоримо за друге півріччя 2023 року, то це були три фактично єдиних великих меседжі. По темі мобілізації Росія працює з першого дня війни – з 2014 року. І зараз тільки активується. Це початок літа 2022 року. Це такий був старт. І з цього вона тільки наростає. І так само працює дуже проста технологія: чи є в нас проблеми з мобілізацією, з процесами? Звісно є. І задача Росії їх максимізувати.
"Нехай мені інші скажуть, що це правда"
— Як і де Росія ці меседжі, ці повідомлення викидає в наш інформаційний простір?
Є кілька варіантів. Я проговорю зараз найбільш поширений, але він не єдиний. Це коли в інформаційному просторі активується якась проблематика. Наприклад, дійсно виявлені факти того, що людину схопили неправомірно на вулиці й потягнули у військкомат. Росія за це хапається і починає оброщувати це додатковою інформацією. Тобто, не одного схопили на вулиці, а сотні, щоб це максимізувати. І це йде в соціальні мережі. Ви будете бачити ролики у Тік-Тоці, ви будете бачити "експертні" розгляди цієї тематики і аналіз в Ютубі, ви будете бачити безкінечну кількість дописів у Фейсбуці, у Телеграмі, у Твіттері. Сильна сторона Росії, на жаль, в тому, що вона максимізує кількість ваших можливих контактів з такою інформацією. І про це будуть говорити дуже різні рупори. І, на жаль, українці, які не надто фільтрують інформацію, вони самі стають своєрідними корисними ідіотами, поширюючи цю інформацію. Недавній вкид про 108 чи скільки там нібито солдат, яких начебто везли з Авдіївки на відпочинок до Нового року і яких нібито вбила Росія. Це ж був класичний російський вкид, тому що до цього було про кастрованих нібито, до цього було про розстріляних. Таких типових вкидів тільки за повномасштабне вторгнення було безліч. І вони йшли завжди по одному шаблону: велика кількість незрозумілих жертв – українських солдатів. Це, напевно, розраховано було на те, щоби людей залякувати: "підеш у військо, тебе вб'ють". Людина це бачить, вона емоційно вмикається, вона не хоче перевіряти інформацію, але хоче її поширювати. І поширює з аргументацією "нехай мені інші скажуть, що це правда". Це дуже хибна штука, коли ми під дією емоції, які ще й стимулюють нас поширювати інформацію – це закладено в саму цю інформаційну операцію – починаємо без перевірки її поширювати. По цьому кейсу з солдатами, яких нібито вбили, дуже швидко з'явилося спростування і Збройних Сил, і різноманітних експертів, що це брехня, яка не має під собою підґрунтя. Але люди досі цю інформацію продовжують поширювати. Тут важливо розуміти, що якщо ми побачили емоційну інформацію, яка викликала в нас швидке бажання поширити і поділитися нею, ми маємо бодай поставити уточнювальне запитання: "а де, а що за підрозділ, а хто конкретно"?
Оксана Мороз у студії Радіо Культура
Під дією страху і стресу люди значно менше схильні фільтрувати інформацію
— Чому досі за майже 10 років війни ми не навчилися опановувати себе, не навчилися перевіряти інформацію? Чому досі ми продовжуємо поширювати таку інформацію і вестися на неї? Де ми спіткнулися? Де і що ми пропустили?
Це комплексна відповідь. По-перше під дією страху і стресу люди значно менше схильні фільтрувати інформацію. Це абсолютно нормально. Це і психологи підтверджують, і дослідження. Ми зараз з вами говоримо після масованої ракетної атаки. У всіх у нас була половина безсонної ночі, очікування – прилетить чи ні? Росія дуже часто під час масованих ракетних ударів кидає якусь чергову дезінформацію. Ми будемо схильні на емоціях її відразу переслати рідним, наприклад. На всяк випадок попередити. І цим так само користується Росія. Тобто перше – це дія страху і стресу. Друге – не треба думати, що люди вміють фільтрувати інформацію. На жаль, це не так. Якщо ми візьмемо дослідження "Інтерньюзу", який вони щороку публікують, то зараз лише 8% українців вміють відрізнити правду від брехні в інформаційному просторі. Проте більше половини вважають, що вміють це робити. Тобто я буду вважати, що я цю інформацію профільтрувала, але, на жаль, я цього не зробила, тому що в мене немає відповідних навичок, сил тощо. Завищене очікування так само грає з нами злий жарт.
Російська пропаганда сконцентрувалася на внутрішній проблематиці
Третій дуже важливий момент: українці, на жаль, продовжують думати, що російська пропаганда – це "распятиє мальчікі", це возвеличування Путіна. Російська пропаганда з квітня місяця, коли російські війська були вибиті з Київщини, Чернігівщини і так далі, перейшла і сконцентрувалася на внутрішній проблематиці України. І, відповідно, коли людина бачить, що там щось говорять про корупцію, а тут вона в новинах читає, що таки ця корупція є, вона схильна вважати, що це продовження цієї новинної інформації і це правда. Тут вкрай важливо вже для нас, для людей, які працюють з дезінформацією, концентруватися не так на фактчекінгу, як на тому, щоб давати людині розуміння інструментів, як вони працюють, щоб людина розпізнавала патерн (від англ. pattern — взірець, зразок, маска, шаблон – ред.). Наприклад, ось цих 108 військових, яких нібито вбили. Це стандартний патерн-залякування, щоб люди не йшли у військо. Якщо ми подивимося попередні кейси з нібито кастрованими, попередні кейси з нібито вбитими там десь у лісі, то це просто патерн – міняються там кастровані на вбитих в автобусі, а все решта залишається. Якщо людина це бодай вмітиме розпізнавати, то буде якась червона кнопка швидше загорятися і вона більше стимулюватиме людину перевіряти інформацію.
— Давайте згадаємо фейки про біолабораторії, гусей, комарів, про нібито канонізацію пса Патрона. Чому деякі наші люди в таке вірять?
Ми не бачимо статистики, скільки людей в це вірить. Це може бути просто інформаційне поле, яке сформувала Росія і ми можемо хибно вважати, що в це вірять наші люди. Мені видається, що якраз у нас певна стійкість до такої "в лоб" російської пропаганди вже випрацювалася. І українці вже в "распятих мальчіков" не надто вірять. Це було вже видно в 2022 році й це закріпилося зараз в 2023. Але у нас немає стійкості і розуміння того, що Росія користується нашими внутрішніми проблематиками. І якщо вона обирає нашу реальну проблему, її роздуває, ми тут не надто вміємо розділити ось на цьому рівні, де російський вкид, а де ні? Згадайте, наприклад, той же кейс із Резніковим і з "яйцями по 17". З одного боку, це були реальні розслідування і факти, які обговорювалися в суспільстві: щось там було так, щось ні, але це була раціональна дискусія. Натомість Росія максимально цим скористалася, створюючи емоційний фонд, що нібито в Резнікова доньки купили там якийсь будинок, нібито Резніков десь там уже взагалі відпочиває, а не в Україні. І навіть були дослідження, де було підтверджено, як в Тік-Тоці цю інформацію 1000 ботів поширювали. Ось так це працює. З одного боку є дискусія, з іншого боку є російський вплив, який це максимізує чи переводить в іншу русло.
Топ-3 порад
— Топ-3 порад, як не варто себе поводити?
1. Відписатися від анонімних джерел інформації, зокрема в Телеграмі.
2. Коли ви бачите емоцію, яка вас захоплює і ви хочете нею поділитися – перевіряйте інформацію.
3. І підпишіться на білі медіа з Інституту масової інформації і беріть звідти в першу чергу інформацію. Тоді буде мінімум ось цих впливів на вас.
